Вибір методики реваскуляризації міокарда у пацієнтів старших вікових груп з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST

Анотація

Мета. Визначити відмінності у клініко-демографічних характеристиках пацієнтів старших вікових груп з гострим коронарним синдромом (ГКС) без елевації сегмента ST, яким проводиться перкутанне коронарне втручання (ПКВ) та коронарне шунтування (КШ), та вивчити фактори, що впливають на госпітальну летальність у цих пацієнтів.

Матеріали та методи. Дослідження мало ретроспективний, одноцентровий, спостережний дизайн. Проаналізовані дані 124 пацієнтів віком ≥65 років з діагнозом гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST, яким була проведена реваскуляризація методом ПКВ або КШ. Дев’яноста пацієнтам (72,6 %) було виконане перкутанне коронарне втручання (група ПКВ), і 34 пацієнтам (27,4 %) була виконана операція коронарного шунтування (група КШ).

Результати. Медіанний вік пацієнтів в обох групах склав 72 роки. Співвідношення чоловіків до жінок у групі ПКВ склало 54 до 36, а в групі КШ — 26 до 7 (p = 0,04). Медіанна тривалість перебування в стаціонарі в групі ПКВ склала 6 (4,0–6,0) днів, а в групі КШ — 13 (10,0–14,7) днів (p < 0,001). Співвідношення клінічних діагнозів інфаркту міокарда до нестабільної стенокардії в групі ПКВ становило 35 до 55, а в групі КШ — 6 до 28 (p = 0,03). Середня оцінка за шкалою SYNTAX у групі ПКВ становила 24,4±12,5 бала, а в групі КШ — 36,2±12,7 бала (p < 0,001). Пацієнти в групі ПКВ частіше мали гостру коронарну оклюзію (p=0,018), та рідше мали хронічні коронарні оклюзії (p=0,045), ураження ОС ЛКА (p=<,001), або аорто-устьові ураження (p=0,006). Не було виявлено значущої різниці між групами у клінічних проявах, сукупних захворюваннях та перенесених втручаннях. Факторами, що були пов’язані з вищим ризиком госпітальної летальності, були: вік (p = 0,04), тривалість госпіталізації (p = 0,009), діагноз інфаркту міокарда (p < 0,001), хронічна хвороба нирок (p < 0,001), перенесені гострі порушення мозкового кровообігу (p = 0,003), гостра оклюзія коронарної артерії (p = 0,021), наявність операції КШ в анамнезі (p = 0,013).

Висновки. Пацієнти 65 років і старше з ГКС без елевації сегмента ST, яким виконуються ПКВ та КШ, відрізняються за статтю, діагнозом, видом госпіталізації та анатомічними характеристиками ураження коронарних артерій. При виборі методу лікування згідно з сучасними рекомендаціями госпітальна летальність у групах ПКВ та КШ не відрізнялася. Зростання віку, більша тривалість госпіталізації, діагноз інфаркту міокарда, гостра коронарна оклюзія, наявність хронічної ниркової недостатності, перенесені гострі порушення мозкового кровообігу та наявність операції коронарного шунтування в анамнезі є факторами, пов’язаними з вищою госпітальною летальністю, що мають бути враховані при оцінці переваг та ризиків реваскуляризації та виборі стратегії лікування.