Застосування вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при обранні тактики інтервенційного лікування багаторівневих уражень вінцевого русла

  • А. Ю. Гаврилишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2942-6190
  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
  • О. В. Левчишина ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0276-4533
  • А. К. Логутов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5857-3010
  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X
Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, інвазивна діагностика, функціональна реваскуляризація, гемодинамічна значущість

Анотація

Інвазивна коронароангіографія залишається золотим стандартом діагностики та є вирішальним методом при обранні тактики та обсягу реваскуляризації для лікування хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця. Однак за наявності пограничних (> 50–70 %) багаторівневих уражень вінцевого русла виникає потреба в додатковому оцінюванні фізіологічної значущості кожного стенозу для визначення обсягу реваскуляризації.

Мета дослідження – формування алгоритму щодо оптимізації використання вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при інтервенційному лікуванні пограничних (> 50–70 %) баготорівневих/каскадних ураженнях коронарних артерій, показати безпеку використання «функціональної реваскуляризації» порівняно з традиційним «ангіографічним підходом».

Матеріали та методи. До дослідження увійшли 32 пацієнти, які перебували на лікуванні у ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» у період 2018–2021 років (переважну більшість становили чоловіки – 25 пацієнтів (67 %) та 7 (33 %) жінок) віком 60,3 ± 8,3 року, у яких за даними селективної інвазійної коронароангіографії виявлено > 50–70 % багаторівневих/каскадних уражень однієї з магістральних вінцевих артерій. Пацієнти були поділені на дві групи: 1) ангіографічна група (n = 17, 53 %), де обсяг і тактика реваскуляризації визначалась лише за даними ангіографії (максимально повна анатомічна реваскуляризація); 2) функціональна група (n = 15, 47 %) (поєднання даних ангіографії та вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку, так звана функціональна реваскуляризація).

Висновки. Показано ефективний та безпечний алгоритм використання вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при багаторівневих ураженнях (зниження кількості імплантованих стентів).

Посилання

  1. Khan MA, Hashim MJ, Mustafa H, Baniyas MY, Al Suwaidi SKBM, AlKatheeri R, Alblooshi FMK, Almatrooshi MEAH,Alzaabi MEH, Al Darmaki RS, Lootah SNAH. Global Epidemiology of Ischemic Heart Disease: Results from the GlobalBurden of Disease Study. Cureus. 2020;12(7):e9349. https://doi.org/10.7759/cureus.9349
  2. Nowbar AN, Gitto M, Howard JP, Francis DP, Al-Lamee R. Mortality From Ischemic Heart Disease. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2019;12(6):e005375. https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.118.005375
  3. Inohara T, Kohsaka S, Spertus JA, Masoudi FA, Rumsfeld JS, Kennedy KF, Wang TY, Yamaji K, Amano T, Nakamura M. Comparative Trends in Percutaneous Coronary Intervention in Japan and the United States, 2013 to 2017. J Am Coll Cardiol. 2020;76(11):1328-40. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.07.037
  4. Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394
  5. Pellikka PA, Arruda-Olson A, Chaudhry FA, Chen MH, Marshall JE, Porter TR, Sawada SG. Guidelines for Performance, Interpretation, and Application of Stress Echocardiography in Ischemic Heart Disease: From the American Society of Echocardiography. J Am Soc Echocardiogr. 2020;33(1):1-41.e8. https://doi.org/10.1016/j.echo.2019.07.001
  6. Echavarría-Pinto M, Collet C, Escaned J, Piek JJ, Serruys PW. State of the art: pressure wire and coronary functional assessment. EuroIntervention. 2017;13(6):666-79. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-17-00503
  7. Pijls NH, De Bruyne B, Bech GJ, Liistro F, Heyndrickx GR, Bonnier HJ, Koolen JJ. Coronary pressure measurement to assess the hemodynamic significance of serial stenoses within one coronary artery: validation in humans. Circulation. 2000;102(19):2371-7. https://doi.org/10.1161/01.cir.102.19.2371
  8. Kumbhani DJ, Bhatt DL. Fractional Flow Reserve in Serial Coronary Artery Stenoses. JAMA Cardiol. 2016;1(3):359-60. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2016.0219
  9. Nogic J, Prosser H, O’Brien J, Thakur U, Soon K, Proimos G, Brown AJ. The assessment of intermediate coronarylesions using intracoronary imaging. Cardiovasc Diagn Ther. 2020;10(5):1445-60. https://doi.org/10.21037/cdt-20-226
  10. Tobis J, Azarbal B, Slavin L. Assessment of Intermediate Severity Coronary Lesions in the Catheterization Laboratory. J Am Coll Cardiol. 2007;49(8):839-48. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.10.055
Опубліковано
2021-12-22
Як цитувати
Гаврилишин, А. Ю., Сало, С. В., Левчишина, О. В., Логутов, А. К., & Лазоришинець, В. В. (2021). Застосування вимірювання фракційного резерву коронарного кровотоку при обранні тактики інтервенційного лікування багаторівневих уражень вінцевого русла. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (45), 26-29. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4512/GS060-2629

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 5 6