Вплив гострих ускладнень на перебіг та наслідки важкого COVID-19: клінічний аналіз та визначення предикторів смертності

Т. Д. Данілевич; Л. В. Распутіна

Т. Д. Данілевич Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0001-7088-521X
Л. В. Распутіна Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0003-1230-4039

Ключові слова: COVID-19, коронавірусна хвороба, порушення серцевого ритму, смертність, фібриляція передсердь, аритмії, гострий респіраторний дистрес синдром, ТЕЛА, гостра серцева недостатність

Анотація

Мета. Встановити особливості клінічної картини, структуру гострих ускладнень та предиктори смертності у пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19.

Матеріали та методи. Обстежено 221 пацієнта, які перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) міської клінічної лікарні №1 м. Вінниці в період 2020–2023 рр. Серед них 133 (60,2%) пацієнти вижили, а 88 (39,8%) пацієнтів померли внаслідок тяжкого перебігу COVID-19 (р = 0,02). Обрані групи пацієнтів для аналізу були гендерно співставними (р = 0,621). Середній вік пацієнтів становив 61,38 ± 12,96 та 68,22 ± 11,50 року відповідно (р = 0,0001).

Результати. Смертність пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 становила 39,8%. Найвищий рівень смертності спостерігався серед пацієнтів, які за шкалою тяжкості ВООЗ відповідали 6-й і 7-й категоріям (p < 0,001).

Пацієнти, які померли, частіше мали гіпертонічну хворобу (ГХ) (83% проти 67,7%, р = 0,008), ішемічну хворобу серця (ІХС) (94,3% проти 68,4%, р = 0,0001), поєднання ІХС та ГХ (81,8% проти 59,4%, р < 0,001), гострі/хронічні захворювання нирок (20,5% проти 9,8%, р = 0,022) та онкологічні захворювання (13,6% проти 6,0%, р = 0,046).

Серед гострих ускладнень, що виникали під час перебування хворих у ВРІТ, серед померлих пацієнтів достовірно частіше відзначали: гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), гостру серцеву недостатність (СН), тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА), інфекційно-токсичний шок, гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), термінальну стадію ниркової недостатності (усі р < 0,05). Серед порушень ритму фібриляція передсердь (ФП) була більш поширеною у померлих пацієнтів і асоціювалася з нижчою виживаністю (усі р < 0,05).

Висновки. Дослідження показало, що основними клінічними факторами, які асоціюються зі смертністю пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19, є вік хворих та такі коморбідні стани, як ГХ, ІХС, їх поєднання, гострі/хронічні захворювання нирок та онкологічні захворювання. Тахіаритмії та брадиаритмії частіше спостерігалися у пацієнтів, які померли; зокрема, у них частіше реєструвалася ФП, що підкреслює її роль як предиктора несприятливого прогнозу у хворих на COVID-19. Визначення та якісне управління супутніми захворюваннями, а також раннє виявлення аритмій можуть покращити прогноз пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19.

Посилання

1. World Health Organization. COVID-19 Dashboard: Deaths. [Data dashboard]. Available at https://data.who.int/dashboards/covid19/deaths?n=o.

2. Li G, Liu Y, Jing X, Wang Y, Miao M, Tao L, et al. Mortality risk of COVID-19 in elderly males with comorbidities: A multi-country study. Aging. 2020;13(1):27-60. https://doi.org/10.18632/aging.202456

3. Ahmad Malik J, Ahmed S, Shinde M, Almermesh MHS, Alghamdi S, Hussain A, et al. The impact of COVID-19 on comorbidities: A review of recent updates for combating it. Saudi Journal of Biological Sciences. 2022;29(5):3586-3599. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2022.02.00

4. Jiang C, Chen Q, Xie M. Smoking increases the risk of infectious diseases: A narrative review. Tobacco Induced Diseases. 2020;18:60. https://doi.org/10.18332/tid/123845

5. Antinori A, Bausch-Jurken M. The burden of COVID-19 in the immunocompromised patient: Implications for vaccination and needs for the future. Journal of Infectious Diseases. 2023;228(Suppl 1). https://doi.org/10.1093/infdis/jiad181.

6. Gao YD, Ding M, Dong X, Zhang JJ, Kursat Azkur A, Azkur D, et al. Risk factors for severe and critically ill COVID-19 patients: A review. Allergy. 2021;76:428–455. https://doi.org/10.1111/all.14657.

7. Zhao YH, Zhao L, Yang XC, Wang P. Cardiovascular complications of SARS-CoV-2 infection (COVID-19): A systematic review and meta-analysis. Reviews in Cardiovascular Medicine. 2021;22(1):159–165. https://doi.org/10.31083/j.rcm.2021.01.238.

8. Lindner D, Fitzek A, Bräuninger H, Aleshcheva G, Edler C, Meissner K, et al. Association of cardiac infection with SARS-CoV-2 in confirmed COVID-19 Autopsy Cases. JAMA Cardiol. 2020;5:1281–1285. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.355.

9. Kolettis TM. Coronary artery disease and ventricular tachyarrhythmia: pathophysiology and treatment. Curr Op Pharmacol. 2013;13:210–217. https://doi.org/10.1016/j.coph.2013.01.001 .

10. Dherange P, Lang J, Qian P, Oberfeld B, Sauer WH, Koplan B, et al. Arrhythmias and COVID-19: a review. J Am Coll Cardiol EP. 2020;6:1193–1204. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.08.002 .

11. Varney JA, Dong VS, Tsao T, Sabir MS, Rivera AT, Ghula S, et al. COVID-19 and arrhythmia: An overview. J Cardiol. 2022;79(4):468-475. https://doi.org/10.1016/j.jjcc.2021.11.019.

12. Zadow EK, Wundersitz DWT, Hughes DL, Adams MJ, Kingsley MIC, Blacklock HA, et al. Coronavirus (COVID-19), Coagulation, and Exercise: Interactions That May Influence Health Outcomes. Semin Thromb Hemost. 2020;46(7):807-814. https://doi.org/10.1055/s-0040-1715094 .

13. De Carvalho H, Richard MC, Chouihed T, Goffinet N, Le Bastard Q, Freund Y, et al. Electrolyte imbalance in COVID-19 patients admitted to the Emergency Department: a case-control study. Intern Emerg Med. 2021;16(7):1945-1950. https://doi.org/10.1007/s11739-021-02632-z .

14. Wu CI, Postema PG, Arbelo E, Behr ER, Bezzina CR, Napolitano C, et al. SARS-CoV-2, COVID-19, and inherited arrhythmia syndromes. Heart Rhythm. 2020;17:1456– 1462. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2020.03.024 .

15. Beigel JH, Tomashek KM, Dodd LE, Mehta AK, Zingman BS, Kalil AC, et al. Remdesivir for the Treatment of Covid-19 – Final Report. N Engl J Med. 2020; 383 (19): 1813-1826. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2007764 .

16. IBM Corp. IBM SPSS Statistics Core System User’s Guide, Version 28.0. IBM Documentation; 2021. Available from: https://www.ibm.com/docs/en/SSLVMB_28.0.0/pdf/ru/IBM_SPSS_Statistics_Core_System_User_Guide.pdf.

17. Taylor EH, Marson EJ, Elhadi M, Macleod KDM, Yu YC, Davids R, et al. Factors associated with mortality in patients with COVID-19 admitted to intensive care: a systematic review and meta-analysis. Anaesthesia. 2021;76(9):1224-1232. https://doi.org/10.1111/anae.15532 .

18. Del Sole F, Farcomeni A, Loffredo L, Carnevale R, Menichelli D, Vicario T, et al. Features of severe COVID-19: A systematic review and meta-analysis. Eur J Clin Invest. 2020;50(10):e13378. https://doi.org/10.1111/eci.13378 .

19. Plasencia-Urizarri TM, Aguilera-Rodríguez R, Almaguer-Mederos LE. Comorbidities and clinical severity of COVID-19: systematic review and meta-analysis. Revista Habanera de Ciencias Médicas. 2020;19(Suppl: 1):1-18.

20. Chen Z, Peng Y, Wu X, Pang B, Yang F, Zheng W, et al. Comorbidities and complications of COVID-19 associated with disease severity, progression, and mortality in China with centralized isolation and hospitalization: A systematic review and meta-analysis. Front Public Health. 2022;16(10):923485. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.923485 .

21. Wen W, Zhang H, Zhou M, Cheng Y, Ye L, Chen J, et al. Arrhythmia in patients with severe coronavirus disease (COVID-19): a meta-analysis. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2020;24(21):11395-11401. https://doi.org/10.26355/eurrev_202011_23632.