Особливості церебральної гемодинаміки та когнітивного стану у пацієнтів з хронічною ішемією мозку на тлі стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій

DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).113-120
Ключові слова: стенозуючий атеросклероз, магістральні артерії голови, хронічна церебральна ішемія, мозкова гемодинаміка, колатеральний кровообіг, когнітивні порушення

Анотація

Мета. Дослідити стан мозкового кровообігу та когнітивний статус (КС) у пацієнтів із хронічною ішемією мозку (ХІМ) при атеросклеротичних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА).

Матеріали та Методи. Обстежено 128 осіб віком від 42 до 60 років, серед яких пацієнти з ХІМ у компенсованій (Група I, n=24) та субкомпенсованій (Група II, n=38) стадіях, а також 46 пацієнтів (Група III) з декомпенсованою ХІМ,  які перенесли ішемічний інсульт (ІІ). Оцінювали стан сонних (СА) та хребтових (ХА) артерій, а також усереднену за часом максимальну швидкість кровотоку (TAMX) у  церебральних артеріях,  функціонування передньої (ПСоА) та задньої (ЗСоА) сполучних артерій. Когнітивний стан оцінювали за допомогою тесту Mini-Mental State Examination (MMSE), для оцінки фронтальної дисфункції – Frontal Assessment Battery (FAB) та тесту на запам’ятовування 10 слів. Контрольну групу (КГ) склали 20 клінічно здорових добровольців.

Результати. У групі I спостерігалися ізольовані ураження СА або ХА, у групі II та III домінували множинні ураження.  Вираженість ХІМ відповідала зниженню TAMX, найбільше в СМА у групі II (p<0,05) та групі III (p<0,01). Судинна ішемія супроводжувалася атактичним, псевдобульбарним, дисмнестичним та пірамідним синдромами. У пацієнтів із нефункціонуючою ПСоА при стенозах БЦА спостерігалося зниження пам’яті та інтелекту, поведінкові зміни. У випадках нефункціонуючої ЗСоА зниження TAMX у ЗМА, БА та ХА (V4) призводило до більшої вираженості вестибулярних та атактичних синдромів. За шкалою MMSE середній бал відповідав легкому когнітивному зниженню (КЗ) у групі I (25,5 ± 0,6 бала) та легкій деменції у групах II і III (23,6 ± 0,2 та 20,9 ± 0,4 бала відповідно). У групі III ці показники наближалися до помірної деменції. За тестом FAB у групі I відзначалося помірне КЗ з порушенням праксису та просторової активності, у групі II – важке КЗ з порушенням праксису та функції об’єктів, а у групі III – деменція.

Висновки. У пацієнтів із декомпенсованою ХІМ переважали гемодинамічно значущі стенози КА, часто у поєднанні з ураженням ХА. Функціональний стан ПСоА та ЗСоА відіграє важливу роль у розвитку клінічних проявів ХІМ.  Пацієнти з компенсованою ХІМ мали помірний когнітивний дефіцит, пацієнти з субкомпенсованою ХІМ демонстрували тяжкий дефіцит, пацієнти з декомпенсацією та наслідками ІІ мали ознаки судинної деменції.

Посилання

  1. Khramtsov DM, Stoyanov OM, Pshechenko KM, Vikarenko MS, Kalashnikov VY. Metabolom tserebrovaskuliarnoi khvoroby. Metody doslidzhennia ta perspektyvy klinichnoho zastosuvannia. [Metabolome of cerebrovascular disease. Research methods and prospects for clinical application]. Sc Bul Uzh Univ. Ser: Medicine. 2024; 1 (69):150-155. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2024.69.26.
  2. Svyrydova NK, Cherednichenko TV. Diahnostyka ta likuvannia kohnityvnykh rozladiv u komorbidnykh patsiientiv iz khronichnoiu ishemiieiu holovnoho mozku [Diagnostics and treatment of cognitive disorders in comorbid patients with chronic cerebral ischemia]. Med Ukr. 2020;8(244):50–53. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2020.8(244).215487.
  3. Stoyanov OM, Kalashnikov VY, Vastyanov RS, Mirdzhuraev EM, Son AS., Fedorenko TV, Ostapenko IO. Cerebrovascular disorders in patients with covid-19 consequences pathogenetically determined diagnosis and methods of correction. World Med Biol. 2024;2(88):146-151. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2024-2-88-146-151 .
  4. Obaid M, Flach C, Marshall I, Wolfe CDA, Douiri A. Long-Term Outcomes in Stroke Patients with Cognitive Impairment: A Population-Based Study. Geriatrics (Basel). 2020, May 18;5(2):32. https://doi.org/10.3390/geriatrics5020032
  5. Lin H, Liu H, Dai Y, Yin X, Li Z, Yang L, at al. Effect of Physical Activity on Cognitive Impairment in Patients With Cerebrovascular Diseases: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Neurol. 2022; 13: 854158. https://doi.org/10.3389/fneur.2022.854158
  6. Bir SC, Kelley RE. Carotid atherosclerotic disease: a systematic review of pathogenesis and management. Brain Circ. 2022; 8:127–136. https://doi.org/10.4103/bc.bc_36_22
  7. Naylor R, Rantner B, Ancetti S, de Borst GJ, De Carlo M, Halliday A, et al. Editor's Choice - European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2023 Clinical Practice Guidelines on the Management of Atherosclerotic Carotid and Vertebral Artery Disease. Eur J Vasc Endovasc surg. 2023; 65(1):7–111. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2022.04.011
  8. Qureshi AI, Alqahtani S, Abd-Allah F. Management and treatment of carotid stenosis. Cureus. 2023; 15(6):e39826. Avolaible from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12249439/
  9. Heck D, Jost A. Carotid stenosis, stroke, and carotid artery revascularization. Prog Cardiovasc Dis. 2021; 65:49–54. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2021.03.005 .
  10. Ismail A, Ravipati S, Gonzalez-Hernandez D, Mahmood H, Imran A, Munoz EJ, et al. Carotid Artery Stenosis: A Look Into the Diagnostic and Management Strategies, and Related Complications. Cureus. 2023,May 9;15(5):e38794. https://doi.org/10.7759/cureus.38794 .
  11. Brott TG, Halperin JL, Abbara S, Bacharach JM, Barr JD, Bush RL, et al. 2011 ASA/ACCF/AHA/AANN/AANS/ACR/ASNR/CNS/SAIP/SCAI/SIR/SNIS/SVM/SVS guideline on the management of patients with extracranial carotid and vertebral artery disease: executive summary. A report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, and the American Stroke Association, American Association of Neuroscience Nurses, American Association of Neurological Surgeons, American College of Radiology, American Society of Neuroradiology, Congress of Neurological Surgeons, Society of Atherosclerosis Imaging and Prevention, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, Society of Interventional Radiology, Society of NeuroInterventional Surgery, Society for Vascular Medicine, and Society for Vascular Surgery. Circulation. 2011; 124(4):489–532. https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e31820d8d78
  12. Müller MD, Lyrer P, Brown MM, Bonati LH. Carotid artery stenting versus endarterectomy for treatment of carotid artery stenosis. Cochrane Database Syst Rev. 2020;2(2):CD0005152020. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000515.pub5 .
  13. Kim SJ, Hong JM. Carotid artery stenting for asymptomatic carotid stenosis. Neurointerventionю 2022;17(1):4-12. https://doi.org/10.5469/neuroint.2021.00477
  14. Adraktas DD, Brasic N, Furtado AD, Cheng SC, Ordovas K, Chun K, et al. Carotid atherosclerosis does not predict coronary, vertebral, or aortic atherosclerosis in patients with acute stroke symptoms. Stroke. 2010; 41(8):1604–1609. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.109.577437
  15. Inoue Y, Tanaka H. Plaque shift to the brachiocephalic artery after subclavian artery stenting: A case report. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2025; 34(2):107134. Avolaible from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12327485/
  16. Qureshi AI, Qureshi MH. Vertebral artery interventions: A comprehensive updated review. Intervent Neurol. 2023; 12(2):101–116. Avolaible from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10201878/
  17. Liu M, Yan P, Wang M, Guo J, Liu W, Wu G, et al. Application of microsurgical surgery in patients with proximal vertebral artery stenosis unsuited for endovascular treatment: a single-center retrospective study. Neurosurg Rev. 2024 Dec 14;47(1):901. https://doi.org/10.1007/s10143-024-03153-x
  18. Nagy D, Bálint O. Management of severe bilateral symptomatic internal carotid artery stenosis: Case report and literature review. J Person Med. 2024; 14(9): 893. https://doi.org/10.3390/jpm14090893
  19. Su Y, Dong J, Sun J, Zhang Y, Ma S, Li M, et al. Cognitive function assessed by Mini-mental state examination and risk of all-cause mortality: a community-based prospective cohort study. BMC Geriatr. 2021 Oct 2;21(1):524. https://doi.org/10.1186/s12877-021-02471-9
  20. Aiello EN, Esposito A, Gramegna C, Gazzaniga V, Zago S, Difonzo T, et al. The Frontal Assessment Battery (FAB) and its sub-scales: validation and updated normative data in an Italian population sample. Neurol Sci. 2022 Feb;43(2):979-984. https://doi.org/10.1007/s10072-021-05392-y
  21. Stoyanov OM, Son AS, Vastyanov RS, Turchin N.I., Gruzevsky, O.A., & Yermuraki, P.P., et al. Cognitive impairment restoration in patients suffered with stroke during the post-COVID period. J Ed Health Sport. 2022;12(2):336-343. https://doi.org/10.12775/JEHS.2022.12.02.034
  22. Morales MM, Anacleto A, Filho CM, Ledesma S, Aldrovani M, Wolosker N. Peak systolic velocity for calcified plaques fails to estimate carotid stenosis degree. Ann Vasc Surg. 2019;59:1–4. https://doi.org/10.1016/j.avsg.2018.12.086 .
  23. Rustempasic N, Gengo M. Assesment of carotid stenosis with CT angiography and color Doppler ultrasonography. Med Arch. 2019;73:321–325. https://doi.org/10.5455/medarh.2019.73.321-325 .
  24. Cassola N, Baptista-Silva JC, Nakano LC, Flumignan CD, Sesso R, Vasconcelos V, et al. Duplex ultrasound for diagnosing symptomatic carotid stenosis in the extracranial segments. Cochrane Database Syst Rev. 2022 Jul 11;7(7):CD013172. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013172.pub2.
Опубліковано
2025-12-25
Як цитувати
1.
Калашніков ВЙ, Стоянов ОМ, Вастьянов РС, Кугель ЯІ, Андреєва ТО. Особливості церебральної гемодинаміки та когнітивного стану у пацієнтів з хронічною ішемією мозку на тлі стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій. ujcvs [інтернет]. 25, Грудень 2025 [цит. за 26, Грудень 2025];33(4):113-20. доступний у: http://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/799
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 4 2025
Розділ
ПАТОЛОГІЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ СУДИННОЇ СИСТЕМИ