Мінімізація впливу іонізуючого випромінювання при катетерному лікуванні фібриляції передсердь: безпека та ефективність

Анотація

Ізоляція легеневих вен з використанням радіочастотної абляції є найпоширенішим методом катетерного лікування фібриляції передсердь. Підвищену увагу електрофізіологічної спільноти привертають підходи, що дають змогу мінімізувати залучення рентгеновізуалізації під час проведення катетерних втручань через потенційні ризики негативного впливу іонізуючого опромінення на пацієнтів та медичний персонал.

Мета – оцінити ефективність та безпечність виконання процедури катетерної радіочастотної абляції ізоляції легеневих вен (ІЛВ) при мінімізації рентгеноопромінення пацієнтів та медичного персоналу.

Матеріали та методи. У дослідження було відібрано 43 пацієнти з різними формами фібриляції передсердь – 28 (65 %) із пароксизмальною і 15 (35 %) з персистуючою. Всім пацієнтам проведено катетерну радіочастотну абляцію ІЛВ із заходами, спрямованими на мінімізацію рентгеноопромінення в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» в період з червня 2023 по квітень 2024 року. Ці заходи включали використання оптимізованого протоколу рентгеноопромінення на етапах, що передбачали використання рентгену та застосування лише електроанатомічної навігації після проведення транссептальної пункції.

Результати. У всіх 43 пацієнтів вдалось електрично ізолювати всі вени. Радіочастотну абляцію кавотрикуспідального перешийка було виконано у 15 пацієнтів, з них у 5 (31,2 %) пацієнтів групи А («Zero-fluoro»), 7 (33,3 %) з групи Б («Near Zero-fluoro») та в 3 (50 %) з групи В («Non Zero-fluoro») (p = 0,696). Загальний добуток дози на площу (ДДП) та загальна доза опромінення, так само як і загальний час використання рентгену і час процедури, були значно меншими при застосуванні підходу мінімізації залучення іонізуючого опромінення, ніж при традиційному. ДДП та загальна доза опромінення в групі А була найменшою (7,29 ± 5,16 Гр·см², 76,62 ± 70,82 мГр) й значно відрізнялась від таких показників у групі В [107,67 ± 97,59 Гр·см² (p < 0,001) та 882,32 ± 868,62 мГр (p = 0,001)]. Тривалість процедури при цьому в групі А і Б (112,81 ± 30,16 та 138,06 ± 33,44 хв) були меншими, ніж у групі В (167 ± 43,53 хв), а в групі А достовірно менше, ніж у групі В (p = 0,014). Жодних інтраопераційних ускладнень у досліджуваній вибірці не cпостерігалося.

Висновки. Мінімізація рентгеноопромінення із застосуванням сучасних навігаційних систем під час виконання катетерної радіочастотної абляції ізоляції легеневих вен не повʼязана зі збільшенням інтрапроцедурних ускладнень у пацієнтів із пароксизмальною та персистуючою фібриляцією передсердь. Цей підхід дозволяє значно зменшити такі показники, як загальний ДДП та дозу опромінення, не збільшуючи час виконання процедури ІЛВ.