Індивідуальний підхід до призначення інгібіторів натрій-залежного котранспортера глюкози хворим з гіпертрофічною кардіоміопатією

  • В. Й. Целуйко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна; КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4105-1915
  • О. О. Бутко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9648-1336
  • К. Ю. Кіношенко КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0002-5483-1048
  • В. В. Білецька Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна; КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0009-7919-1383
Ключові слова: натрій-залежний котранспортер глюкози 2, обструкція, цукровий діабет, серцева недостатність, вроджені вади серця, міозин, методи ехокардіографії

Анотація

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – поширене спадкове захворювання міокарда. Інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2 (іНЗКТГ2) визнані препаратами першої лінії для лікування серцевої недостатності (СН), але на сьогодні недостатньо відомостей про їх застосування при ГКМП.

Мета – оцінювання можливості використання гострого тесту з емпагліфлозином у хворих з ГКМП з ехо-кардіографічною оцінкою обструкції виносного тракту.

Матеріали та методи. Обстежено 26 хворих з ГКМП з необструктивною формою захворювання. Усім хворим проведено гостру пробу: ехокардіографію коронарних судин серця з іНЗКТГ2 із застосуванням 10 мг емпагліфлозину і ехокардіографічним дослідженням, що включало пробу Вальсальви до і через 3 год після приймання препарату. До подальшого аналізу було включено 24 пацієнти (2 хворих були виключені через розвиток аритмії). Пацієнтів розділили на дві групи: 1-а – зі зростанням тиску на вихідному тракті лівого шлуночка після приймання емпагліфлозину (12 хворих), 2-а група – без підвищення градієнта (12 хворих).

Результати. Під час гострої проби підвищення градієнта на вихідному тракті лівого шлуночка виникло у 12 хворих, причому у 6 хворих градієнт виріс у значному ступені і досягнув понад 30 мм рт. ст. Показник у стані спокою у хворих до тесту становив 11,2 (10,1–19), після проби – 12,45 (8,9–17) мм рт. ст. (р = 0,042). Показник на висоті проби Вальсальви також підвищився з 15 (11–29) до 15,45 (10,4–33) мм рт. ст. (р = 0,29). При проведенні зрівняльного аналізу клініко-ехокардіографічних показників не було виявлено достовірної різниці в показниках між групами.

Висновки. У деяких хворих з ГКМП без ознак явної чи латентної обструкції на вихідному етапі відзначалося значне збільшення градієнта тиску на вихідному тракті лівого шлуночка після гострого тесту з емпагліфлозином. Проведення гострого тесту у хворих з ГКМП доцільне для визначення можливості розвитку обструкції вихідного тракту лівого шлуночка на тлі приймання препарату.

Посилання

  1. Authors/Task Force members; Elliott PM, Anastasakis A, Borger MA, Borggrefe M, Cecchi F, Charron P, et al. 2014 ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy: the Task Force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2014;35(39):2733-2779. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu284
  2. Ommen SR, Mital S, Burke MA, Day SM, Deswal A, Elliott P, et al. 2020 AHA/ACC Guideline for the Diagnosis and Treatment of Patients With Hypertrophic Cardiomyopathy: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2020;142(25):e558-e631. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000937
  3. Arbelo E, Protonotarios A, Gimeno JR, Arbustini E, Barriales-Villa R, Basso C, et al.; ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of cardiomyopathies. Eur Heart J. 2023;44(37):3503-3626. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad194
  4. Melas M, Beltsios ET, Adamou A, Koumarelas K, McBride KL. Molecular Diagnosis of Hypertrophic Cardiomyopathy (HCM): In the Heart of Cardiac Disease. J Clin Med. 2022 Dec 28;12(1):225. https://doi.org/10.3390/jcm12010225
  5. Tseluyko VY, Belostotskaya EA. [Genetic basis of hypertrophic cardiomyopathy]. Ukrainian Journal of Cardiology. 2008;(4):118-122. Russian.
  6. Tseluiko VI, Butko OO. [Risk factors of sudden cardiac death in patients with hypertrophic cardiomyopathy]. Cardiac surgery and interventional cardiology. 2012;(2):51-56. Ukrainian. Available from: https://csic.com.ua/ua/nomery/arkhiv-nomeriv/2-2012/199-problemy-diahnostyky-ta-khirurhichnoho-likuvannia-pervynnykh-pukhlyn-sertsia-12.html
  7. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al.; ESC Scientific Document Group. 2023 Focused Update of the 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2023;44(37):3627-3639. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad195
  8. Solomon SD, McMurray JJV, Claggett B, de Boer RA, DeMets D, Hernandez AF, et al.; DELIVER Trial Committees and Investigators. Dapagliflozin in Heart Failure with Mildly Reduced or Preserved Ejection Fraction. N Engl J Med. 2022;387(12):1089-1098. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2206286
  9. Packer M, Butler J, Zannad F, Filippatos G, Ferreira JP, Pocock SJ, et al. Effect of Empagliflozin on Worsening Heart Failure Events in Patients With Heart Failure and Preserved Ejection Fraction: EMPEROR-Preserved Trial. Circulation. 2021;144(16):1284-1294. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056824
  10. Subramanian M, Sravani V, Krishna SP, Bijjam S, Sunehra C, Yalagudri S, et al. Efficacy of SGLT2 Inhibitors in Patients With Diabetes and Nonobstructive Hypertrophic Cardiomyopathy. Am J Cardiol. 2023;188:80-86. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2022.10.054
  11. Goldstein DS, Cheshire WP Jr. Beat-to-beat blood pressure and heart rate responses to the Valsalva maneuver. Clin Auton Res. 2017;27(6):361-367. https://doi.org/10.1007/s10286-017-0474-y
Опубліковано
2024-03-27
Як цитувати
Целуйко, В. Й., Бутко, О. О., Кіношенко, К. Ю., & Білецька, В. В. (2024). Індивідуальний підхід до призначення інгібіторів натрій-залежного котранспортера глюкози хворим з гіпертрофічною кардіоміопатією. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(1), 51-57. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/TB002-5157
Розділ
ПАТОЛОГІЯ МІОКАРДА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ