Вплив макролідної та немакролідної терапії на подовження інтервалу QTc у пацієнтів з серцевими захворюваннями та позалікарняною пневмонією
Анотація
Вступ. Азитроміцин – макролідний антибіотик, який широко застосовується для лікування різних інфекційних захворювань, зокрема респіраторних інфекцій. У низці досліджень повідомлялося про зв’язок між азитроміцином і подовженням інтервалу QT. Подовження QTc є однією з причин небезпечної для життя аритмії torsade de pointes (TdP). Torsade de pointes спостерігається приблизно у 1 % пацієнтів із подовженням інтервалу QT після прийому азитроміцину.
Мета. Визначити вплив терапії макролідами та немакролідами на подовження інтервалу QTc у кардіологічних пацієнтів із позалікарняною пневмонією.
Матеріали та методи. Це ретроспективне когортне дослідження 33 кардіологічних пацієнтів із позалікарняною пневмонією, які отримували макролідну та немакролідну терапію під час госпіталізації. Серійні електрокардіограми проводилися на 1-й, 3-й, 5-й день та перед випискою для оцінки інтервалу QTc.
Результати. У групі кардіологічних пацієнтів із позалікарняною пневмонією, які отримували макроліди, було виявлено значне подовження інтервалу QTc (p<0,05) за незалежним t-критерієм, критерієм Манна-Уїтні та критерієм Фрідмана. Фактори ризику, такі як вік, жіноча стать, артеріальна гіпертензія в анамнезі та цукровий діабет, мали значний вплив (p<0,05) за критерієм Фрідмана.
Висновки: Це дослідження показує, що терапія макролідами у пацієнтів із серцевими захворюваннями та позалікарняною пневмонією значно та послідовно подовжує інтервал QTc протягом усього періоду лікування порівняно з терапією без макролідів. Фактори ризику включають вік, жіночу стать, гіпертонію в анамнезі та цукровий діабет.
Посилання
- Joglar JA, Chung MK, Armbruster AL, Benjamin EJ, Chyou JY, Cronin EM, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation 2024;149. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001193
- Iqbal F, Derouen A, Ren R, Kaye AM, Ahmadzadeh S, Shekoohi S, et al. Macrolide Antibiotic Mediated Cardiac Arrhythmias: Emerging Concepts and Clinical Implications. Biomedicines 2025;13:1478. https://doi.org/10.3390/biomedicines13061478.
- Liu Y, Zhang R, Hancox JC, Zhang H. In silico investigation of pro-arrhythmic effects of azithromycin on the human ventricle. Biochem Biophys Rep 2021;27:101043. https://doi.org/10.1016/j.bbrep.2021.101043.
- Shen L, Wang L, Liu C, Shi S, Takahashi T, Wang T. Community-acquired pneumonia: Trends in and research on drug resistance and advances in new antibiotics. Biosci Trends 2021;15:266–75. https://doi.org/10.5582/bst.2021.01342.
- Aburisheh K, AlKheraiji MF, Alwalan SI, Isnani AC, Rafiullah M, Mujammami M, et al. Prevalence of QT prolongation and its risk factors in patients with type 2 diabetes. BMC Endocr Disord 2023;23:50. https://doi.org/10.1186/s12902-022-01235-9.
- Anderson R, Feldman C. The Global Burden of Community-Acquired Pneumonia in Adults, Encompassing Invasive Pneumococcal Disease and the Prevalence of Its Associated Cardiovascular Events, with a Focus on Pneumolysin and Macrolide Antibiotics in Pathogenesis and Therapy. Int J Mol Sci 2023;24:11038. https://doi.org/10.3390/ijms241311038.
- Tanveer H, Ashfaq M, Sharif MJH, Iqbal MM, Iqbal A, Khan Q, et al. Prevalence of the QT interval prolongation and its risk factors in hospitalized geriatric patients: findings of a single center cross-sectional study in Pakistan. BMC Geriatr 2025;25:705. https://doi.org/10.1186/s12877-025-06418-2.
- Dela Cruz M, Ershad M, Mostafa A. QTc interval prolongation associated with inpatient azithromycin therapy for pneumonia. J Osteopath Med 2021;121:5–9. https://doi.org/10.7556/jaoa.2020.142.
- Rowe EJ, Shugg T, Ly RC, Philips S, Rosenman MB, Callaghan JT, et al. Association of QT interval-prolonging drugs with clinical trial eligibility in patients with advanced cancer. Front Cardiovasc Med 2022;9:894623. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.894623.
- Kumar T, Jha K, Sharan A, Sakshi P, Kumar S, Kumari A. Study of the effect of obesity on QT-interval among adults. J Fam Med Prim Care 2019;8:1626. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_168_19.
- Thomakos P, Liatis S, Kalopita S, Vlahodimitris I, Stathi C, Katsilambros N, et al. Cigarette Smoking Is Associated with Prolongation of the QTc Interval Duration in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus. Int J Endocrinol 2013;2013:1–7. https://doi.org/10.1155/2013/329189.
- Janakiraman S, Arivazhagan RB, Chinnusamy M. Prevalence of QTc prolongation among hypertensive patients and its association with other co-morbidities. Int J Adv Med 2022;9:300. https://doi.org/10.18203/2349-3933.ijam20220434.
