Передсердні реентрі тахікардії: механізми та діагностика

  • П. О. Альміз ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1357-3783
  • Б. Б. Кравчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4535-7797
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/AK059-7478
Ключові слова: ЕКГ-діагностика, ендокардіальне картування, стимуляційні протоколи, фармакологічні проби, диференціальна діагностика

Анотація

Передсердні тахікардії (ПТ) являють собою групу аритмій, що розрізняються за електрофізіологічними механізмами та клінічним перебігом. Виділяють три основні форми ПТ: фокальні ПТ, макрореентрі та локалізовані реентрі, відомі також під назвою «мікрореентрі». Макрореентрі зазвичай виникають за наявності фіброзних змін міокарда, наприклад при «передсердній» кардіоміопатії або внаслідок катетерних чи хірургічних втручань у передсердях. Фокальні ПТ можуть виникати і за відсутності структурної патології серця.

Мета – аналіз сучасних уявлень про електрофізіологічні механізми та діагностику передсердних реентрі тахікардій.

Матеріалом дослідження слугували дані літератури та власні узагальнені дані за результатами попередніх досліджень.

Проаналізовано дані про поширення різних видів передсердних тахікардій. Також були проаналізовані дані електрокардіографічної (ЕКГ) діагностики, електрофізіологічних методів діагностики та фармакологічних проб при визначенні механізму виникнення та перебігу передсердних тахікардій. Були визначені основні ЕКГ-відмінності при різних видах та локалізаціях ПТ. Також проаналізовано діагностичну цінність різних стимуляційних протоколів під час диференціальної діагностики фокальних та макрореентрі передсердних тахікардій.

Висновки. Передсердні тахікардії з механізмом реентрі поширені у загальній популяції. Диференціальна діагностика з іншими видами тахікардій здійснюється на підставі даних ЕКГ, реакції на ведення аденозину, характеру відповіді при проведенні entrainment, ендокардіального, зокрема електроанатомічного картування.

Посилання

  1. Callans DJ. Josephson’s Clinical Cardiac Electrophysiology: Techniques and Interpretation. 6th ed. Walters Kluwer;2020.
  2. Markowitz SM, Thomas G, Liu CF, Cheung JW, Ip JE, Lerman BB. Atrial Tachycardias and Atypical Atrial Flutters: Mechanisms and Approaches to Ablation. Arrhythm Electrophysiol Rev. 2019;8(2):131-137. https://doi.org/10.15420/aer.2019.17.2
  3. Rostock T, Drewitz I, Steven D, Hoffmann BA, Salukhe TV, Bock K, et al. Characterization, Mapping, and Catheter Ablation of Recurrent Atrial Tachycardias After Stepwise Ablation of Long-Lasting Persistent Atrial Fibrillation. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2010;3(2):160-169. https:// doi.org/10.1161/CIRCEP.109.899021
  4. Wasmer K, Mönnig G, Bittner A, Dechering D, Zellerhoff S, Milberg P, et al. Incidence, characteristics, and outcome of left atrial tachycardias after circumferential antral ablation of atrial fibrillation. Heart Rhythm. 2012;9(10):1660-1666. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2012.06.007
  5. Hermida A, Kubala M, Traullé S, Buiciuc O, Quenum S, Hermida JS. Prevalence and predictive factors of left atrial tachycardia occurring after second-generation cryoballoon ablation of atrial fibrillation. J Cardiovasc Electrophysiol. 2018;29(1):46-54. https://doi.org/10.1111/jce.13364
  6. Granada J, Uribe W, Chyou PH, Maassen K, Vierkant R, Smith PN, et al. Incidence and predictors of atrial flutter in the general population. J Am Coll Cardiol. 2000;36(7):2242-2246. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(00)00982-7
  7. Pascale P, Roten L, Shah AJ, Scherr D, Komatsu Y, Ramoul K, et al. Useful Electrocardiographic Features to Help Identify the Mechanism of Atrial Tachycardia Occurring After Persistent Atrial Fibrillation Ablation. JACC Clin Electrophysiol. 2018;4(1):33-45. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2017.07.018
  8. Vollmann D, Stevenson WG, Lüthje L, Sohns C, John RM, Zabel M, et al. Misleading Long Post-Pacing Interval After Entrainment of Typical Atrial Flutter From the Cavotricuspid Isthmus. J Am Coll Cardiol. 2012;59(9):819-824. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.11.023
  9. Barbhaiya CR, Baldinger SH, Kumar S, Chinitz JS, Enriquez AD, John R, et al. Downstream overdrive pacing and intracardiac concealed fusion to guide rapid identification of atrial tachycardia after atrial fibrillation ablation. Europace. 2018;20(4):596-603. https://doi.org/10.1093/europace/euw405
  10. Cosío FG. Atrial Flutter, Typical and Atypical: A Review. Arrhythm Electrophysiol Rev. 2017;6(2):55-62. https://doi.org/10.15420/aer.2017.5.2
  11. Yang JD, Sun Q, Guo XG, Zhou GB, Liu X, Luo B, et al. Right atrial dual-loop reentrant tachycardia after cardiac surgery: Prevalence, electrophysiological characteristics, and ablation outcomes. Heart Rhythm. 2018;15(8):1148-1157. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2018.03.039
  12. Selvaraj R, Theodore J. Upper loop re-entrant flutter. Europace. 2019;21(8):1192. https://doi.org/10.1093/europace/euz173
  13. Moore BM, Anderson R, Nisbet AM, Kalla M, du Plessis K, d’Udekem Y, et al. Ablation of Atrial Arrhythmias After the Atriopulmonary Fontan Procedure: Mechanisms of Arrhythmia and Outcomes. JACC Clin Electrophysiol. 2018;4(10):1338-1346. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2018.08.012
  14. Kamp AN, Nair K, Fish FA, Khairy P. Catheter Ablation of Atrial Arrhythmias in Patients Post-Fontan. Can J Cardiol. 2022;38(7):1036-1047. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2022.02.023
  15. Takigawa M, Derval N, Frontera A, Martin R, Yamashita S, Cheniti G, et al. Revisiting anatomic macroreentrant tachycardia after atrial fibrillation ablation using ultrahigh-resolution mapping: Implications for ablation. Heart Rhythm. 2018;15(3):326-333. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.10.029
  16. Wong MC, Kalman JM, Ling LH, Medi C, Teh A, Lee G, et al. Left Septal Atrial Tachycardias: Electrocardiographic and Electrophysiologic Characterization of a Paraseptal Focus. J Cardiovasc Electrophysiol. 2013;24(4):413-418. https://doi.org/10.1111/jce.12049
  17. Frontera A, Mahajan R, Dallet C, Vlachos K, Kitamura T, Takigawa M, et al. Characterizing localized reentry with high-resolution mapping: Evidence for multiple slow conducting isthmuses within the circuit. Heart Rhythm. 2019;16(5):679-685. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2018.11.027
  18. Markowitz SM, Nemirovksy D, Stein KM, Mittal S, Iwai S, Shah BK, et al. Adenosine-insensitive focal atrial tachycardia: evidence for de novo micro-re-entry in the human atrium. J Am Coll Cardiol. 2007;49(12):1324-1333. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.11.037
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Альміз, П. О., & Кравчук, Б. Б. (2023). Передсердні реентрі тахікардії: механізми та діагностика. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 74-78. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/AK059-7478
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 4 2023
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>