Безпечність одноетапного проведення деструкції атріовентрикулярного з’єднання після імплантації системи для стимуляції лівої ніжки пучка Гіса

  • Є. О. Перепека ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
  • Р. А. Сіхневич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна; Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна https://orcid.org/0009-0001-0226-0020
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/PS014-5863
Ключові слова: кардіостимулятор, фібриляція передсердь, стимуляція пучка Гіса, дислокація електрода, катетерна абляція, ресинхронізаційна терапія

Анотація

Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій. Абляція атріовентрикулярного (АВ) з’єднання у поєднанні з імплантацією кардіостимулятора стала загальноприйнятою, ефективною стратегією лікування при симптоматичній тахісистолічній ФП, коли неефективні інші методи лікування, особливо у людей похилого віку. Стимуляція лівої ніжки пучка Гіса (СЛНПГ) є фізіологічною альтернативою правошлуночковій стимуляції.

Мета – оцінювання ефективності та безпечності одноетапного застосування імплантації системи для СЛНПГ та абляції АВ-з’єднання.

Матеріали та методи. За період із січня 2023 до лютого 2024 року в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» у 8 пацієнтів застосовано СЛНПГ у контексті лікування хронічної тахісистолічної форми фібриляції передсердь із наступною абляцією АВ-з’єднання, як стратегією контролю частоти серцевих скорочень.

Результати. У всіх пацієнтів з групи дослідження вдалося досягти критеріїв СЛНПГ: графіка QRS комплексу за типом Qr або qR у V1 на стимуляції (100 %); St-V6RWPT інтервал < 80 мс (середнє значення становило 75,8 ± 13,9 мс); різниця між інтервалами St-V1RWPT – St-V6RWPT > 44 мс (середній показник 55,57 ± 10,09 мс). У 3 з 8 пацієнтів (37 %) вдалося зафіксувати потенціал лівої ніжки пучка Гіса (ЛНПГ). Ширина стимульованого QRS комплексу в досліджуваній групі досягала 130 ± 18,02 мс. Середній поріг захоплення ЛНПГ (інтраопераційний) – 1,71 ± 0,39 В на 0,4 мс, поріг анодної стимуляції – 3,25 ± 0,5 В на 0,4 мс (вдалося продемонструвати у 6 з 8 (75 %) пацієнтів). Інтраопераційну перфорацію електрода через міжшлуночкову перегородку можна було спостерігати в 2 з 8 пацієнтів (25 %), але після цього у цих пацієнтів вдалось успішно реімплантувати електрод у ділянку ЛНПГ. У всіх пацієнтів з досліджуваної групи успішно виконали радіочастотну абляцію АВ-з’єднання з метою контролю частоти серцевих скорочень при хронічній тахіформі ФП. У 6 з 8 (75 %) пацієнтів виконано одноетапне втручання (абляція АВ-з’єднання та імплантація пристрою). У жодного пацієнта не відбулося дислокації ендокардіального електрода для СЛНПГ у післяопераційному періоді.

Висновки. У досліджуваній групі у пацієнтів, у яких застосували одноетапну імплантацію системи для СЛНПГ та абляцію АВ-з’єднання, не спостерігалось ускладнень та порушень гемодинаміки в гострому післяопераційному періоді та під час контрольного спостереження через тиждень після втручання. Інтраопераційна транссептальна перфорація ендокардіального електрода не ускладнювала наступну реімплантацію електрода в ділянку ЛНПГ. Одноетапне проведення імплантації системи для СЛНПГ та абляції АВ-з’єднання може потенційно значно скорочувати перебування пацієнта в медичній установі. Предмет потребує подальших досліджень на більшій кількості пацієнтів при тривалішому спостереженні.

Посилання

  1. Lippi G, Sanchis-Gomar F, Cervellin G. Global epidemiology of atrial fibrillation: An increasing epidemic and public health challenge. Int J Stroke. 2021;16(2):217-221. https://doi.org/10.1177/1747493019897870
  2. Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Anderson CAM, Arora P, Avery CL, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2023 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2023;147(8):e93-e621. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001123
  3. Tung R, Burri H. Role of conduction system pacing in ablate and pace strategies for atrial fibrillation. Eur Heart J Suppl. 2023;25(Suppl G):G56-G62. https://doi.org/10.1093/eurheartjsupp/suad119
  4. Huizar JF, Ellenbogen KA, Tan AY, Kaszala K. Arrhythmia-Induced Cardiomyopathy: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 2019;73(18):2328-2344. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.02.045
  5. Tu C, Caudal A, Liu Y, Gorgodze N, Zhang H, Lam CK, et al. Tachycardia-induced metabolic rewiring as a driver of contractile dysfunction. Nat Biomed Eng. 2023 Nov 27. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1038/s41551-023-01134-x
  6. Walters TE, Szilagyi J, Alhede C, Sievers R, Fang Q, Olgin J, et al. Dyssynchrony and Fibrosis Persist After Resolution of Cardiomyopathy in a Swine Premature Ventricular Contraction Model. JACC Clin Electrophysiol. 2020;6(11):1367-1376. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.06.020
  7. Naito M, David D, Michelson EL, Schaffenburg M, Dreifus LS. The hemodynamic consequences of cardiac arrhythmias: Evaluation of the relative roles of abnormal atrioventricular sequencing, irregularity of ventricular rhythm and atrial fibrillation in a canine model. Am Heart J. 1983;106(2):284-291. https://doi.org/10.1016/0002-8703(83)90194-1
  8. Daoud EG, Weiss R, Bahu M, Knight BP, Bogun F, Goyal R, et al. Effect of an irregular ventricular rhythm on cardiac output. Am J Cardiol. 1996;78(12):1433-1436. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(97)89297-1
  9. Joglar JA, Chung MK, Armbruster AL, Benjamin EJ, Chyou JY, Cronin EM, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2024;149(1):e1-e156. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001193
  10. Lim KT, Davis MJ, Powell A, Arnolda L, Moulden K, Bulsara M, et al. Ablate and pace strategy for atrial fibrillation: long-term outcome of AIRCRAFT trial. Europace. 2007;9(7):498-505. https://doi.org/10.1093/europace/eum091
  11. Brignole M, Pentimalli F, Palmisano P, Landolina M, Quartieri F, Occhetta E, et al.; APAF-CRT Trial Investigators. AV junction ablation and cardiac resynchronization for patients with permanent atrial fibrillation and narrow QRS: the APAF-CRT mortality trial. Eur Heart J. 2021;42(46):4731-4739. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab569
  12. Deshmukh P, Casavant DA, Romanyshyn M, Anderson K. Permanent, Direct His-Bundle Pacing: A Novel Approach to Cardiac Pacing in Patients With Normal His-Purkinje Activation. Circulation. 2000;101(8):869-877. https://doi.org/10.1161/01.cir.101.8.869
  13. Huang W, Su L, Wu S, Xu L, Xiao F, Zhou X, et al. A Novel Pacing Strategy With Low and Stable Output: Pacing the Left Bundle Branch Immediately Beyond the Conduction Block. Can J Cardiol. 2017;33(12):1736.e1-1736.e3. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2017.09.013
  14. Keene D, Anselme F, Burri H, Pérez ÓC, Čurila K, Derndorfer M, et al. Conduction system pacing, a European survey: insights from clinical practice. Europace. 2023 May 19;25(5):euad019. https://doi.org/10.1093/europace/euad019
  15. Kircanski B, Boveda S, Prinzen F, Sorgente A, Anic A, Conte G, et al. Conduction system pacing in everyday clinical practice: EHRA physician survey. Europace. 2023;25(2):682-687. https://doi.org/10.1093/europace/euac201
  16. Huang W, Su L, Wu S, Xu L, Xiao F, Zhou X, et al. Benefits of Permanent His Bundle Pacing Combined With Atrioventricular Node Ablation in Atrial Fibrillation Patients With Heart Failure With Both Preserved and Reduced Left Ventricular Ejection Fraction. J Am Heart Assoc. 2017 Apr 1;6(4):e005309. https://doi.org/10.1161/JAHA.116.005309
  17. Vijayaraman P, Subzposh FA, Naperkowski A. Atrioventricular node ablation and His bundle pacing. Europace. 2017;19(suppl_4):iv10-iv16. https://doi.org/10.1093/europace/eux263
  18. Su L, Cai M, Wu S, Wang S, Xu T, Vijayaraman P, et al. Long-term performance and risk factors analysis after permanent His-bundle pacing and atrioventricular node ablation in patients with atrial fibrillation and heart failure. Europace. 2020;22(Suppl_2):ii19-ii26. https://doi.org/10.1093/europace/euaa306
  19. Pillai A, Kolominsky J, Koneru JN, Kron J, Shepard RK, Kalahasty G, et al. Atrioventricular junction ablation in patients with conduction system pacing leads: A comparison of His-bundle vs left bundle branch area pacing leads. Heart Rhythm. 2022;19(7):1116-1123. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2022.03.1222
  20. Liu Z, Liu X. Feasibility and Safety Study of Concomitant Left Bundle Branch Area Pacing and Atrioventricular Node Ablation with Same-Day Hospital Dismissal. J Clin Med. 2023 Nov 9;12(22):7002. https://doi.org/10.3390/jcm12227002
  21. Rijks JHJ, Lankveld T, Manusama R, Broers B, Stipdonk AMWV, Chaldoupi SM, et al. Left Bundle Branch Area Pacing and Atrioventricular Node Ablation in a Single-Procedure Approach for Elderly Patients with Symptomatic Atrial Fibrillation. J Clin Med. 2023 Jun 13;12(12):4028. https://doi.org/10.3390/jcm12124028
  22. Ponnusamy SS, Basil W, Vijayaraman P. Electrophysiological characteristics of septal perforation during left bundle branch pacing. Heart Rhythm. 2022;19(5):728-734. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2022.01.018
  23. Ravi V, Larsen T, Ooms S, Trohman R, Sharma PS. Late-onset interventricular septal perforation from left bundle branch pacing. HeartRhythm Case Rep. 2020;6(9):627-631. https://doi.org/10.1016/j.hrcr.2020.06.008
  24. Li Q, Dai W, Fang D, Ma W, Lin C, Lu C, et al. Occurrence of ventricular septal perforation in patients with permanent left bundle branch pacing followed up using echocardiographic and computed tomography images. Ann Noninvasive Electrocardiol. 2022 Nov;27(6):e13002. https://doi.org/10.1111/anec.13002
  25. Perepeka EO, Kravchuk BB, Paratsii OM, Hrubyak LM, Leonchuk VL, Sychyk MM. [Transventricular Left Bundle Branch Pacing]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2022;30(1):89-93. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(01)/PK016-8993
  26. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy. Eur Heart J. 2021;42(35):3427-3520. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab364
Опубліковано
2024-03-27
Як цитувати
Перепека, Є. О., & Сіхневич, Р. А. (2024). Безпечність одноетапного проведення деструкції атріовентрикулярного з’єднання після імплантації системи для стимуляції лівої ніжки пучка Гіса. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(1), 58-63. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/PS014-5863
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 32 № 1 2024
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають