Поширеність коронарної мікроваскулярної дисфункції у пацієнтів після аорто-коронарного шунтування

  • Є. Ю. Марушко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0696-9926
  • О. С. Стичинський ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5829-6746
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, хірургічна реваскуляризація коронарних артерій, цукровий діабет, люди похилого віку

Анотація

Мета – проаналізувати поширеність коронарної мікроваскулярної дисфункції у хворих із стенозуючим атеросклерозом коронарних артерій, яким виконано аорто-коронарне шунтування.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» протягом 2018–2021 рр. У зв’язку із повторною появою скарг на дискомфорт/біль за грудиною або задишку під час фізичного навантаження у 31 хворого після аорто-коронарного шунтування (АКШ) (середній час появи 18 ± 6 місяців після операції), а також позитивним або сумнівним результатом проби із фізичним навантаженням, пацієнтів було повторно госпіталізовано для проведення дообстеження. Коронарну мікроваскулярну дисфункцію оцінювали за показником індексу коронарного резерву кровотоку (іРКК) під час виконання ехокардіографічного обстеження із внутрішньовенним уведенням дипіридамолу до операції та через 56 ± 3 дні після дати втручання. Підтвердження прохідності шунтів та виключення новоутворених гемодинамічно значущих уражень коронарних артерій проводили під час інвазивної коронарошунтографії.

Результати. Середній вік становив 61,2 ± 2,3 року, більшість осіб були чоловічої статі – 20 (64,5 %). Серед найпоширенішої коморбідної патології у хворих відзначали: гіпертонічну хворобу – у 29 (93,5), порушення обміну глюкози (цукровий діабет/передіабет) – у 17 (54,8 %). У 13 (41,9 %) хворих в анамнезі відзначався перенесений інфаркт міокарда. Фракція викиду лівого шлуночка згідно з ехокардіографією була зниженою (менше ніж 55 %) у 5 (16,1 %) з 31 хворого, в інших – збереженою. Після АКШ спостерігалася тенденція до збільшення іРКК, проте достовірної різниці під час статистичного аналізу виявлено не було (1,89 ± 0,08 проти 2,11 ± 0,13; р > 0,05). У кількісному співвідношенні наявність коронарної мікроваскулярної дисфункції до та після АКШ достовірно не змінилася (13 (41,9 %) проти 12 (38,7 %); р > 0,05).

Висновок. Згідно з результатами дослідження, коронарна мікроваскулярна дисфункція є поширеною патологією у хворих з обструктивною формою ішемічної хвороби серця та зареєтрована у близько 40 % пацієнтів з повторною ішемією міокарда після АКШ. Проведення операції АКШ, незважаючи на тенденцію до покращення показників реактивної коронарної мікроваскулярної вазодилатації, не впливало та частоту виявлення коронарної мікроваскулярної дисфункції у пацієнтів з ішемічною хворобою серця до та після процедури.

Посилання

  1. Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al.; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020;41(3):407-477. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
  2. Sá MPBO, Perazzo ÁM, Saragiotto FAS, Cavalcanti LRP, Almeida ACE Neto, Campos JCS, et al. Coronary Artery Bypass Graft Surgery Improves Survival Without Increasing the Risk of Stroke in Patients with Ischemic Heart Failure in Comparison to Percutaneous Coronary Intervention: A Meta-Analysis With 54,173 Patients. Braz J Cardiovasc Surg. 2019;34(4):396-405. https://doi.org/10.21470/1678-9741-2019-0170
  3. Reynolds HR, Diaz A, Cyr DD, Shaw LJ, Mancini GBJ, Leipsic J, et al.; ISCHEMIA Research Group. Ischemia With Nonobstructive Coronary Arteries: Insights From the ISCHEMIA Trial. JACC Cardiovasc Imaging. 2023;16(1):63-74. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2022.06.015
  4. Spione F, Arevalos V, Gabani R, Sabaté M, Brugaletta S. Coronary Microvascular Angina: A State-of-the-Art Review. Front Cardiovasc Med. 2022 Mar 30;9:800918. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.800918
  5. Jespersen L, Hvelplund A, Abildstrøm SZ, Pedersen F, Galatius S, Madsen JK, et al. Stable angina pectoris with no obstructive coronary artery disease is associated with increased risks of major adverse cardiovascular events. Eur Heart J. 2012;33(6):734-744. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr331
  6. Fukushima K, Javadi MS, Higuchi T, Lautamäki R, Merrill J, Nekolla SG, et al. Prediction of Short-Term Cardiovascular Events Using Quantification of Global Myocardial Flow Reserve in Patients Referred for Clinical 82Rb PET Perfusion Imaging. J Nucl Med. 2011;52(5):726-732. https://doi.org/10.2967/jnumed.110.081828
  7. Spyrou N, Khan MA, Rosen SD, Foale R, Davies DW, Sogliani F, et al. Persistent but reversible coronary microvascular dysfunction after bypass grafting. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2000;279(6):H2634-H2640. https://doi.org/10.1152/ajpheart.2000.279.6.H2634
  8. Clive Landis R, Murkin JM, Stump DA, Baker RA, Arrowsmith JE, De Somer F, et al. Consensus Statement: Minimal Criteria for Reporting the Systemic Inflammatory Response to Cardiopulmonary Bypass. Heart Surg Forum. 2010;13(2):E116-E123. https://doi.org/10.1532/HSF98.20101022
  9. Schroder J, Prescott E. Doppler Echocardiography Assessment of Coronary Microvascular Function in Patients With Angina and No Obstructive Coronary Artery Disease. Front Cardiovasc Med. 2021 Oct 29;8:723542. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.723542
Опубліковано
2024-03-27
Як цитувати
Марушко, Є. Ю., & Стичинський, О. С. (2024). Поширеність коронарної мікроваскулярної дисфункції у пацієнтів після аорто-коронарного шунтування. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(1), 26-29. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/MS011-2629

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають