Особливості мікробіологічного спектру збудників при нозокоміальних формах інфекційного ендокардиту

  • О. А. Крикунов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • Г. Б. Колтунова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • Р. В. Буряк ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • С. П. Списаренко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. О. Пустовалова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. М. Хмелевський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
Ключові слова: нозокоміальний інфекційний ендокардит, нозокоміальна флора

Анотація

Нозокоміальний інфекційний ендокардит (ІЕ) є важливою проблемою охорони здоров’я і реєструється, за літературними даними, в 10–34% усіх випадків IE. Це захворювання пов’язане з госпітальними факторами інфікування та супроводжується більш високою смертністю порівняно з позалікарняним IE.

Мета роботи – дослідити вплив нозокоміального фактору на мікробіологічний спектр збудників інфекційного ендокардиту.

Матеріали та методи. В дослідження включені клінічні дані 116 хворих на інфекційний ендокардит, що пройшли обстеження та лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» з 01.01.2014 по 01.12.2016 рр. Бактеріологічні дослідження крові після госпіталізації були виконані у всіх 116 хворих на інфекційний ендокардит.

Результати. Частота реєстрації нозокоміальних форм інфекційного ендокардиту склала 31 (26,7%) випадок. Госпітальні форми інфекційного ендокардиту супроводжувалися більш високою часткою ідентифікації Enterococcus spp. – 13 (48,1%) випадків порівняно з часткою Staphylococcus spp. – 12 (18,5%) випадків (р=0,018). Наявність Enterococcus spp. у крові супроводжувалася найбільшою частотою реєстрації міцелію грибів в інтраопераційному матеріалі – 12 (44%) випадків (р=0,008). Грибкова флора майже в 2 рази частіше супроводжувала госпітальні форми ІЕ порівняно з негоспітальним ІЕ (р=0,019).

Висновки. Висока частота одночасної реєстрації поєднання ентерококів із грибковою флорою свідчить про необхідність своєчасного призначення фунгіцидних препаратів у хворих нозокоміальними формами інфекційного ендокардиту.

Посилання

1. Infective endocarditis due to Enterobacter cloacae resistant to third- and fourth-generation cephalosporins / Yoshino Y., Okugawa S., Kimura S. // J Microbiol Immunol Infect. – 2015. – Vol. 48 (2). – P. 226–8.

2. Sy R. W., Kritharides L. Health care exposure and age in infective endocarditis: results of a contemporary population-based profile of 1536 patients in Australia // Eur Heart J. – 2010. – Vol. 31 (15). – P. 1890–1897.

3. Health care-associated native valve endocarditis: importance of non-nosocomial acquisition / Benito N., Miro J. M., de Lazzari E. et al. // Ann Intern Med. – 2009. – Vol. 150 (9). – P. 586–594.

4. Infective endocarditis: a prospective study atthe end of the twentieth century-new predisposing conditions, newetiologic agents, and still a high mortality / Bouza E., Menasalvas A., Munoz P. et al. // Medicine (Baltimore). – 2001. – Vol. 80 (5). – P. 298–307.

5. Evaluation of epidemiological, clinical, and microbiological features of definite infective endocarditis / Faraji R., Behjati-Ardakani M., Moshtaghioun S. M. et al. // GMS Hyg Infect Control. – 2017. – Vol. 12. – P. 772–779.

6. Kritharides L. Development and validation of a time-dependent risk model for predicting mortality in infective endocarditis / Sy R. W., Chawantanpipat C., Richmond D. R. et al. // Eur Heart J. – 2011. – Vol. 32. – P. 2016–2026.

7. Non-nosocomial healthcare-associated infective endocarditis in Taiwan: an underrecognized disease with poor outcome / Wu K. S., Lee S. S., Tsai H. C. et al. // BMC Infect Dis. – 2011. – Vol. 11. – P. 221.

8. Analysis of the impact of early surgery on in-hospital mortality of native valve endocarditis: use of propensity score and instrumental variable methods to adjust for treatment-selection bias / Lalani T., Cabell C. H., Benjamin D. K. et al. // Circulation. – 2010. – Vol. 121. – P. 1005–1013.

9. Risk factors for in-hospital mortality during infective endocarditis in patients with congenital heart disease / Yoshinaga M., Niwa K., Niwa A. et al. // Am J Cardiol. – 2008. – Vol. 101. – P. 114–118. Microbiological spectrum of pathogens i

10. Infective endocarditis in congenital heart disease: a frequent community-acquired complication / Fortun J., Centella T., Martin-Davila P. et al. // Infection. – 2013. – Vol. 41. – P. 167–174.

11. Changing profile of infective endocarditis: aclinicopathologic study of 220 patients in a single medical center from 1998 through2009 / Li L., Wang H., Wang L. et al. // Tex Heart Inst J. – 2014. – Vol. 41. – P. 491–498.

12. Underlying heart disease and microbiological spectrum ofadult infective endocarditis in one Chinese university hospital: a 10-year retrospective study / Ma X. Z., Li X. Y., Que C. L. et al. // Intern Med J. – 2013. – Vol. 43. – P. 1303–1309.
Опубліковано
2017-09-11
Як цитувати
Крикунов, О. А., Колтунова, Г. Б., Буряк, Р. В., Списаренко, С. П., Пустовалова, А. О., & Хмелевський, А. М. (2017). Особливості мікробіологічного спектру збудників при нозокоміальних формах інфекційного ендокардиту. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (28), 40-43. вилучено із http://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/163
Розділ
НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>