Застосування VAC-терапії в лікуванні ускладнених післяопераційних кардіохірургічних ран. Наш досвід

  • В. В. Белейович ДУ «Національний Інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Україна
Ключові слова: VAC-терапія, інфекційні рани, стернотомія, кардіохірургічні втручання

Анотація

Ранові інфекційні ускладнення після кардіохірургічних втручань є загрозливим фактором, який значно збільшує перебування пацієнтів у стаціонарі та підвищує ризики, які можуть призвести до летальних наслідків.

Мета роботи. Покращити результати лікування кардіохірургічних хворих з післяопераційними інфікованими ранами із застосуванням VAC-терапії.

Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів застосування VAC-терапії у 8 хворих з інфекційним стерномедіастенітом. У всіх пацієнтів VAC-терапія була використана як перша лінія лікування.

Результати та їх обговорення. У всіх пацієнтів було досягнуто позитивного результату. У середньому VACтерапія тривала 4 ± 3 доби, загальна кількість ексудату, який виділявся, становила 170 ± 55 мл. У 100 % хворих після проведеного лікування були показання до накладання вторинних швів, що й було виконано. Середня тривалість перебування пацієнтів у клініці, яким застосовувалася VAC-терапія, становила 15 ± 6,4 доби. Завдяки цьому дослідженню нами отримано переконливі дані, що VAC-терапія дійсно сприяє успішному загоєнню ран.

Висновки. VAC-система є безпечним, економічним та ефективним варіантом у лікуванні інфекційних ускладнень після кардіохірургічних втручань.

Посилання

  1. Pacific Medical Journal. 2017;2:77–9. Furgal AA, Schava SP, Kapustin MA, Polkina LN, Silaev AA, Sorokin VA. [The Use of Vacuum Therapy in the Treatment of Post-Surgery Sternomediastinitis: The First Practice]. Pacific Medical Journal. 2017;2:77–9. (in Russian). https://doi.org/10.17238/PmJ1609-1175.2017.2.77–79
  2. Ruzmatov TM, Efendiev VU, Boboshko AV, Malakhov ES, Nesmachniy AS, Razumakhin RA, et al. [Vacuum-therapy of postoperative sternomediastinitis]. Khirurgiya. 2015;8:14–7. (in Russian). https://doi.org/10.17116/hirurgia2015814-17
  3. Badr A-A I, Ahmad M-R. Role of vacuum assisted suction drainage in management of deep sternal wound infection: Experience in one center. Journal of the Egyptian Society of Cardio-Thoracic Surgery. 2017;25:64–72. https://doi.org/10.1016/j.jescts.2017.01.003
  4. Argenta LC, Morykwas MJ. Vacuum-assisted closure: a new method for wound control and treatment: clinical experience. Ann Plast Surg. 1997;38(6):563–76.
  5. Ghazi BH, Carlos GW, Losken A. Use of the greater omentum for reconstruction of infected sternotomy wounds: a prognostic indicator. Ann Plast Surg. 2008 Feb;60(2):169– 73. https://doi.org/10.1097/SAP.0b013e318054718e
  6. De Caridi G, Serra R, Massara M, Barone M, Grande R, Butrico L, et al. VAC therapy for the treatment of complex wounds after cardio-thoracic surgery. Int Wound J. 2016 Oct;13(5):759–62. https://doi.org/10.1111iwj.12369
  7. Niinami H, Tabata M, Takeuchi Y, Umezu M. Experimental assessment of the drainage capacity of small silastic chest drains. Asian Cardiovasc Thorac Ann. 2006 Jun;14(3):223–6.
  8. Newcomb AE, Alphonso N, Nшrgaard MA, Cochrane AD, Karl TR, Brizard CP. High-vacuum drains rival conventional underwater-seal drains after pediatric heart surgery. Eur J Cardiothorac Surg. 2005;27:395–9. discussion 399–400.
  9. Pairolero PC, Arnold PG, Harris JB. Long-term results of pectoralis major muscle transposition for infected sternotomy wound. Ann Surg. 1991 Jun;213(6):583–9; discussion 589–90.
Опубліковано
2019-05-22
Як цитувати
Белейович, В. В. (2019). Застосування VAC-терапії в лікуванні ускладнених післяопераційних кардіохірургічних ран. Наш досвід. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (35), 98-101. https://doi.org/10.30702/ujcvs/19.3505/041098-101
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ