Хірургічне лікування фібриляції та тріпотіння передсердь у пацієнтів з дефектами міжпередсердної перегородки
Анотація
У статті аналізуються результати хірургічного лікування фібриляції та тріпотіння передсердь (ФП/ТП) у пацієнтів з дефектом міжпередсердної перегородки (ДМПП).
Мета – підвищити ефективність хірургічного лікування супутніх ФП/ТП у пацієнтів з ДМПП.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 124 особи, середній вік яких становив 38,3 ± 4,4 року. Пацієнти були розподілені на 3 групи. В 1-у увійшли пацієнти з ДМПП та супутньою ФП/ТП, яким було виконано закриття ДМПП та радіочастотна фрагментація, у 2-у групу – пацієнти з ДМПП та супутньою ФП/ТП, яким було виконано тільки закриття ДМПП. У 3-ю групу увійшли пацієнти віком понад 18 років з ДМПП без наявних ФП/ТП, яким виконано закриття ДМПП.
Результати. Встановлено, що тяжкість періопераційного періоду після пластики ДМПП зумовлена тривалістю операції та необхідністю проведення радіочастотної фрагментації передсердь. З’ясовано, що виконання радіочастотної фрагментації передсердь зумовлює збільшення часу застосування штучного кровообігу (ШК) і штучної вентиляції легень. Критеріями формування груп дослідження стала наявність аритмії та використаної хірургічної тактики з усунення ДМПП. Встановлено, що тривалість пластики ДМПП достовірно більша у пацієнтів з 1-ї групи (271,0 ± 43,1 хв) порівняно з відповідним показником у хворих 2-ї (211,0 ± 29,4 хв) та 3-ї груп (191,3 ± 28,0 хв) (p = 0,001, χ2= 18,02). Час ШК також був достовірно тривалішим у 1-й групі (80,2 ± 13,0 хв) порівняно з відповідним показником у 2-й (45,0 ± 8,4 хв) та 3-й групах (47,4 ± 7,3 хв), що обумовлено виконанням радіочастотної фрагментації передсердь (p = 0,001, χ2= 17,52).
Висновки. Встановлено, що тяжкість лікування ДМПП зумовлена тривалістю і травматичністю операції та необхідністю проведення радіочастотної фрагментації передсердь. З’ясовано, що виконання радіочастотної фрагментації передсердь зумовлює збільшення часу застосування ШК та відповідно достовірно подовжує час перебування пацієнта на штучній вентиляції легень. Водночас радіочастотна фрагментація передсердь забезпечує високу клінічну ефективність з усунення ФП/ТП.
Посилання
2. Bizhanov KA, Abzaliyev KB, Baimbetov AK, Sarsenbayeva AB, Lyan E. Atrial fibrillation: Epidemiology,pathophysiology, and clinical complications (literature review). J Cardiovasc Electrophysiol. 2023;34(1):153-165. http://doi.org/10.1111/jce.15759
3. Ukrainian Association of Cardiology, Association ofArrhythmologists of Ukraine. [Guidelines of the Working Group on Cardiac Rhythm Disorders of the Ukrainian Association of Cardiologists. Diagnosis and Treatment of Atrial Fibrillation]. Kyiv; 2011. 159 p. Ukrainian.
4. Dilaveris PE, Kennedy HL. Silent atrial fibrillation: epidemiology, diagnosis, and clinical impact. Clin Cardiol. 2017;40(6):413-418. http://doi.org/10.1002/clc.22667
5. Chua W, Purmah Y, Cardoso VR, Gkoutos GV, Tull SP, Neculau G, et al. Data-driven discovery and validation of circulating blood-based biomarkers associated with prevalent atrial fibrillation. Eur Heart J. 2019;40(16):1268-1276. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy815
6. Sagris M, Antonopoulos AS, Theofilis P, Oikonomou E, Siasos G, Tsalamandris S, et al. Risk factors profile of young and older patients with myocardial infarction. Cardiovasc Res. 2022;118(10):2281-2292. http://doi.org/10.1093/cvr/cvab264
7. Jiang Z, Ma N, Yin H, Ding F, Liu H, Mei J. Biatrial ablation versus limited right atrial ablation for atrial fibrillation associated with atrial septal defect in adults. Surg Today. 2015;45(7):858-863. http://doi.org/10.1007/s00595-014-1009-y
8. Li X, Wissner E, Kamioka M, Makimoto H, Rausch P, Metzner A, et al. Safety and feasibility of transseptal puncture for atrial fibrillation ablation in patients with atrial septal defect closure devices. Heart Rhythm. 2014;11(2):330-335. http://doi.org/10.1016/j.hrthm.2013.11.011
9. Alzahrani T, Pena I, Temesgen N, Glantz SA. Association Between Electronic Cigarette Use and Myocardial Infarction. Am J Prev Med. 2018;55(4):455-461. http://doi.org/10.1016/j.amepre.2018.05.004
10. Efimov IR, Schuessler R. Architecture of the Atrial Pacemaker Complex Coming Into Focus. JACC Clin Electrophysiol. 2021;7(6):703-704. http://doi.org/10.1016/j.jacep.2021.01.013
11. Shen MJ, Arora R, Jalife J. Atrial Myopathy. JACC Basic Transl Sci. 2019;4(5):640-654. http://doi.org/10.1016/j.jacbts.2019.05.005
12. Giamberti A, Pluchinotta FR, Chessa M, Varrica A, Vitale R, Frigiola A, et al. Surgery for supraventricular tachycardiaand congenital heart defects: long-term efficacy of the combined approach in adult patients. Europace. 2017;19(9):1542-1548. http://doi.org/10.1093/europace/euw278
13. Mahida S, Sacher F, Derval N, Berte B, Yamashita S, Hooks D, et al. Science Linking Pulmonary Veins and Atrial Fibrillation. Arrhythm Electrophysiol Rev. 2015;4(1):40-43. http://doi.org/10.15420/aer.2015.4.1.40
14. Sychov OS, Borodai AO, Solovyan GM, Mikhalieva TV. [Supraventricular tachycardia: current methods of diagnosis and treatment (The focus on updated 2019European Society of Cardiology clinical practice guidelinesfor the management of patients with supraventricular tachycardia)]. Liky Ukrainy. 2020;8(244):11-19. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2020.8(244).215471
