Оцінка ризику грамнегативного сепсису в кардіохірургії: від клініко-анамнестичних предикторів до прогностичної моделі

  • К. П. Чиж ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2479-3685
  • Г. Б. Колтунова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9409-7346
  • А. П. Мазур ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6873-7573
  • М. Ю. Антомонов ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3939-6156
  • Н. М. Верич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-0864-5032
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).177-183
Ключові слова: Септичні ускладнення, операції на відкритому серці, стратифікація ризику, клінічне прогнозування, передопераційний період

Анотація

Грамнегативний сепсис залишається серйозною загрозою для кардіохірургічних пацієнтів. Частота реєстрації грамнегативного сепсису на доопераційному етапі становить 10-25 % усіх випадків. У післяопераційному періоді грамнегативні бактерії стали причиною розвитку інфекцій груднини у 35 % випадків та у 11 % випадків спричинили бактеріємію. Передопераційна оцінка ризику розвитку грамнегативного сепсису є важливим елементом клінічної стратегії в кардіохірургії.

Мета. Дослідити клініко-лабораторні та анамнестичні фактори ризику, асоційовані з розвитком грамнегативного сепсису у кардіохірургічних пацієнтів, з метою формування прогностичної моделі для ідентифікації пацієнтів групи високого ризику на передопераційному етапі.

Матеріали та методи. У дослідження були включені клінічні дані 116 пацієнтів, які пройшли обстеження та лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» в період з 01.01.2020 по 01.01.2025 р. Критеріями включення в дослідження були: бактеріологічне виявлення грамнегативного збудника в гемокультурі на будь-якому етапі лікування, перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії та вік понад 18 років.

Результати. За результатами багатофакторного аналізу було виявлено, що ідентифікація грамнегативного збудника в пролежнях або трофічних виразках на передопераційному етапі збільшувала шанси розвитку сепсису (ВШ – 4,66; 95 % ДІ: 1,05-20,68; p<0,05). Наявність більше двох внутрішньовенних катетерів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) підвищувала ризик розвитку грамнегативного сепсису (ВШ – 12,46; 95 % ДІ: 3,44-45,11; p<0,05). Застосування кортикостероїдів у ВІТ до встановлення діагнозу сепсис підвищувало шанси розвитку грамнегативного сепсису у 7,55 разів (95 % ДІ: 1,31-43,35; p<0,05). Для перевірки прогностичної здатності розробленої багатофакторної моделі було побудовано ROC-криву з AUC 0,96, чутливістю 90 % та специфічністю 90 %.

Висновки. Дослідження продемонструвало, що ключовими незалежними факторами ризику розвитку грамнегативного сепсису є: передопераційна колонізація хронічної рани грамнегативною флорою, висока частота використання внутрішньосудинних пристроїв у ВІТ та імуносупресивний вплив кортикостероїдної терапії.

Посилання

  1. Erdem H, Ankaralı H, Al-Tawfiq JA, et al. Mortality in surgical site infections post-cardiac surgery: a prospective, international ID-IRI study. Research Square [Preprint]. 2024. Available from: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-4281241/v1
  2. Rudd KE, Johnson SC, Agesa KM, et al. Global, regional, and national sepsis incidence and mortality, 1990–2017: analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet. 2020;395(10219):200–11. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32989-7
  3. Listewnik M, Sielicki P, Mokrzycki K, et al. The use of vacuum-assisted closure in purulent complications and difficult-to-heal wounds in cardiac surgery. Adv Clin Exp Med. 2015;24(4):643–50. Available from: https://doi.org/10.17219/acem/28111
  4. Tan JM, Cannesson M, Feldman JM, et al. Emerging technology and the future of perioperative care: perspectives and recommendations from the 2023 Stoelting Conference of the Anesthesia Patient Safety Foundation. Anesth Analg. 2025;141(1):139–51. Available from: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000007540
  5. Zukowska A, Zukowski M. Surgical site infection in cardiac surgery. J Clin Med. 2022;11(23):6991. Available from: https://doi.org/10.3390/jcm11236991
  6. Nadeem-Tariq A, Kazemeini S, Michelberger M, et al. The role of gut microbiota in orthopedic surgery: a systematic review. Microorganisms. 2025;13(5):1048. Available from: https://doi.org/10.3390/microorganisms13051048
  7. Kollef MH, Bassetti M, Francois B, et al. The intensive care medicine research agenda on multidrug-resistant bacteria, antibiotics, and stewardship. Intensive Care Med. 2017;43(9):1187–97. Available from: https://doi.org/10.1007/s00134-017-4682-7
  8. Wang Y, Wang G, Zhao Y, et al. A deep learning model for predicting multidrug-resistant organism infection in critically ill patients. J Intensive Care. 2023;11(1):49. Available from: https://doi.org/10.1186/s40560-023-00695-y
  9. Advani S, Meddings J, Marschall J, et al. The next frontier of healthcare-associated infection (HAI) surveillance metrics: beyond device-associated infections. Infect Control Hosp Epidemiol. 2024;45(6):693–7. Available from: https://doi.org/10.1017/ice.2023.283
  10. Gominet M, Compain F, Beloin C, et al. Central venous catheters and biofilms: where do we stand in 2017? APMIS. 2017;125(4):365–75. Available from: https://doi.org/10.1111/apm.12665
  11. Keranovic S, Salihovic E, Zrnanovic D, et al. Inotropic and mechanical support of critically ill patient after cardiac surgery. Med Arch. 2020;74(3):236–9. Available from: https://doi.org/10.5455/medarh.2020.74.236-239
  12. Jaml NL, Hafez RM, Khalil MS, et al. Bacterial biofilm development and its relationship with catheter-associated urinary tract infection. Stresses. 2025;5:58. Available from: https://doi.org/10.3390/stresses5030058
  13. Whitlock RP, Devereaux PJ, Teoh KH, et al. Methylprednisolone in patients undergoing cardiopulmonary bypass (SIRS): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet. 2015;386(10000):1243–53. Available from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00273-1
  14. Banerjee D, Feng J, Sellke FW. Strategies to attenuate maladaptive inflammatory response associated with cardiopulmonary bypass. Front Surg. 2024;11:1224068. Available from: https://doi.org/10.3389/fsurg.2024.1224068
  15. Téblick A, Peeters B, Langouche L, et al. Adrenal function and dysfunction in critically ill patients. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(7):417–27. Available from: https://doi.org/10.1038/s41574-019-0185-7
Опубліковано
2025-12-25
Як цитувати
1.
Чиж КП, Колтунова ГБ, Мазур АП, Антомонов МЮ, Верич НМ. Оцінка ризику грамнегативного сепсису в кардіохірургії: від клініко-анамнестичних предикторів до прогностичної моделі. ujcvs [інтернет]. 25, Грудень 2025 [цит. за 26, Грудень 2025];33(4):177-83. доступний у: http://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/806
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 4 2025
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>