Інфекційний ендокардит: місце показників системної запальної відповіді у пацієнтів з доопераційною серцевою недостатністю

  • Г. Б. Колтунова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9409-7346
  • М. Ю. Антомонов ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3939-6156
  • О. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3640-566X
Ключові слова: маркери запалення, С-реактивний протеїн, прокальцитонін, кардіохірургія, сепсис

Анотація

Досягнення оптимальних хірургічних результатів залежить від кількох факторів, зокрема від вибору хірургічної процедури, операційних технік і досвіду медичного центру. Численні загальнонаціональні популяційні дослідження в Європі показують зростання захворюваності на інфекційний ендокардит (ІЕ) на 4 % в рік. Важливу роль у прогнозуванні тяжкості захворювання відіграє системна запальна відповідь, що проявляється підвищенням рівнів маркерів запалення, таких як С-реактивний протеїн та прокальцитонін. Використання комплексу декількох маркерів запалення потенційно може покращити аналіз стану системи запальної відповіді та оцінку динаміки лікування.

Мета – оцінити динаміку показників системної запальної відповіді у пацієнтів з ІЕ, ускладненим гострою серцевою недостатністю, прооперованих в умовах штучного кровообігу.

Матеріали та методи. У дослідження були включені клінічні дані 72 пацієнтів з ІЕ, ускладненим доопераційною гострою серцевою недостатністю, які пройшли кардіохірургічне лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з 01.01.2019 по 30.12.2022 р. Діагноз ІЕ був встановлений відповідно до критеріїв Duke. Усі пацієнти були віднесені до ІV класу за NYHA.

Результати. На доопераційному етапі під час аналізу показників системної запальної відповіді у хворих з ІЕ, ускладненим гострою серцевою недостатністю, рівень лейкоцитів становив 10,1 × 109/л (8,1; 14,1), при цьому паличкоядерні лейкоцити сягали 6,0 % (4,0; 8,0). Рівень швидкості осідання еритроцитів був підвищений – 27,5 мм/год (17,0; 50,0). Медіана значення температури тіла при госпіталізації становила 37,3 °C (37,1; 38,3). У ранньому післяопераційному періоді спостерігалось різке зростання рівня прокальцитоніну – 2,1 нг/мл, а також підвищення С-реактивного протеїну до 69,33 мг/л. Одночасно зареєстровано приріст рівня лактату до 2,24 ммоль/л. На 7-у добу післяопераційного періоду було виявлено зниження рівнів С-реактивного протеїну та прокальцитоніну – 34,15 мг/л і 0,2 нг/мл відповідно. На противагу рівень лактату збільшився до 2,43 ммоль/л. Оцінка біохімічних маркерів запалення на 14-у добу післяопераційного періоду засвідчила тенденцію до нормалізації: С-реактивний протеїн – 28,27 мг/л, а прокальцитонін – 0,1 нг/мл, лактат – 2,29 ммоль/л.

Висновки. Своєчасне оцінювання специфічних маркерів органної дисфункції, асоційованої з інфекційними процесами лежить в основі діагностики, стратифікації ризиків та забезпечення найкращого результату лікування. Комплексний аналіз рівнів біохімічних маркерів запалення створює умови для вибору стратегії ведення пацієнтів з ІЕ, ускладненим гострою серцевою недостатністю.

Посилання

  1. Chen H, Zhan Y, Zhang K, Gao Y, Chen L, Zhan J, et al. The Global, Regional, and National Burden and Trends of Infective Endocarditis From 1990 to 2019: Results From the Global Burden of Disease Study 2019. Front Med (Lausanne). 2022;9:774224. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.774224
  2. Momtazmanesh S, Saeedi Moghaddam S, Malakan Rad E, Azadnajafabad S, Ebrahimi N, Mohammadi E, et al. Global, regional, and national burden and quality of care index of endocarditis: the global burden of disease study 1990-2019. Eur J Prev Cardiol. 2022;29(8):1287-1297. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwab211
  3. Talha KM, Baddour LM, Thornhill MH, Arshad V, Tariq W, Tleyjeh IM, et al. Escalating incidence of infective endocarditis in Europe in the 21st century. Open Heart. 2021;8(2):e001846. https://doi.org/10.1136/openhrt-2021-001846
  4. Greene SJ, Bauersachs J, Brugts JJ, Ezekowitz JA, Lam CSP, Lund LH, et al. Worsening Heart Failure: Nomenclature, Epidemiology, and Future Directions: JACC Review Topic of the Week. J Am Coll Cardiol. 2023;81(4):413-424. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2022.11.023
  5. Pericàs JM, Hernández-Meneses M, Muñoz P, Martínez-Sellés M, Álvarez-Uria A, de Alarcón A, et al.; Spanish Collaboration on Endocarditis—Grupo de Apoyo al Manejo de la Endocarditis Infecciosa en España (GAMES). Characteristics and Outcome of Acute Heart Failure in Infective Endocarditis: Focus on Cardiogenic Shock. Clin Infect Dis. 2021;73(5):765-774. https://doi.org/10.1093/cid/ciab098
  6. Bohbot Y, Habib G, Laroche C, Stöhr E, Chirouze C, Hernandez-Meneses M, et al.; EORP EURO-ENDO Registry Investigators Group. Characteristics, management, and outcomes of patients with left-sided infective endocarditis complicated by heart failure: a substudy of the ESC-EORP EURO-ENDO (European infective endocarditis) registry. Eur J Heart Fail. 2022;24(7):1253-1265. https://doi.org/10.1002/ejhf.2525
  7. Delgado V, Ajmone Marsan N, de Waha S, Bonaros N, Brida M, Burri H, et al.; ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of endocarditis. Eur Heart J. 2023;44(39):3948-4042. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad193
  8. Donal E, Tribouilloy C, Sadeghpour A, Laroche C, Tude Rodrigues AC, Pereira Nunes MDC, et al. Cardiac device-related infective endocarditis need for lead extraction whatever the device according to the ESC EORP EURO-ENDO registry. Eur Heart J Open. 2023;3(4):oead064. https://doi.org/10.1093/ehjopen/oead064
  9. Habib G, Erba PA, Iung B, Donal E, Cosyns B, Laroche C, et al.; EURO-ENDO Investigators. Clinical presentation, aetiology and outcome of infective endocarditis. Results of the ESC-EORP EURO-ENDO (European infective endocarditis) registry: a prospective cohort study. Eur Heart J. 2019;40(39):3222-3232. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz620
  10. Jensen AD, Østergaard L, Petersen JK, Graversen P, Butt JH, Bundgaard H, et al. Surgical treatment of patients with infective endocarditis: changes in temporal use, patient characteristics, and mortality-a nationwide study. BMC Cardiovasc Disord. 2022;22(1):338. https://doi.org/10.1186/s12872-022-02761-z
  11. Arjomandi Rad A, Zubarevich A, Osswald A, Vardanyan R, Magouliotis DE, Ansaripour A, et al. The Surgical Treatment of Infective Endocarditis: A Comprehensive Review. Diagnostics (Basel). 2024;14(5):464. https://doi.org/10.3390/diagnostics14050464
  12. Kremer J, Jahn J, Klein S, Farag M, Borst T, Karck M. Early versus Delayed Surgery in Patients with Left-Sided Infective Endocarditis and Stroke. J Cardiovasc Dev Dis. 2023;10(8):356. https://doi.org/10.3390/jcdd10080356
  13. Tsai SS, Wu VC, Chan YH, Chen DY, Cheng YT, Hung KC, et al. Early Surgery for Infective Endocarditis Complicated With Neurologic Injury. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2024;38(5):1161-1168. https://doi.org/10.1053/j.jvca.2024.02.011
  14. Liu Y, Guan S, Xu H, Zhang N, Huang M, Liu Z. Inflammation biomarkers are associated with the incidence of cardiovascular disease: a meta-analysis. Front Cardiovasc Med. 2023;10:1175174. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1175174
  15. Tian T, Wei B, Wang J. Study of C-reactive protein, procalcitonin, and immunocyte ratios in 194 patients with sepsis. BMC Emerg Med. 2021;21(1):81. https://doi.org/10.1186/s12873-021-00477-5
  16. Gunebakmaz O, Kaya MG, Kaya EG, Ardic I, Yarlioglues M, Dogdu O, et al. Mean platelet volume predicts embolic complications and prognosis in infective endocarditis. Int J Infect Dis. 2010;14(11):e982-e985. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2010.05.019
  17. Ris T, Teixeira-Carvalho A, Coelho RMP, Brandao-de-Resende C, Gomes MS, Amaral LR, et al. Inflammatory biomarkers in infective endocarditis: machine learning to predict mortality. Clin Exp Immunol. 2019;196(3):374-382. https://doi.org/10.1111/cei.13266
  18. Song PS, Ahn KT, Jeong JO, Jeon KH, Song YB, Gwon HC, et al.; KAMIR-NIH Investigators. Association of baseline platelet count with all-cause mortality after acute myocardial infarction. Eur Heart J Acute Cardiovasc Care. 2021;10(2):176-183. https://doi.org/10.1177/2048872620925257
  19. Zhu X, Cheang I, Xu F, Gao R, Liao S, Yao W, et al. Long-term prognostic value of inflammatory biomarkers for patients with acute heart failure: Construction of an inflammatory prognostic scoring system. Front Immunol. 2022;13:1005697. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.1005697
  20. Karlsson S, Heikkinen M, Pettilä V, Alila S, Väisänen S, Pulkki K, et al.; Finnsepsis Study Group. Predictive value of procalcitonin decrease in patients with severe sepsis: a prospective observational study. Crit Care. 2010;14(6):R205. https://doi.org/10.1186/cc9327
Опубліковано
2024-12-27
Як цитувати
1.
Колтунова ГБ, Антомонов МЮ, Руденко ОВ. Інфекційний ендокардит: місце показників системної запальної відповіді у пацієнтів з доопераційною серцевою недостатністю. ujcvs [інтернет]. 27, Грудень 2024 [цит. за 09, Січень 2025];32(4):102-9. доступний у: http://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/692

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>