Ефективність застосування глюкокортикоїдів при no-reflow феномені у STEMI пацієнтів
Анотація
Актуальність. Майже чверть пацієнтів із STEMI перебувають у зоні ризику розвитку феномену невідновленого кровотоку ( no-reflow ) при первинному перкутанному реваскуляризаційному втручанні. Це явище є одним із проявів ішемічно-реперфузійного пошкодження, поряд з інтраміокардіальною геморагією та дистальною мікроемболізацією. Основним механізмом патогенезу no-reflow є набряк міокарда, який унеможливлює антеградний кровотік через екстравазальну компресію інфарктної судини.
Мета. Проаналізувати можливості покращення ефективності інтервенційного втручання у пацієнтів із STEMI при no-reflow. Представити дані щодо здатності глюкокортикоїдів (ГКК) покращувати градацію ТІМІ при феномені невідновленого кровотоку.
Матеріали та методи. Це нерандомізоване порівняльне клінічне дослідження, спрямоване на оцінку ефективності застосування ГКК при no-reflow. У період 2022–2024 рр. серед 160 госпіталізованих пацієнтів із STEMI до дослідження було включено 26 (16,25%). Критерієм включення була відсутність кровотоку (ТІМІ 0/1) після стентування інфаркт-залежної артерії (ІЗА). Пацієнти основної групи ( n = 13) отримали одноразово 250 мг метилпреднізолону інтракоронарно, селективно введеного через мікрокатетер в ІЗА. Контрольна група ( n = 13) отримувала лише гемодинамічну підтримку без внутрішньокоронарної фармакотерапії no-reflow.
Результати. Одним із факторів ризику розвитку no-reflow є тривалість гострої ішемії, медіана якої становила 18 годин від початку інфаркту. Встановлено, що застосування 250 мг метилпреднізолону дозволило досягти збільшення градації кровотоку з ТІМІ 0 до ТІМІ 3 у 61,5% випадків. Показники смертності в обох групах були статистично незначущими.
Висновки. Використання ГКК можливе при no-reflow. Досягнення кровотоку ТІМІ 3 завдяки введенню метилпреднізолону зафіксовано у 61,5% випадків. У порівнянні з контрольною групою ефективність ГКК у досягненні кращого результату за шкалою ТІМІ становила 53,8%.
Посилання
2. Simsek B, Rempakos A. International Psychological Well-Being Survey of Interventional Cardiologists. JACC Cardiovasc Interv. 2023 Jun 12;16(11):1401-1407. http://dx.doi.org/10.1016/j.jcin.2023.03.033
3. Papapostolou S, MBBS, FRACP; Nick Andrianopoulos, MBBS, MBiostat. Long-term clinical outcomes of transient and persistent no- reflow following percutaneous coronary intervention (PCI): a multicentre Australian registry. EuroIntervention. 2018;14:185-193. https://doi.org/10.4244/eij-d-17-00269
4. Gjin Ndrepepa. No-reflow after percutaneous coronary intervention: a correlate of poor outcome in both persistent and transient forms. EuroIntervention. 2018;14:139-141. https://doi.org/10.4244/eijv14i2a21
5. Salo SV, Shumakov VO, Shpak SS, Tokhtarov VV. Myocardial ischemia – reperfusion injury. Zaporozhye Medical Journal. 2023Sep.;25(5):455-60. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.5.279461
6. Whitcup SM, Cidlowski JA. Pharmacology of Corticosteroids for Diabetic Macular Edema. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2018;59:1–12. DOI: 10.1167/iovs.17-22259
7. Hardy RS, Raza K, Cooper MS. Therapeutic glucocorticoids: mechanisms of actions in rheumatic diseases. Nat Rev. Rheumatol. 2020;16:44–133. http://dx.doi.org/10.1038/s41584-020-0371-y
8. Schimmer BP, Funder JW. Hormona adrenocorticotrópica, esteroides suprarrenales y corteza suprarrenal. In: Las bases farmacológica de la terapéutic. 13.ª ed. Goodman Gilman; 2019. p. 845-61. https://accessmedicina.mhmedical.com/content.aspx?bookid=2457§ionid=200158048
9. Scherholz ML, Schlesinger N. Chrono pharmacology of glucocorticoids. Adv Drug Deliv Rev. 2019;151–152:245– 61, http://dx.doi.org/10.1016/j.addr.2019.02.004
10. Porta S, Danza A, Arias Saavedra M, Carlomagno A, Goizueta MC, Vivero F, et al. Glucocorticoids in systemic lupus erythematosus. Ten questions and some issues. J Clin Med. 2020;9:2709. http://dx.doi.org/10.3390/jcm9092709
11. Oldroyd AGS, Lilleker JB, Amin T, Aragon O, Bechman K, Cuthbert V, et al. British Society for Rheumatology guideline on management of paediatric, adolescent and adult patients with idiopathic inflammatory myopathy. Rheumatology (United Kingdom). 2022;61:1760–8, http://dx.doi.org/10.1093/rheumatology/keac115 Таблиця 5 Значення імовірності досягнення градацій ТІМІ в порівнянні основної та контрольної групи Кровотік ТІМІ P-value ТІМІ 0 0.0036 ТІМІ 1 1.0 ТІМІ 2 0.645 ТІМІ 3 0.0112