Використання вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при обранні тактики інтервенційного лікування багатосудинних уражень вінцевого русла

  • А. Ю. Гаврилишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2942-6190
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, функціональна реваскуляризація, гемодинамічна значущість, інтракоронарна діагностика, показання до стентування, heart team

Анотація

Селективна коронарографія (КАГ) – інвазійний діагностичний метод оцінювання внутрішнього просвіту та анатомічних особливостей вінцевого русла, є рутинною процедурою та основою для обрання тактики лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Однак з огляду на те що коронарографія є двовимірним зображенням, незважаючи на застосування поліпроекційних зйомок, можливі розбіжності в оцінюванні ступеня стенозу (навіть досвідченими операторами, особливо при 50–70 % ураженнях), що у поєднанні з багатосудинним характером (стенозування 2 та більше магістральних вінцевих артерій діаметром понад 2 мм) може зумовити труднощі при інтерпретації результатів дослідження та обранні подальшого обсягу реваскуляризації (кількість пролікованих стенозів). У цих випадках потрібно використовувати поєднання КАГ з додатковими функціональними методами діагностики значущості кожного конкретного стенозу та його ролі у виникненні ішемії міокарда, що в свою чергу впливає на обрання подальшої тактики лікування.

Метою цієї роботи було проаналізувати безпосередні клінічні результати стентування з інвазійним вимірюванням фракційного резерву коронарного кровотоку при обранні обсягу реваскуляризації 50–70 % стенозів вінцевих артерій. Вивчено результати оперативних втручань 109 пацієнтів, що проходили лікування у ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з 2017 по 2022 рік з діагнозом ішемічна хвороба серця, яким за даними КАГ виявлено > 50–70 % багатосудинне ураження вінцевого русла. Розподіл проводили таким чином: група фракційного резерву (основна група) – стентування лише гемодинамічно значущого стенозу за даними інтракоронарного фізіологічного дослідження (n = 52 – 47 %) та контрольна група (анатомічна реваскуляризація, n = 57 – 53 %), де обсяг стентування визначався за даними ангіографії.

Висновки. Обґрунтування обсягу реваскуляризації багатосудинного ураження із застосуванням інтракоронарного вимірювання фракційного резерву кровотоку дозволяє уникнути недоцільного стентування гемодинамічно не значущих стенозів. Таким чином можливо оптимізувати тактику лікування цієї групи пацієнтів (зменшити кількість імплантованих стентів).

Посилання

1. Khan MA, Hashim MJ, Mustafa H, Baniyas MY, Al Suwaidi SKBM, AlKatheeri R, et al. Global Epidemiology of Ischemic Heart Disease: Results from the Global Burden of Disease Study. Cureus. 2020;12(7):e9349. https://doi.org/10.7759/cureus.9349

2. Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394

3. Zimmermann FM, Ferrara A, Johnson NP, van Nunen LX, Escaned J, Albertsson P, et al. Deferral vs. performance of percutaneous coronary intervention of functionally non-significant coronary stenosis: 15-year follow-up of the DEFER trial. Eur Heart J. 2015;36(45):3182-8. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv452

4. Johnson NP, Tóth GG, Lai D, Zhu H, Açar G, Agostoni P, et al. Prognostic value of fractional flow reserve: linking physiologic severity to clinical outcomes. J Am Coll Cardiol.2014;64(16):1641-54.https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.07.973

5. Echavarría-Pinto M, Collet C, Escaned J, Piek JJ, Serruys PW. State of the art: pressure wire and coronary functional assessment. EuroIntervention. 2017;13(6):666-79. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-17-00503

6. Nogic J, Prosser H, O’Brien J, Thakur U, Soon K, Proimos G, et. al. The assessment of intermediate coronary lesions using intracoronary imaging. Cardiovasc Diagn Ther. 2020;10(5):1445-60. https://doi.org/10.21037/cdt-20-226

7. Heyndrickx GR, Tóth GG. The FAME Trials: Impact on Clinical Decision Making. Interv Cardiol. 2016;11(2):116-9. https://doi.org/10.15420/icr.2016:14:3

8. XaplanterisP, FournierS, Pijls NHJ, Fearon WF, Barbato E, Tonino PAL, et al. Five-Year Outcomes With PCI Guided by Fractional Flow Reserve. N Engl J Med. 2018;379(3):250-9. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1803538

9. Elguindy M, Stables R, Nicholas Z, Kemp I, Curzen N. Design and Rationale of the RIPCORD 2 Trial (Does Routine Pressure Wire Assessment Influence Management Strategy at Coronary Angiography for Diagnosis of Chest Pain?): A Randomized Controlled Trial to Compare Routine Pressure Wire Assessment With Conventional Angiography in the Management of Patients With Coronary Artery Disease. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2018;11(2):e004191. https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.117.004191
Опубліковано
2022-06-24
Як цитувати
Гаврилишин, А. Ю. (2022). Використання вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при обранні тактики інтервенційного лікування багатосудинних уражень вінцевого русла. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(2), 13-16. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(02)/GL018-1316

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають