Віддалені результати після операції коронарного шунтування у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка. Досвід одного центру
Анотація
Аортокоронарне шунтування (АКШ) є одним із найефективніших методів лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів із багатосудинним ураженням коронарних артерій і значним зниженням скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка (ФВ ЛШ ≤ 35%). Пацієнти із низькою ФВ ЛШ належать до групи високого ризику через підвищену ймовірність серцевих ускладнень та обмежену ефективність альтернативних методів лікування, таких як медикаментозна терапія чи стентування. АКШ дозволяє не лише знизити ризик розвитку серцевої недостатності, але й значно покращити якість життя та довгострокову виживаність, що є особливо важливим для цієї категорії пацієнтів. Завдяки здатності повністю відновлювати кровопостачання міокарда навіть у складних клінічних випадках, АКШ залишається стандартом лікування у пацієнтів із тяжкими формами ІХС.
Мета. Оцінити ранні та віддалені результати АКШ у пацієнтів із зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка.
Матеріали та методи. У дослідження включено 210 пацієнтів із ФВ ЛШ ≤ 35%, яким було виконано АКШ у ДУ «НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України» у період з 01.01.2015 по 31.12.2021 р. Пацієнтів розподілили на три групи за рівнем ФВ ЛШ: 35–30%, 29–25% та ≤ 24%. Проведено аналіз змін фракції викиду, кінцеводіастолічного об’єму та клінічних симптомів на момент госпіталізації, виписки та через рік після операції.
Результати. Результати дослідження показали, що АКШ у пацієнтів із ФВ ЛШ ≤ 35% супроводжувалося суттєвим покращенням фракції викиду лівого шлуночка та зменшенням клінічних симптомів. Найбільше покращення зафіксовано у групі пацієнтів із ФВ ЛШ ≤ 24%.
Висновки. Аортокоронарне шунтування у пацієнтів із низькою фракцією викиду (≤35%) значно зменшує клінічні симптоми (біль у грудях, задишку, набряки), покращує функцію серця із приростом фракції викиду, запобігає подальшому зниженню ФВ та суттєво знижує кінцево-діастолічний індекс у пацієнтів з початковим КДІ >100 мл/м², демонструючи позитивний вплив на ремоделювання лівого шлуночка.
Посилання
2. Habib RH, Dimitrova KR, Badour SA, Yammine MB, El-Hage-Sleiman AK, Hoffman DM, Geller CM, Schwann TA, & Tranbaugh RF. CABG Versus PCI: Greater Benefit in Long-Term Outcomes With Multiple Arterial Bypass Grafting. Journal of the American College of Cardiology. 2015;66(13):1417–1427. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2015.07.060
3. Virani SS, Newby LK, Arnold SV, Bittner V, Brewer LC, Demeter SH, Dixon DL, Fearon WF, Hess B, Johnson HM, Kazi D S, Kolte D, Patel AR, Piano MR, … Peer Review Committee Members. 2023 AHA/ACC/ACCP/ASPC/NLA/PCNA Guideline for the Management of Patients With Chronic Coronary Disease: A Report of the American Heart Association/American College of Cardiology Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2023;148(9):e9–e119. https://doi.org/10.1161/CIR.00000000000011684.
4. Basile C, Salvioni E, Paolillo S, Agostoni P. Cardiac reverse remodeling after novel heart failure therapies. Front Cardiovasc Med. 2024;11:1528743. https://doi.org/10.3389/fcvm.2024.1528743
5. Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-KhalidiH.R, Hill JA, Panza JA, Michler RE, Bonow RO, Doenst T, Petrie MC, Oh JK, She L., Moore VL, Desvigne-Nickens P, Sopko G, Rouleau JL, & STICHES Investigators Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Ischemic Cardiomyopathy. The New England journal of medicine. 2016; 374(16):1511–1520. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001
6. Omerovic E, Råmunddal T, Petursson P, et al. Percutaneous vs. surgical revascularization of non-ST-segment elevation myocardial infarction with multivessel disease: SWEDEHEART registry. Eur Heart J. 2024. doi/10.1093/eurheartj/ehae700/7909400.
7. Kawamura T, Yoshioka D, Kawamura A, et al. Safety and therapeutic potential of CABG in low ejection fraction patients. J Transl Med. 2024;22(1):58. https://doi.org/10.1186/s12967-024-05816-1
8. Madiyeva MI, Aripov MA, Goncharov AY, et al. Outcomes of myocardial revascularization in patients with multivessel disease and low ejection fraction. Egypt Heart J. 2024;76(1):48. https://doi.org/10.1186/s43044-024-00548-5
9. Lee G, Malik A, Vervoort D, Tam DY. Revascularization in Left Ventricular Systolic Dysfunction: A Meta-Analysis of Kaplan-Meier Reconstructed Individual Patient Data. Can J Cardiol. 2024.https://doi.org/10.1016/j.cjca.2024.05.023
10. Yokoyama Y, Fukuhara S, Mori M, et al. Network meta-analysis of treatment strategies in patients with coronary artery disease and low left ventricular ejection fraction. J Card Surg. 2021;36(10):3834-3842. DOI: 10.1111/jocs.15850
11. Gulkarov I, Salemi A, Pawlikowski A, et al. Outcomes and Direct Cost of Isolated Nonemergent CABG in Patients With Low Ejection Fraction. Innovations (Phila). 2023;18(6):557-564. DOI: 10.1177/15569845231207335
