Хірургічна корекція мітральної недостатності ішемічного генезу в поєднанні з пластикою лівого шлуночка серця
Анотація
Хронічна ішемічна мітральна регургітація є частим і тяжким ускладненням після інфаркту міокарда. Його патофізіологічні механізми пояснюють ремоделювання лівого шлуночка, індукують зміщення папілярних м’язів і змінюють кут нахилу стулок клапана. Наявність ішемічної мітральної недостатності незалежно пов’язана зі смертністю і захворюваністю після інфаркту міокарда. У Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМНУ за останні роки було прооперовано 42 пацієнти, яким виконано поєднані втручання на мітральному клапані та лівому шлуночку серця. Лінійна пластика лівого шлуночка була виконана у 29 (69 %) випадках, ще 13 (31 %) хворим проведено пластику лівого шлуночка з плікацією міжшлуночкової перегородки. Найчастішим ускладненням у післяопераційний період була гостра серцево-судинна недостатність, яка виникла у 25 (59,5 %) випадках. Після пластичної корекції мітральної вади вона розвинулася у 6 (42,9 %) випадках, а при протезуванні клапана – у 19 (67,8 %) хворих (p > 0,05). Другим ускладненням за частотою виникнення була дихальна недостатність ІІ–ІІІ ступеня. Серед цієї когорти пацієнтів дихальна недостатність у післяопераційний період мала місце у 5 (11,9 %) хворих. Післяопераційна летальність після поєднаної резекції аневризми лівого шлуночка та корекції ішемічної мітральної недостатності становила 9,5 % (4). Різниця летальності після пластики мітрального клапана (14,3 %) та протезування клапана (7,1 %) виявилась статистично недостовірною (p > 0,05). Формування аневризми лівого шлуночка серця в поєднанні з ішемічною мітральною недостатністю обумовлюють значну тяжкість стану хворих. Прогностична летальність (EuroSCORE) у цієї категорії пацієнтів досягла 33,5 ± 5,4 %. Основним фактором, що впливав на рівень післяопераційної летальності є ступінь серцевої недостатності.
Посилання
- Pie 2rard LA, Carabello BA. Ischaemic mitral regurgitation: pathophysiology, outcomes and the conundrum of treatment. Eur Heart J. 2010;31:2996–3005.
- Nishimura RA, Otto CM, Bonow RO, Carabello BA, Erwin JP 3rd, Guyton RA, et al; American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. 2014 AHA/ACC guideline for the management of patients with valvular heart disease: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol 2014;63(22):2438– 88. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.02.537
- Saeed G, Gradaus R, Neuzner J. Single coronary artery anomaly without previous myocardial infarction does not cause ischemic mitral insufficiency. Asian Cardiovasc Thorac Ann. 2014;22(8):1011–2.
- de Cannie1re D, Vandenbossche JL, Nouar E, Faict S, Falchetti A, Unger P. Clinical implications of preserving subvalvular apparatus during mitral valve replacement for acute ischemic papillary muscle rupture. Ann Thorac Surg. 2016;102: 305–8. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2015.06.121
- Bouma W, Wijdh-den Hamer IJ, Koene BM, Kuijpers M, Natour E, Erasmus ME, et al. Long-term survival after mitral valve surgery for post-myocardial infarction papillary muscle rupture. J Cardiothorac Surg 2015; 10:11. https://doi.org/10.1186/s13019-015-0213-1
- Goldstein D, Moskowitz AJ, Gelijns AC, Ailawadi G, Parides MK, Perrault LP, et al; CTSN. Two-year outcomes of surgical treatment of severe ischemic mitral regurgitation. N Engl J Med. 2016;374(4):344–53. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1512913
