Тахі-індукована кардіоміопатія: сучасний стан діагностики та лікування

  • О. К. Гогаєва ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7338-475X
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).72-77
Ключові слова: серцева недостатність, фібриляція передсердь, шлуночкова екстрасистолія, фракція викиду, катетерна абляція

Анотація

Тахі-індукована кардіоміопатія (ТІК) характеризується зниженням систолічної функції лівого шлуночка на тлі хронічної тахіаритмії або частої шлуночкової екстрасистолії за відсутності структурних захворювань серця.

Мета. Провести аналіз сучасної літератури з приводу ТІК.

Матеріали. Клінічні рекомендації, сучасна література з бази PubMed щодо діагностики та лікування ТІК.

Результати. У зв’язку з відсутністю загальновизнаних діагностичних критеріїв основною проблемою ТІК лишається несвоєчасність її діагностики, а також утруднене розуміння етіології аритмії, а саме – чи є тахікардія причиною кардіоміопатії, чи навпаки. Основною стратегією лікування ТІК є відновлення серцевого ритму, що може бути досягнуто медикаментозно, за допомогою електроімпульсної терапії (ЕІТ), шляхом інвазивних методик. Сучасні американські та європейські рекомендації свідчать про пріоритетність катетерної абляції, успішне виконання якої призводить до нормалізації розмірів камер серця, збільшення фракції викиду лівого шлуночка та регресу симптоматики, що свідчить про зворотність патології. Хоча в попередніх дослідженнях при фібриляції передсердь (ФП) рекомендувалося насамперед призначення антиаритмічних препаратів, сучасні дані підтримують абляцію як терапію першої лінії. При неможливості відновлення ритму доцільна більш сувора стратегія контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) (цільова ЧСС < 80 уд/хв у стані спокою та <110 уд/хв під час помірного фізичного навантаження). У випадку неможливості забезпечити ефективний контроль ЧСС абляція AV-вузла з імплантацією кардіостимулятора є безпечним та надійним методом контролю ЧСС.

Посилання

  1. Brugada J, Katritsis DG, Arbelo E, et al. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardiaThe Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020;41(5):655-720. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz467
  2. Whipple GH, Sheffield LT, Woodman EG. Reversible congestive heart failure due to chronic rapid stimulation of the normal heart. Pro N Engl Cardiovasc Soc. 1962;20:39–40. [без DOI].
  3. Elliott P. Defining Tachycardia-Induced Cardiomyopathy: Life in the Fast Lane. J Am Coll Cardiol. 2017;69(17):2173–4. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.03.536
  4. Albakri A. Tachycardia-induced cardiomyopathy: A review of literature on clinical status and meta-analysis of diagnosis and clinical management method. Integr Mol Med 2018; 5: https://doi.org/10.15761/IMM.1000324
  5. Abozaid, W., Wong, S., Deyell, M. W., Sanatani, S., & Vijayashankar, S. S. Tachycardia-Induced Cardiomyopathy: A Case Series and a Literature Review. C JC Pediatr Congenit Heart Dis. 2024;3(6):272–84. https://doi.org/10.1016/j.cjcpc.2024.10.007
  6. Arslan, A., Erdoğan, İ., Varan, B., Yılmaz, M., Özin, M. B., & Tokel, N. K. Reversible cardiomyopathy-tachycardiomyopathy in children. urk J Pediatr. 2019;61(4):552–9. https://doi.org/10.24953/turkjped.2019.04.012
  7. Sakai, T., Tsuboi, K., Takarada, S., Okabe, M., Nakaoka, H., Ibuki, K., Ozawa, S. W., Hata, Y., Ichimata, S., Nishida, N., & Hirono, K. Tachycardia-Induced Cardiomyopathy in an Infant with Atrial Flutter and Prolonged Recovery of Cardiac Function. J Clin Med. 2024;13(11):3313. https://doi.org/10.3390/jcm13113313
  8. Tolu-Akinnawo, O., Ogwu, O. I., Akintunde, A., Akata, N., & Okafor, H. Tachycardia-Induced Cardiomyopathy in a Young Adult: The Significance of Early Diagnosis and Treatment. Cureus. 2023;15(2):e35531. https://doi.org/10.7759/cureus.35531
  9. Kafalı, H. C., Öztürk, E., Özgür, S., Tunca Şahin, G., Güzeltaş, A., & Ergül, Y. Electrophysiologic characteristics and catheter ablation results of tachycardia-induced cardiomyopathy in children with structurally normal heart. Anatol J Cardiol. 2020;24(6):370–6. https://doi.org/10.14744/AnatolJCardiol.2020.99165
  10. Báez Cabanillas, M. V., Colque, R., Tibaldi, M. Á., Kaplinsky, E., Perrone, S., & Barbagelata, A. Emerging concepts in heart failure management and treatment: focus on tachycardia-induced cardiomyopathy. Drugs Context. 2023;12:2022-8-4. https://doi.org/10.7573/dic.2022-8-4
  11. Ahmad, A., Mar, P. L., Olshansky, B., Horbal, P., Tsai, C., Patel, H., et al. Echocardiographic changes and heart failure hospitalizations following rhythm control for arrhythmia-induced cardiomyopathy: results from a multicenter, retrospective study. J Interv Card Electrophysiol. 2023;66(2):455–62. https://doi.org/10.1007/s10840-022-01354-2
  12. Javed, S., Koniari, I., Fox, D., Skene, C., Lip, G. Y., & Gupta, D. Catheter ablation for atrial fibrillation in heart failure: untying the Gordian knot. Journal of geriatric cardiology. J Geriatr Cardiol. 2021;18(4):297–306. https://doi.org/10.11909/j.issn.1671-5411.2021.04.002
  13. Diamant, M. J., Andrade, J. G., Virani, S. A., Jhund, P. S., Petrie, M. C., & Hawkins, N. M. Heart failure and atrial flutter: a systematic review of current knowledge and practices. ESC Heart Fail. 2021;8(6):4484–96. https://doi.org/10.1002/ehf2.13526
  14. Ishiguchi, H., Yoshiga, Y., Shimizu, A., Ueyama, T., Ono, M., Fukuda, M., et al. Impact of Atrial Tachyarrhythmia Recurrence on the Development of Long-Term Adverse Clinical Events Following Catheter Ablation in Patients With Atrial Fibrillation With Systolic Impairment: A Single-Center Observational Study. J Am Heart Assoc. 2022;11(4):e023640. https://doi.org/10.1161/JAHA.121.023640
  15. Kim, D. Y., Kim, S. H., & Ryu, K. H. Tachycardia induced Cardiomyopathy. Korean Circ J. 2019;49(9):808–17. https://doi.org/10.4070/kcj.2019.0199
  16. Cruz, F. E., Cheriex, E. C., Smeets, J. L., Atié, J., Peres, A. K., Penn, O. C., et al. Reversibility of tachycardia-induced cardiomyopathy after cure of incessant supraventricular tachycardia. J Am Coll Cardiol. 1990;16(3):739–44. https://doi.org/10.1016/0735-1097(90)90368-y
  17. Marcusohn, E., Kobo, O., Postnikov, M., Epstein, D., Agmon, Y., Gepstein, L., Hellman, Y., & Zukermann, R. Left Ventricular Systolic Dysfunction Due to Atrial Fibrillation: Clinical and Echocardiographic Predictors. Card Fail Rev. 2021;7:e16. https://doi.org/10.15420/cfr.2021.17
  18. Hagendorff, A., Stöbe, S., Helfen, A., Knebel, F., Altiok, E., Beckmann, S., et al. Echocardiographic assessment of atrial, ventricular, and valvular function in patients with atrial fibrillation-an expert proposal by the german working group of cardiovascular ultrasound. Clin Res Cardiol. 2025;114(1):4–24. https://doi.org/10.1007/s00392-024-02491-6
  19. Huizar, J. F., Tan, A. Y., Kaszala, K., & Ellenbogen, K. A. (2021). Clinical and translational insights on premature ventricular contractions and PVC-induced cardiomyopathy. Prog Cardiovasc Dis. 2021;66:17–27. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2021.04.001
  20. de Lavallaz, J. D. F., Mézier, J., Mertz, L., Mannhart, D., Serban, T., Knecht, S., Abid, Q. U., Nguyen, T. T., Kühne, M., Sticherling, C., Huang, H., Gold, M. R., & Badertscher, P. (2023). Risk factors for the development of premature ventricular complex-induced cardiomyopathy: a systematic review and meta-analysis. J Interv Card Electrophysiol. 2023;66(5):1145–63. https://doi.org/10.1007/s10840-022-01421-8
  21. Mueller, K. A. L., Heinzmann, D., Klingel, K., Fallier-Becker, P., Kandolf, R., Kilias, A., et al. Histopathological and Immunological Characteristics of Tachycardia-Induced Cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 2017;69(17):2160–72. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.02.049
  22. Joglar, J. A., Chung, M. K., Armbruster, A. L., Benjamin, E. J., Chyou, J. Y., Cronin, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2024;149(1):e1–e156. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001193
  23. Rillig, A., Magnussen, C., Ozga, A. K., Suling, A., Brandes, A., Breithardt, G., et al. Early Rhythm Control Therapy in Patients With Atrial Fibrillation and Heart Failure. Circulation. 2021;144(11):845–58. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056323
  24. Brachmann J, Sohns C, Andresen D, et al. Atrial Fibrillation Burden and Clinical Outcomes in Heart Failure: The CASTLE-AF Trial. JACC Clin Electrophysiol.2021;7(5):594-603. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.11.021
  25. Baudo M, D'Ancona G, Trinca F, et al. Atrioventricular node ablation and pacing for atrial tachyarrhythmias: A meta-analysis of postoperative outcomes. Int J Cardiol. 2022;363:80-86. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2022.06.058
  26. Vijayaraman P, Hashimova N, Mathew AJ, Subzposh FA, Naperkowski A. Simultaneous conduction system pacing and atrioventricular node ablation via axillary vs femoral access. Heart Rhythm. 2022;19(6):1019-1021. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2022.02.014
  27. Stronati G, Guerra F, Urbinati A, Ciliberti G, Cipolletta L, Capucci A. Tachycardiomyopathy in Patients without Underlying Structural Heart Disease. J Clin Med. 2019 Sep 8;8(9):1411. https://doi.org/10.3390/jcm8091411
  28. Marcusohn E, Postnikov M, Kobo O, et al. Factors Associated with Left Ventricular Function Recovery in Patients with Atrial Fibrillation Related Cardiomyopathy. Isr Med Assoc J. 2022;24(2):101-106. PMID: 35187899. [без DOI].
  29. Miura K, Ikemura N, Kimura T, et al. Treatment strategies and subsequent changes in the patient-reported quality-of-life among elderly patients with atrial fibrillation. Am Heart J. 2020;222:83-92. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2020.01.011
  30. Andrade JG, Wells GA, Deyell MW, et al. Cryoablation or drug therapy for initial treatment of atrial fibrillation. N Engl J Med. 2021;384:305–315. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2029980
  31. Kirchhof P, Camm AJ, Goette A, et al. Early rhythm-control therapy in patients with atrial fibrillation. N Engl J Med. 2020;383:1305–1316. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2019422
  32. Kim D, Yang PS, You SC, et al. Treatment timing and the effects of rhythm control strategy in patients with atrial fibrillation: nationwide cohort study. BMJ. 2021;373:n991. https://doi.org/10.1136/bmj.n991
  33. Gopinathannair R, Chen LY, Chung MK, et al. Managing Atrial Fibrillation in Patients With Heart Failure and Reduced Ejection Fraction: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2021;14(6):HAE0000000000000078. https://doi.org/10.1161/HAE.0000000000000078
  34. Takami A, Kato M, Kotake Y, et al. Predicting factors for omitting beta-blockers in patients with tachycardia-induced cardiomyopathy after successful catheter ablation for atrial fibrillation. Heart Vessels. 2024;39(8):706-713. https://doi.org/10.1007/s00380-024-02385-7
Опубліковано
2025-12-25
Як цитувати
1.
Гогаєва ОК. Тахі-індукована кардіоміопатія: сучасний стан діагностики та лікування. ujcvs [інтернет]. 25, Грудень 2025 [цит. за 26, Грудень 2025];33(4):72-7. доступний у: http://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/795
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 4 2025
Розділ
ПАТОЛОГІЯ МІОКАРДА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>