Особливості інтервенційних втручань у хворих на ішемічну хворобу серця з поєднаним ураженням основного стовбура лівої коронарної артерії та хронічною оклюзією коронарної артерії
Анотація
Поєднане ураження основного стовбура лівої коронарної артерії (ОС ЛКА) та хронічної оклюзії коронарної артерії (ХКО) суттєво погіршує клінічний перебіг хворих на ІХС, впливаючи на прогноз та ускладнюючи інтервенційне лікування цієї категорії хворих.
Мета роботи. Проаналізувати ефективність та технічні особливості інтервенційних втручань у хворих на ішемічну хворобу серця з ураженням ОС ЛКА та ХКО однієї з коронарних артерій.
Матеріали та методи. У дослідження включено 30 хворих із комбінованим стенотичним ураженням ОС ЛКА та ХКО однієї з головних коронарних артерій. Середній вік пацієнтів склав 62,4 ± 9,7 року, 90% були чоловіки. Клінічні прояви характеризувалися ангінозним синдромом різного ступеня вираженості: у 25 (83,3%) пацієнтів відзначено CCS III, 23,3% пацієнтів мали цукровий діабет, інфаркт міокарда (ІМ) в анамнезі у зоні оклюзованої артерії перенесли 19 (63,3%) пацієнтів. Фракція викиду (ФВ) склала 52,8 ± 11,3%.
Результати. Ураження ОС ЛКА комбінувалося з ХКО ПКА у 9 випадках (30%). Оклюзію ОГ ЛКА та стеноз ОС зафіксовано у 10 випадках (33%). В 11 випадках зареєстровано комбіноване ураження ОС ЛКА та ПМШГ (37%). Технічна ефективність реканалізації ХКО в групі склала 86,6%. У 17 випадках виконувалося стентування ОС до ХКО-втручання, а стентування ОС після ХКО-інтервенції – у 10 випадках. Реканалізація ХКО без стентування ОС здійснювалася у 3 випадках. Променевий час втручання становив 42,4 ± 22,3 хв, а показник повітряної керми – 1887,1 ± 948,4 mGy. Основною технікою реканалізації ХКО, що застосовувалася в нашій серії пацієнтів, була техніка AWE. Ретроградний доступ застосовано у 3 (10%) випадках. Операційної летальності зафіксовано не було. В одному випадку виникла перфорація коронарної артерії.
Висновки. У пацієнтів із комбінованим ураженням ОС ЛКА та ХКО, де АКШ несе підвищений ризик або є нездійсненним, можуть успішно застосовуватися інтервенційні ендоваскулярні втручання. Пріоритетність виконання втручання на ОС ЛКА чи на ХКО залежить від анатомії уражень вінцевого русла та клінічних проявів захворювання.
Посилання
2. Ramadan R, Boden WE, Kinlay S. Management of Left Main Coronary Artery Disease. J. Am. Heart Assoc. 2018; 7. DOI: 10.1161/JAHA.117.008151
3. Kanabar K, Mehrotra S, Rajan P. Ostial left main coronary artery chronic total occlusion presenting as chronic stable angina. Indian Heart J. 2018;70:745–749. DOI: 10.1016/j.ihj.2018.04.012
4. Jinfan Tian, Huijuan Zuo, Lijun Zhang, Mingduo Zhang et al. On behalf of the SOS-moral investigators. The success of opening concurrent chronic total occlusion lesion to improve cardiac function trial in patients with multi-vessel disease (SOS-moral). Medicine 2020;99:21(e20349). DOI: 10.1097/MD.0000000000020349
5. Winter M, Goliasch G, Bartko P, Siller-Matula J, Ayoub M, Aschauer S et al. Left Main Coronary Artery Disease and Outcomes after Percutaneous Coronary Intervention for Chronic Total Occlusions. J. Clin. Med. 2020;9:938. DOI: 10.3390/jcm9040938
6. Weintraub W S, Garratt K N. Should Chronic Total Occlusion Be Treated With Coronary Artery Bypass Grafting? Chronic Total Occlusion Should Be Treated With Coronary Artery Bypass Grafting. Circulation. 2016;133:1818– 1825. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.11.017798
7. Shoaib A, Mohamed M, Curzen N, Ludman P, Zaman A, et al. Clinical outcomes of percutaneous coronary intervention for chronic total occlusion in prior coronary artery bypass grafting patients. Catheter Cardiovasc Interv. 2022 Jan1;99(1):74-84. DOI: 10.1002/ccd.29691
8. Brilakis ES, Mashayekhi K, Tsuchikane E, et al. Guiding Principles for Chronic Total Occlusion Percutaneous Coronary Intervention: A Global Expert Consensus Document. Circulation. 2019;140:420–43. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.119.039797
9. Furkalo S. Chronic total occlusion in patients after coronary artery bypass grafting: a review of possible interventions and results with case study. European Medical Journ. Int. Cardiol. 2016;1(3):133-139. https://doi.org/10.33590/emj/10312513
10. Wu EB, Brilakis ES, Mashayekhi K, Tsuchikane E at al. Global Chronic Total Occlusion Crossing Algorithm: JACC State-of-the-Art Review. JACC. 2021 Aug;78 (8):840– 853. DOI: 10.1016/j.jacc.2021.05.055
11. Wu EB, Tsuchikane E, Ge L, et al. Retrograde versus antegrade approach for coronary chronic total occlusion in an algorithm-driven contemporary Asia-Pacific Multicentre Registry: comparison of outcomes. Heart Lung Circ. 2020;29:894–903. DOI: 10.1016/j. hlc.2019.05.188
12. Wu EB, Kalyanasundaram A, Brilakis ES, Mashayekhi K, Tsuchikane E and the CTO Global Consensus Group. Global Consensus Recommendations on Improving the Safety of Chronic Total Occlusion Interventions. Heart, Lung and Circulation. 2024;33:915–931. DOI: 10.1016/j. hlc.2023.11.030
13. Galassi AR, Werner GS, Boukhris M, et al. Percutaneous recanalisation of chronic total occlusions: 2019 consensus document from the EuroCTO Club. EuroIntervention. 2019;15:198–208. DOI: 10.4244/EIJ-D-18-00826.
14. Rinfret St, Henry G, Khatri J, Mashayekhi K. et al. Knuckle Guidewires to Create Dissections in Chronic Total Occlusion Percutaneous Coronary Intervention. Position Statement. JACC Cardiovasc Interv. 2024;17:2411–2424. DOI: 10.1016/j.jcin.2024.09.066
