Патогенетична роль мітрального клапана при гіпертрофічній кардіоміопатії

  • В. П. Захарова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • О. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • О. М. Трембовецька ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • Л. М. Захарцева Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
Ключові слова: гіпертрофічна кардіоміопатія, мітральний клапан, кардіоміоцити, морфологія, ЕхоКГ

Анотація

Робота присвячена результатам дослідження ролі мітрального клапана (МК) у патогенезі гіпер-трофічної кардіоміопатії (ГКМП). Мета роботи полягає у визначенні ролі МК у патогенезі ГКМП. Мор-фологічне дослідження проведено на операційному матеріалі: 36 фрагментів МК, 41 зразок міжшлуноч-кової перегородки (МШП), які були резеційовані під час операції Ferrazzi, 4 аутопсійних випадки стенозу аортального клапана (СтАК). Дані морфологічних досліджень зіставлені з результатами ехокардіографії (ЕхоКГ). Обстежено 41 пацієнта з ГКМП (29 чоловіків і 12 жінок, середній вік – 39,8 ± 15,3 року), 53 па-цієнти із СтАК (група порівняння), 54 здорових добровольці (24 чоловіки і 30 жінок, середній вік – 33,2 ± 8,5 року). Проаналізовано ЕхоКГ-показники максимального поздовжнього зміщення базального відділу міокарда лівого шлуночка (ЛШ).

При ГКМП реєструються зміни МК у вигляді атипових хорд, які прикріплюються до гладкої частини пе-редньої стулки, руйнування ендотеліального шару на шлуночковій поверхні цієї стулки, збільшення роз-мірів стулки та хорд, розширення спонгіозного та фіброз компактного шару. У базальній частині МШП на ендокарді утворюється мітральна фіброзна пляма. На ділянці міокарда під мітральною фіброзною плямою спостерігається максимальна гіпертрофія кардіоміоцитів та інтерстиціальний фіброз. У пацієнтів із ГКМП за допомогою вектор-ЕхоКГ зареєстровано асиметричне скорочення базальних сегментів ЛШ за рахунок зменшення поздовжнього зсуву перегородкових, нижнього та переднього сегментів і збільшення цього по-казника для задньої та бокової стінок.

Посилання

  1. Pappano AJ, Wier WG. Cardiovascular Physiology. 11th ed. Phila. PA: Elsevier Mosby; 2019.
  2. Hong JH, Schaff HV, Nishimura RA, Abel MD, Dea-rani JA, Li Z, et al. Mitral Regurgitation in patients with hypertrophic obstructive cardiomyopathy: Implications for concomitant valve procedures. J Am Coll Cardiol. 2016 Oct 4;68(14):1497–504. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.07.735
  3. Pasipoularides A. Fluid Dynamic Aspects of Ejection in Hypertrophic Cardiomyopathy. Hellenic J Cardiol. 2011 Sep-Oct;52(5):416–26.
  4. Balaram SK, Ross RE, Sherrid MV, Schwartz GS, Hil-lel Z, Winson G, et al. Role of mitral valve plication in the surgical management of hypertrophic cardiomy-opathy. Ann Thorac Surg. 2012;94:1990–7. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2012.06.008
  5. Sorajja P, Pedersen WA, Bae R, Lesser JR, Jay D, Lin D, et al. First experience with percutaneous mitral valve plication as primary therapy for symptomatic ob-structive hypertrophic cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 2016;67:2811–8. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.03.587
  6. Schдfer U, Frerker C, Thielsen T, Schewel D, Bader R, Kuck KH, et al. Targeting systolic anterior motion and left ventricular outflow tract obstruction in hypertrophic obstructed cardiomyopathy with a MitraClip. EuroIn-tervention. 2015;11:942–7. https://doi.org/10.4244/EI-JY14M08_13
  7. Knyshov GV, Zinkovskiy MF, Zalevskiy VP, Rudenko KV. [Hypertrophy cardiomyopathy: where are we now in un-derstanding of pathophysiology, diagnosis and treatment?]. Modern Medical technology. 2009;1:20–30. Russian.
  8. Elliott PM, Anastasakis A, Borger MA, Borggrefe M, Cec-chi F, Charron P, et al. 2014 ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy: The Task Force for the Diagnosis and Management of Hyper-trophic Cardiomyopathy of the European Society of Car-diology (ESC). EurHeart J. 2014 Oct 14;35(39):2733–79. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu284
  9. Marian AJ, Braunwald E. Hypertrophic cardiomyopathy: genetics, pathogenesis, clinical manifestations, diagno-sis, and therapy. Circ Res. 2017;121:749–70. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.117.311059
  10. Sturm AC. Genetic testing in the contemporary diagno-sis of cardiomyopathy. Curr Heart Fail Rep. 2013;10:63–72. https://doi.org/10.1007/s11897-012-0124-6
Опубліковано
2019-11-12
Як цитувати
Захарова, В. П., Руденко, О. В., Трембовецька, О. М., & Захарцева, Л. М. (2019). Патогенетична роль мітрального клапана при гіпертрофічній кардіоміопатії. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (37), 23-27. https://doi.org/10.30702/ujcvs/19.3712/074023-027