Аналіз результатів застосування варіантів стимуляції провідної системи серця у пацієнтів із брадиаритміями

  • Є. О. Перепека ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
  • Б. Б. Кравчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4535-7797
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/PK064-94103
Ключові слова: стимулятор-індукована кардіоміопатія, стимуляція лівої ніжки пучка Гіса, селективна гісова стимуляція, атріовентрикулярна блокада, брадикардія

Анотація

Хронічна правошлуночкова міокардіальна стимуляція спричиняє асинхронний патерн активації лівого шлуночка, знижує фракцію викиду лівого шлуночка та може бути пов’язана з погіршенням клінічних наслідків у віддаленому періоді. Незважаючи на те що з появою алгоритмів, що мінімізують шлуночкову кардіостимуляцію, вдалося зменшити відсоток стимульованих комплексів у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла, у пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою високого ступеня постійна шлуночкова стимуляція є неминучою. Застосування постійної стимуляції провідної системи серця є перспективним напрямом для збереження фізіологічної активації міокарда шлуночків та запобігання розвитку серцевої недостатності внаслідок диссинхронії шлуночків.

Мета. Проаналізувати безпосередні та віддалені результати застосування варіантів стимуляції провідної системи серця у пацієнтів із показаннями до постійної шлуночкової кардіостимуляції.

Матеріали та методи. У дослідження увійшли 18 пацієнтів з показаннями до постійногоштучного ритмоведення шлуночків, прооперованих в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» за період з 01.01.2013 по 31.12.2022, яким була застосована постійна стимуляція провідної системи серця. У 6 (33 %) пацієнтів під час імплантації була використана спеціальна система доставки (С304-L69, Medtronic – в 1 пацієнта (5 %), С315HIS – у 5 (27 %) пацієнтів)та 4,1F електрод з активною фіксацією Medtronic 3830 Select Secure (США) (69 або 74 см), в інших випадках (66 %) були використані стандартні 6F електроди з активною фіксацією та просвітом для стилета без системи доставки.

Результати. У 6 пацієнтів (33 %) вдалося продемонструвати зміну ширини QRSпри зменшенні амплітуди шлуночкової стимуляції, з 2 варіантами переходів. Один (5 %) пацієнт з повною атріовентрикулярною блокадою був з постійною неселективною стимуляцією лівої ніжки пучка Гіса. Інші 11 (61 %) пацієнтів підлягали під критерії парагісової стимуляції без видимих переходів зі зміною амплітуди шлуночкової стимуляції. Середній глобальний поздовжній стрейн становив –17,6 ± 2,7 %. Середній інтервал від стимулу до піка R-хвилі у відведенні V6, що свідчив про час активації лівого шлуночка, становив 73,2 ± 8,7 мс. Жодних ускладнень у гострому післяопераційному або віддаленому періоді не спостерігалося.

Висновки. Метод стимуляції провідної системи серця є викликом у хірургічній практиці лікування життєзагрозливих брадиаритмій та серцевої недостатності, але водночас є безпечним методом, який забезпечує фізіологічну електричну та механічну активацію міокарда шлуночків, дає змогу ефективно уникнути наслідків диссинхронії внаслідок постійної міокардіальної шлуночкової кардіостимуляції.

Посилання

  1. Tops LF, Schalij MJ, Bax JJ. The Effects of Right Ventricular Apical Pacing on Ventricular Function and Dyssynchrony: Implications for Therapy. J Am Coll Cardiol. 2009;54(9):764-76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.06.006
  2. Sweeney MO, Hellkamp AS, Ellenbogen KA, Greenspon AJ, Freedman RA, Lee KL, et al.; MOde Selection Trial Investigators. Adverse Effect of Ventricular Pacing on Heart Failure and Atrial Fibrillation Among Patients With Normal Baseline QRS Duration in a Clinical Trial of Pacemaker Therapy for Sinus Node Dysfunction. Circulation. 2003;107(23):2932-7. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000072769.17295.B1
  3. Wilkoff BL, Cook JR, Epstein AE, Greene HL, Hallstrom AP, Hsia H, et al.; Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator Trial Investigators. Dual-Chamber Pacing or Ventricular Backup Pacing in Patients With an Implantable Defibrillator: The Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator (DAVID) Trial. JAMA. 2002;288(24):3115-23. https://doi.org/10.1001/jama.288.24.3115
  4. Nielsen JC, Kristensen L, Andersen HR, Mortensen PT, Pedersen OL, Pedersen AK. A randomized comparison of atrial and dual-chamber pacing in 177 consecutive patients with sick sinus syndrome: Echocardiographic and clinical outcome. J Am Coll Cardiol. 2003;42(4):614-23. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(03)00757-5
  5. Kaye GC, Linker NJ, Marwick TH, Pollock L, Graham L, Pouliot E, et al.; Protect-Pace trial investigators. Effect of right ventricular pacing lead site on left ventricular functionin patients with high-grade atrioventricular block: results of the Protect-Pace study. Eur Heart J. 2015;36(14):856-62. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu304
  6. Leclercq C, Sadoul N, Mont L, Defaye P, Osca J, Mouton E, et al.; SEPTAL CRT Study Investigators. Comparison of right ventricular septal pacing and right ventricular apical pacing in patients receiving cardiac resynchronization therapy defibrillators: the SEPTAL CRT Study. Eur Heart J. 2016;37(5):473-83. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv422
  7. Hussain MA, Furuya-Kanamori L, Kaye G, Clark J, Doi SA. The Effect of Right Ventricular Apical and Nonapical Pacing on the Short- and Long-Term Changes in Left Ventricular Ejection Fraction: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized-Controlled Trials. Pacing Clin Electrophysiol. 2015;38(9):1121-36. https://doi.org/10.1111/pace.12681
  8. Cho SW, Gwag HB, Hwang JK, Chun KJ, Park KM, On YK, et al. Clinical features, predictors, and long-term prognosis of pacing-induced cardiomyopathy. Eur J Heart Fail. 2019;21(5):643-51. https://doi.org/10.1002/ejhf.1427
  9. Curtis AB, Worley SJ, Adamson PB, Chung ES, Niazi I, Sherfesee L, et al.; Biventricular versus Right Ventricular Pacing in Heart Failure Patients with Atrioventricular Block (BLOCK HF) Trial Investigators. Biventricular Pacing for Atrioventricular Block and Systolic Dysfunction. N Engl J Med. 2013;368(17):1585-93. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1210356
  10. Ruschitzka F, Abraham WT, Singh JP, Bax JJ, Borer JS, Brugada J, et al.; EchoCRT Study Group. Cardiac-Resynchronization Therapy in Heart Failure with a Narrow QRS Complex. N Engl J Med. 2013;369(15):1395-405. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1306687
  11. Sweeney MO, Bank AJ, Nsah E, Koullick M, Zeng QC, Hettrick D, et al.; Search AV Extension and Managed Ventricular Pacing for Promoting Atrioventricular Conduction (SAVE PACe) Trial. Minimizing Ventricular Pacing to Reduce Atrial Fibrillation in Sinus-Node Disease. N Engl J Med. 2007;357(10):1000-8. https://doi.org/10.1056/NEJMoa071880
  12. Jastrzębski M, Moskal P, Curila K, Fijorek K, Kukla P, Bednarek A, et al. Electrocardiographic characterization of non-selective His-bundle pacing: validation of novel diagnostic criteria. Europace. 2019;21(12):1857-64. https://doi.org/10.1093/europace/euz275
  13. Burri H, Jastrzebski M, Vijayaraman P. ElectrocardiographicAnalysis for His Bundle Pacing at Implantation and Follow-Up. JACC Clin Electrophysiol. 2020;6(7):883-900. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.03.005
  14. Huang W, Chen X, Su L, Wu S, Xia X, Vijayaraman P. A beginner’s guide to permanent left bundle branch pacing. Heart Rhythm. 2019;16(12):1791-6. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.06.016
  15. Jastrzębski M, Burri H, Kiełbasa G, Curila K, Moskal P, Bednarek A, et al. The V6-V1 interpeak interval: a novel criterion for the diagnosis of left bundle branch capture. Europace. 2022;24(1):40-7. https://doi.org/10.1093/europace/euab164
  16. Vijayaraman P, Subzposh FA, Naperkowski A. Extraction of the permanent His bundle pacing lead: Safety outcomes and feasibility of reimplantation. Heart Rhythm. 2019;16(8):1196-203. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.06.005
  17. Occhetta E, Bortnik M, Magnani A, Francalacci G, Piccinino C, Plebani L, et al. Prevention of Ventricular Desynchronization by Permanent Para-Hisian Pacing After Atrioventricular Node Ablation in Chronic Atrial Fibrillation: A Crossover, Blinded, Randomized Study Versus Apical Right Ventricular Pacing. J Am Coll Cardiol. 2006;47(10):1938-45. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.01.056
  18. Abdelrahman M, Subzposh FA, Beer D, Durr B, Naperkowski A, Sun H, et al. Clinical Outcomes of His Bundle Pacing Compared to Right Ventricular Pacing. J Am Coll Cardiol. 2018;71(20):2319-30. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.048
  19. Sharma PS, Patel NR, Ravi V, Zalavadia DV, Dommaraju S, Garg V, et al. Clinical outcomes of left bundle branch area pacing compared to right ventricular pacing: Results from the Geisinger-Rush Conduction System Pacing Registry. Heart Rhythm. 2022;19(1):3-11. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.08.033
  20. Upadhyay GA, Vijayaraman P, Nayak HM, Verma N, Dandamudi G, Sharma PS, et al.; His-SYNC Investigators. On-treatment comparison between corrective His bundle pacing and biventricular pacing for cardiac resynchronization: A secondary analysis of the His-SYNC Pilot Trial. Heart Rhythm. 2019;16(12):1797-807. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.05.009
  21. Vijayaraman P, Ponnusamy S, Cano Ó, Sharma PS, Naperkowski A, Subsposh FA, et al. Left Bundle Branch Area Pacing for Cardiac Resynchronization Therapy: Results From the International LBBAP Collaborative Study Group. JACC Clin Electrophysiol. 2021;7(2):135-47. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.08.015
  22. Jastrzębski M, Moskal P, Huybrechts W, Curila K, Sreekumar P, Rademakers LM, et al. Left bundle branch-optimized cardiac resynchronization therapy (LOT-CRT): Results from an international LBBAP collaborative study group. Heart Rhythm. 2022;19(1):13-21. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.07.057
  23. Vijayaraman P, Herweg B, Ellenbogen KA, Gajek J. His-Optimized Cardiac Resynchronization Therapy to Maximize Electrical Resynchronization: A Feasibility Study. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2019;12(2):e006934. https://doi.org/10.1161/CIRCEP.118.006934
  24. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy. Eur Heart J. 2021;42(35):3427-520. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab364
  25. Yuan Z, Cheng L, Wu Y. Meta-Analysis Comparing Safety and Efficacy of Left Bundle Branch Area Pacing Versus His Bundle Pacing. Am J Cardiol. 2022;164:64-72. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2021.10.025
  26. Zanon F, Ellenbogen KA, Dandamudi G, Sharma PS, Huang W, Lustgarten DL, et al. Permanent His-bundle pacing: a systematic literature review and meta-analysis. Europace. 2018;20(11):1819-26. https://doi.org/10.1093/europace/euy058
Опубліковано
2022-12-26
Як цитувати
Перепека, Є. О., & Кравчук, Б. Б. (2022). Аналіз результатів застосування варіантів стимуляції провідної системи серця у пацієнтів із брадиаритміями. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(4), 94-103. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/PK064-94103
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 30 № 4 2022
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають