Суправентрикулярні тахіаритмії при аномалії Ебштейна

Анотація

У роботі проведено аналіз наявного досвіду катетерного лікування різних видів суправентрикулярних аритмій у пацієнтів з аномалією Ебштейна (АЕ) – 19 послідовних випадків усунення додаткових передсердно-шлуночкових сполучень (ДПШС) і 5 випадків передсердних макроріентрі. Усуненню ДПШС, як і передсердних макроріентрі, передував етап електрофізіологічної діагностики. У серії спостережень у 19 пацієнтів з АЕ виявлено 25 ДПШС. У статті відображені основні електрофізіологічні відмінності «широких» ДПШС від множинних. При першій процедурі проведення за всіма ДПШС було усунуто у 16 (84,2 %) з 19 пацієнтів. Шість із 25 ДПЖС були кваліфіковані нами як «широкі», для їх усунення необхідна більша кількість аплікацій – 6 ± 2 (у типових випадках – 3 ± 1). У 2 із 3 пацієнтів з незадовільним результатом першої процедури ДПШС усунуто при повторній процедурі. У віддалені терміни (5,6 ± 3,6 року) рецидиви проведення по ДПШС виникли у 2 (10,5 %) з 19 пацієнтів. Усі ДПШС були остаточно усунені при повторній процедурі. У групі пацієнтів з передсердними тахікардіями у 3 відзначалась графіка, характерна для типового істмус-залежного тріпотіння передсердь. В одного пацієнта з нетиповою графікою виявлено макроріентрі з циркуляцією збудження навколо рубця на передньобоковій стінці правого передсердя. У 3 з 4 пацієнтів з істмус-залежним тріпотінням передсердь після радіочастотного впливу був відновлений синусовий ритм і створений блок проведення через кавотрикуспідальний перешийок. В одного змінилися цикл тахікардії та морфологія хвилі Р, нанесення аплікацій між рубцем і кільцем трикуспідального клапана призвело до створення блоку проведення через цю ділянку і до припинення аритмії. У пацієнта, в якого спочатку було ріентрі з циркуляцією збудження навколо післяопераційного рубця, аритмію усунуто аналогічним чином (додатково створено блок проведення через кавотрикуспідальний перешийок). У терміни спостереження 5,2 ± 2,5 року в жодному випадку рецидивів аритмії не було.