Пацієнти зі STEMI після реваскуляризації: чи є залежність ураження коронарних артерій та функціонального стану нирок?

Анотація

Мета – встановити взаємозв’язок між ураженням коронарного русла та швидкістю клубочкової фільтрації, розрахованої на основі креатиніну, Cystatin C та рівнем співвідношення альбуміну до креатиніну сечі у пацієнтів із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST (STEMI), яким виконували черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ).

Матеріали та методи. Обстежено 286 пацієнтів зі STEMI, віком від 39 до 87 (у середньому 62,8 ± 9,8 року, медіана віку – 64 та інтерквартильний розмах – 56 і 71 рік), 202 (70,6 %) чоловіки і 84 (29,4 %) жінки. Усім пацієнтам було виконано загальноклінічні методи дослідження, коронароангіографію з подальшим ЧКВ, ехокардіографію.

Результати. Найбільш часто як інфаркт-залежна коронарна артерія виступала передня міжшлуночкова гілка лівої коронарної артерії в ділянці проксимального і середнього сегмента, права коронарна артерія у проксимальному сегменті. Загалом серед обстежених достовірної різниці за кількістю уражених коронарних артерій не встановлено. Розподіл пацієнтів на групи відповідно до рівня швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), визначеної як на основі креатиніну, так і на основі Cystatin C, не встановив суттєвих відмінностей щодо розподілу інфаркт-залежних артерій. Водночас при зниженні ШКФ достовірно зростає кількість пацієнтів з багатосудинним ураженням. Залежно від рівня співвідношення альбуміну до креатиніну в сечі (САК) відзначається достовірне зростання кількості пацієнтів з дво- та багатосудинним ураженням коронарних артерій.

Висновки. Встановлено тісні кореляційні зв’язки між багатосудинним ураженням коронарних артерій та статтю, віком, САК, ШКФ, розмірами лівого та правого передсердя, тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії та цукровим діабетом, наявністю атріовентрикулярної блокади ІІ–ІІІ ступеня й летальністю.