Вивчення засадничих факторів ранньої післяопераційної летальності внаслідок оперативних втручань на мітральному клапані на тлі інфекційного ендокардиту
Анотація
Мета – вивчити структурно-функціональні зміни мітрального клапана у пацієнтів з інфекційним ендокардитом з урахуванням демографічних відмінностей, які можуть впливати на ранню післяопераційну летальність.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 107 пацієнтів, в анамнезі у яких інфекційний ендокардит з ураженням мітрального клапана. Всім пацієнтам проведено хірургічне лікування з урахуванням структурно-функціональних уражень мітрального клапана. Матеріалом для аналізу стали дані з первинної облікової медичної документації, дані фізикального, клініко-інструментального обстеження та протоколу операції.
Результати. Під час аналізу часу стаціонарного лікування з урахуванням статі пацієнтів відзначено, що пацієнти-чоловіки, які померли, перебували на лікуванні достовірно менший час – 3,5 ліжко-дня, порівняно з пацієнтами чоловічої статі, що вижили – 13,4 ліжко-дня (p = 0,02, χ2= 5,12).
При вивченні часу лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) встановлено, що пацієнти досліджуваної групи, які померли, перебували у ВРІТ достовірно довше – 14,2 ліжко-дня, порівняно з тими, хто вижив – 4,2 ліжко-дня (p = 0,02, χ2= 4,85). Встановлено достовірну різницю у часі перебування пацієнтів у ВРІТ: у пацієнтів-чоловіків досліджуваної групи (p = 0,03, χ2= 4,55) та у пацієнток-жінок досліджуваної групи (p = 0,02, χ2= 5,24). Також встановлено, що померлі пацієнти досліджуваної групи перебували у ВРІТ достовірно триваліший час порівняно з померлими пацієнтами з контрольної групи (p = 0,02, χ2= 5,12).
З’ясовано, що серед померлих пацієнтів частота невідкладних операцій була достовірно вищою, ніж у тих, хто вижив (p = 0,006, χ2= 7,52). Водночас частота планових операцій у контрольній групі була достовірно вищою, ніж ургентних (р = 0,04, χ2= 3,98). Серед пацієнток-жінок досліджуваної групи, які були виписані на реабілітацію, частота важкої недостатності мітрального клапана становила 100,0 % і була достовірно вищою порівняно з пацієнтками-жінками контрольної групи, в яких відповідна частота сягала 62,5 % (p = 0,02, χ2= 5,47).
Висновки. Під час аналізу структурно-функціональних змін мітрального клапана, які б могли обумовлювати ранню післяопераційну летальність, з’ясовано, що найпоширенішою була мітральна недостатність вираженого ступеня – 93,5 %. Встановлено, що ураження мітрального клапана масивними вегетаціями із загрозою відриву становило 57,0 %. Абсцеси мітрального клапана були відсутні у 77,6 % пацієнтів, а серед померлих пацієнтів їх не виявлено взагалі. Також встановлені достовірні особливості забезпечення кваліфікованої допомоги пацієнтам з ураженнями мітрального клапана на тлі інфекційного ендокардиту, що пов’язані з тривалістю стаціонарного лікування, перебування у відділенні реанімації та ургентністю оперативних втручань.
Посилання
2. Habib G, Erba PA, Iung B, Donal E, Cosyns B, Laroche C, et al.; EURO-ENDO Investigators. Clinical presentation, aetiology and outcome of infective endocarditis. Results of the ESC-EORP EURO-ENDO (European infective endocarditis) registry: a prospective cohort study. Eur Heart J. 2019;40(39):3222-3232. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz620
3. Delgado V, Ajmone Marsan N, de Waha S, Bonaros N, Brida M, Burri H, et al.; ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of endocarditis: Developed by the task force on the management of endocarditis of the European Society of Cardiology (ESC) Endorsed by the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) and the European Association of Nuclear Medicine (EANM). Eur Heart J. 2023;44(39):3948-4042. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad193
4. Habib G, Lancellotti P, Erba PA, Sadeghpour A, Meshaal M, Sambola A, et al.; EURO-ENDO Investigators. The ESC-EORP EURO-ENDO (European Infective Endocarditis) registry. Eur Heart J Qual Care Clin Outcomes. 2019;5(3):202-207. https://doi.org/10.1093/ehjqcco/qcz018
5. Kong WKF, Salsano A, Giacobbe DR, Popescu BA, Laroche C, Duval X, et al.; The EURO-ENDO Investigators.Outcomes of culture-negative vs. culture-positive infective endocarditis: the ESC-EORP EURO-ENDO registry. Eur Heart J. 2022;43(29):2770-2780. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac307
6. Fernández-Hidalgo N, Almirante B, Tornos P, Pigrau C, Sambola A, Igual A, et al. Contemporary Epidemiology and Prognosis of Health Care-Associated Infective Endocarditis. Clin Infect Dis. 2008;47(10):1287-1297. https://doi.org/10.1086/592576
7. Martín-Dávila P, Fortún J, Navas E, Cobo J, Jiménez-Mena M, Moya JL, et al. Nosocomial Endocarditis in a Tertiary Hospital: An Increasing Trend in Native Valve Cases. Chest. 2005;128(2):772-779. https://doi.org/10.1378/chest.128.2.772
8. Habib G, Lancellotti P, Antunes MJ, Bongiorni MG, Casalta JP, Del Zotti F, et al.; ESC Scientific Document Group. 2015 ESC Guidelines for the management of infective endocarditis: The Task Force for the Management of Infective Endocarditis of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS), the European Association of Nuclear Medicine (EANM). Eur Heart J. 2015;36(44):3075-3128. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv319
9. Yang X, Chen H, Zhang D, Shen L, An G, Zhao S. Global magnitude and temporal trend of infective endocarditis, 1990-2019: results from the Global Burden of Disease Study. Eur J Prev Cardiol. 2022;29(8):1277-1286. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwab184
10. Becker JB, Moisés VA, Guerra-Martín MD, Barbosa DA. Epidemiological differences, clinical aspects, and short-term prognosis of patients with healthcare-associated and community-acquired infective endocarditis. Infect Prev Pract. 2024 Feb 2;6(1):100343. https://doi.org/10.1016/j.infpip.2024.100343
