Оцінювання результатів застосування стимуляції лівої ніжки пучка Гіса після абляції атріовентрикулярного з’єднання у пацієнтів з хронічною фібриляцією передсердь

  • Є. О. Перепека ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
  • Б. Б. Кравчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4535-7797
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(03)/PK046-6672
Ключові слова: кардіостимулятор, стимуляція пучка Гіса, дислокація електрода, катетерна абляція, стимуляція провідної системи серця, система Гіса – Пуркіньє, ендокардіальний електрод

Анотація

Абляція атріовентрикулярного з’єднання разом з імплантацією штучного водія ритму серця стала визнаною та ефективною стратегією лікування для пацієнтів із симптоматичною тахісистолічною фібриляцією передсердь, що не піддається медикаментозному контролю частоти серцевих скорочень. Стимуляція лівої ніжки пучка Гіса (СЛНПГ) є фізіологічною альтернативою правошлуночковій та бівентрикулярній стимуляції.

Мета – проаналізувати клінічні результати середньої тривалості при застосуванні стимуляції лівої ніжки пучка Гіса та абляції атріовентрикулярного з’єднання.

Матеріали та методи. За період із січня 2023 до липня 2024 року в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» у 18 пацієнтів застосовано СЛНПГ із наступною абляцією атріовентрикулярного з’єднання, як метод лікування хронічної тахісистолічної форми фібриляції передсердь для досягнення контролю частоти серцевих скорочень.

Результати. Відслідкувати результати середньої тривалості (не менше ніж 1 міс.) вдалося у 15 з 18 пацієнтів (84 %) – в інших 3 (16 %) строк від імплантації штучного водія ритму серця та абляції атріовентрикулярного з’єднання був надто коротким. Середній період від імплантації системи до контрольного огляду становив 5,07 ± 2,79 міс. (мінімальний термін 1 міс., максимальний – 12 міс.). За період від імплантації та абляції до контрольного спостереження в групі дослідження можна було відзначити зростання фракції викиду лівого шлуночка з 39,12 ± 10,56 до 46,38 ± 7,09 %, p = 0,035; зменшення показників кінцево-діастолічного об’єму з 184,22 ± 76,76 до 167,85 ± 36,93 мл, p = 0,074; зменшення тиску в правому шлуночку з 43,07 ± 8,29 до 34,38 ± 4,78 мм рт. ст., p = 0,013. Також можна було спостерігати зменшення порогів захоплення лівої ніжки пучка Гіса з 1,27 ± 0,58 до 0,7 ± 0,39 В на 0,4 мс, p = 0,016; зменшення середнього показника опору на ендокардіальному електроді для СЛНПГ з 638 ± 172,83 до 529,4 ± 120,15 Ом, p = 0,012.

Висновки. Імплантація системи для стимуляції лівої ніжки пучка Гіса та абляція атріовентрикулярного з’єднання не була пов’язана із виникненням ускладнень як в інтраопераційному та післяопераційному періодах, так і у віддаленому періоді середньої тривалості в досліджуваній групі. Застосування цього підходу у пацієнтів із хронічною фібриляцією передсердь дозволило у серії послідовних пацієнтів покращити систолічну стосовно кінцево-діастолічного об’єму функцію лівого шлуночка, а також зменшити тиск у правому шлуночку на оптимальних параметрах кардіостимуляції.

Посилання

  1. Joglar JA, Chung MK, Armbruster AL, Benjamin EJ, Chyou JY, Cronin EM, et al.; Peer Review Committee Members. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2024;149(1):e1-e156. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001193
  2. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy. Eur Heart J. 2021;42(35):3427-3520. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab364
  3. Brignole M, Pentimalli F, Palmisano P, Landolina M, Quartieri F, Occhetta E, et al.; APAF-CRT Trial Investigators. AV junction ablation and cardiac resynchronization for patients with permanent atrial fibrillation and narrow QRS: the APAF-CRT mortality trial. Eur Heart J. 2021;42(46):4731-4739. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab569
  4. Jastrzebski M, Dandamudi G, Burri H, Ellenbogen KA. Conduction system pacing: overview, definitions, and nomenclature. Eur Heart J Suppl. 2023;25(Suppl G):G4-G14. https://doi.org/10.1093/eurheartjsupp/suad114
  5. Vijayaraman P, Chelu MG, Curila K, Dandamudi G, Herweg B, Mori S, et al. Cardiac Conduction System Pacing: A Comprehensive Update. JACC Clin Electrophysiol. 2023;9(11):2358-2387. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2023.06.005
  6. Keene D, Anselme F, Burri H, Pérez ÓC, Čurila K, Derndorfer M, et al. Conduction system pacing, a European survey: insights from clinical practice. Europace. 2023;25(5):euad019. https://doi.org/10.1093/europace/euad019
  7. Kircanski B, Boveda S, Prinzen F, Sorgente A, Anic A, Conte G, et al. Conduction system pacing in everyday clinical practice: EHRA physician survey. Europace. 2023;25(2):682-687. https://doi.org/10.1093/europace/euac201
  8. Pillai A, Kolominsky J, Koneru JN, Kron J, Shepard RK, Kalahasty G, et al. Atrioventricular junction ablation in patients with conduction system pacing leads: A comparison of His-bundle vs left bundle branch area pacing leads. Heart Rhythm. 2022;19(7):1116-1123. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2022.03.1222
  9. Su L, Cai M, Wu S, Wang S, Xu T, Vijayaraman P, et al. Long-term performance and risk factors analysis after permanent His-bundle pacing and atrioventricular node ablation in patients with atrial fibrillation and heart failure. Europace. 2020;22(Suppl_2):ii19-ii26. https://doi.org/10.1093/europace/euaa306
  10. Vijayaraman P, Subzposh FA, Naperkowski A. Atrioventricular node ablation and His bundle pacing. Europace. 2017;19(suppl_4):iv10-iv16. https://doi.org/10.1093/europace/eux263
  11. Zhuo W, Zhong X, Liu H, Yu J, Chen Q, Hu J, et al. Pacing Characteristics of His Bundle Pacing vs. Left Bundle Branch Pacing: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Cardiovasc Med. 2022;9:849143. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.849143
  12. Liu Z, Liu X. Feasibility and Safety Study of Concomitant Left Bundle Branch Area Pacing and Atrioventricular Node Ablation with Same-Day Hospital Dismissal. J Clin Med. 2023;12(22):7002. https://doi.org/10.3390/jcm12227002
  13. Rijks JHJ, Lankveld T, Manusama R, Broers B, Stipdonk AMWV, Chaldoupi SM, et al. Left Bundle Branch Area Pacing and Atrioventricular Node Ablation in a Single-Procedure Approach for Elderly Patients with Symptomatic Atrial Fibrillation. J Clin Med. 2023;12(12):4028. https://doi.org/10.3390/jcm12124028
  14. Palmisano P, Ziacchi M, Dell’Era G, Donateo P, Bartoli L, Patti G, et al. “Ablate and Pace” with Conduction System Pacing: Concomitant versus Delayed Atrioventricular Junction Ablation. J Clin Med. 2024;13(8):2157. https://doi.org/10.3390/jcm13082157
  15. Li Q, Dai W, Fang D, Ma W, Lin C, Lu C, et al. Occurrence of ventricular septal perforation in patients with permanent left bundle branch pacing followed up using echocardiographic and computed tomography images. Ann Noninvasive Electrocardiol. 2022 Nov;27(6):e13002. https://doi.org/10.1111/anec.13002
  16. Ravi V, Larsen T, Ooms S, Trohman R, Sharma PS. Late-onset interventricular septal perforation from left bundle branch pacing. HeartRhythm Case Rep. 2020;6(9):627-631. https://doi.org/10.1016/j.hrcr.2020.06.008
  17. Ponnusamy SS, Basil W, Vijayaraman P. Electrophysiological characteristics of septal perforation during left bundle branch pacing. Heart Rhythm. 2022;19(5):728-734. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2022.01.018
  18. Baranchuk A, Glover BM, Ho SY, Sanchez-Quintana D, Brugada P. Cardiac Anatomy and Electrophysiology. In: Glover BM, Brugada P, editors. Clinical Handbook of Cardiac Electrophysiology. 2nd ed. Springer, Cham;2021. p. 1-29. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74319-2_1
  19. Huang W, Chen X, Su L, Wu S, Xia X, Vijayaraman P. A beginner’s guide to permanent left bundle branch pacing. Heart Rhythm. 2019;16(12):1791-1796. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.06.016
  20. Jastrzębski M, Burri H, Kiełbasa G, Curila K, Moskal P, Bednarek A, et al. The V6-V1 interpeak interval: a novel criterion for the diagnosis of left bundle branch capture. Europace. 2022;24(1):40-47. https://doi.org/10.1093/europace/euab164.
Опубліковано
2024-09-27
Як цитувати
Перепека, Є. О., & Кравчук, Б. Б. (2024). Оцінювання результатів застосування стимуляції лівої ніжки пучка Гіса після абляції атріовентрикулярного з’єднання у пацієнтів з хронічною фібриляцією передсердь. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(3), 66-72. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(03)/PK046-6672
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 32 № 3 2024
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають