Перший досвід лапароскопічного виділення шлунково-сальникової артерії при повній аутоартеріальній реваскуляризації міокарда
Анотація
Використання аутоартеріальних шунтів для реваскуляризації міокарда є пріоритетним напрямом кардіохірургії. Лапароскопічне виділення правої шлунково-сальникової артерії (ПШСА) дозволяє значно знизити ризики розвитку ускладнень, пов’язаних з лапаротомією, і розширити можливості її використання як аутоартеріальних кондуїтів при коронарному шунтуванні.
Мета. Продемонструвати перший досвід використання ПШСА, яка була лапароскопічно виділена, як шунта при повному аутоартеріальному шунтуванні.
Матеріали та методи. Виконано 5 операцій коронарного шунтування на працюючому серці з використанням аутоартеріальних шунтів – двох внутрішніх грудних і правої шлунково-сальникової артерій. Усі пацієнти були чоловіками, середній вік яких становив 51 ± 8 років, мали мультифокальне ураження коронарних артерій. У всіх випадках ПШСА була виділена лапароскопічно.
Результати. У ранній післяопераційний період у жодного пацієнта не було зафіксовано серцево-судинних патологій, таких як періопераційний інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, а також порушень ритму. Ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді гастростазу, порушення випорожнень, блювання не відзначено. При порівнянні показників пацієнтів, яким виконували повну аутоартеріальну реваскуляризацію з використанням ПШСА, з даними пацієнтів, оперованих за традиційною методикою (LIMA-LAD, інші артерії шунтуються венами), достовірних відмінностей не виявлено.
Середньострокові результати спостереження демонструють відсутність стенокардії та ускладнень, пов’язаних з використанням ПШСА.
Висновки. Перший досвід застосування ПШСА, що була лапароскопічно виділена, як артеріального кондуїту для шунтування коронарних артерій показав позитивні результати. Застосування сучасної лапароскопічної техніки дає можливість провести безпечне та менш травматичне виділення ПШСА.
Посилання
- Taggart DP, Benedetto U, Gerry S, Altman DG, Gray AM, Lees B, et al. Bilateral versus Single Internal-Thoracic-Artery Grafts at 10 Years. N Engl J Med. 2019 Jan;380(5):437–46.
- Akita S, Tajima K, Kato W, Tanaka K, Goto Y, Yamamoto R, et al. The long-term patency of a gastroepiploic artery bypass graft deployed in a semiskeletonized fashion: predictors of patency. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2019. PMID: 30649384. https://doi.org/10.1093/icvts/ivy346
- Арутюнянян ВБ. Лучевая артерия как альтернативный кондуит в хирургическом лечении ИБС [диссертация]. Москва; 2009. Arutyunyanyan VB. [Radial artery as an alternative conduit in the surgical treatment of coronary artery disease] [dissertation]. Moscow; 2009.
- Bergsma TM, Grandjean JG, Voors AA, Boonstra PW, den Heyer P, Ebels T. Low recurrence of angina pectoris after coronary artery bypass graft surgery with bilateral internal thoracic and right gastroepiploic arteries. Circulation. 1998;97(24):2402–5.
- Formica F, Ferro O, Greco P, Martino A, Gastaldi D, Paolini G. Long-term follow-up of total arterial myocardial revascularization using exclusively pedicle bilateral internal thoracic artery and right gastroepiploic artery. Eur J Cardiothorac Surg. 2004 Dec;26(6):1141–8.
- Suma H. The Right Gastroepiploic Artery Graft for Coronary Artery Bypass Grafting: A 30-Year Experience. Korean J Thorac Cardiovasc Surg. 2016 Aug;49(4):225– 31. https://doi.org/10.5090/kjtcs.2016.49.4.225
