Внутрішньокоронарне введення лікарських засобів у клінічній практиці. Літературний огляд

  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
  • В. О. Шумаков ДУ «Національний науковий центр«Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5130-8759
  • А. Ю. Гаврилишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2942-6190
  • О. В. Левчишина ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0276-4533
  • С. С. Шпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1522-9265
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/SS051-1219
Ключові слова: феномен дистальної мікроемболізації, no-reflow, доставка лікарських засобів, аденозин, антитромбоцитарна терапія

Анотація

Огляд літератури є вибірковим науковим пошуком щодо можливостей внутрішньокоронарного введення лікарських засобів. Згадування про цей метод доставки лікарських засобів починається з 1980-х років, але системного огляду, який би охопив усі можливі варіанти фармакологічного впливу при різних патологічних станах, у практиці інтервенційних кардіологів немає. Також відзначаємо, що більшість джерел, використаних для цього огляду, була опублікована багато років тому, що ще раз підтверджує той факт, що потрібно повернутися до комплексного обговорення цієї теми, нагадати про всі можливі варіанти його використання та виокремити перспективні ідеї, які потребують подальшого вивчення. На сьогодні черезшкірні транскатетерні технології даютьзмогу локально вплинути на мікроциркуляцію, досягаючи максимальної концентрації препарату та мінімізуючи системні побічні ефекти. Загалом методика стосується як лікування феномену дистальної мікроемболізації, так і боротьби з тромбозами при гострому інфаркті міокарда, явищами спазму коронарних судин, регенерації міокарда при використанні стовбурових клітин, рестенозу в стенті та зменшенням смертності під час проведення черезшкірних коронарних втручань високого ризику.

Мета публікації– розширити уявлення лікарів-практиків про спосіб прямого фармакологічного впливу на серце, зіставити препарати, що наявні на сьогодні, і які використовують як інтервенційні, так і загальні кардіологи; навести й порівняти новітні клінічні дослідження у використанні цієї методики.

Обговорення. У статті наведено приклади різних систем доставки, починаючи від коронарних направляючих катетерів до аспіраційного катетера, балонної системи з медикаментозним покриттям для ангіопластики тощо. У деяких статтях, опрацьованих під час написання огляду, були відсутні коректні висновки щодо потенційного клінічного застосування лікарських засобів при інтракоронарному введенні, тому у своєму огляді ми обговорюємо усі можливі варіанти та робимо висновки щодо доцільності їхнього використання.

Висновки. Цей огляд літератури включає найбільш цікаві клінічні дослідження, де застосовувався інтракоронарний метод введення лікарських засобів, які, на нашу думку, заслуговують на увагу та потребують подальшого вивчення. Це ще раз нагадує нам, що інтракоронарне введення – перспективний напрям у методиках лікування серцево-судинних захворювань, який дає змогу селективно фармакологічно вплинути на можливі ускладнення при транскатетерних коронарних процедурах.

Посилання

  1. Jones DA, Pellaton C, Velmurugan S, Rathod KS, Andiapen M, Antoniou S, et al. Randomized Phase 2 Trial of Intracoronary Nitrite During Acute Myocardial Infarction. Circ Res. 2015;116(3):437-47. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.305082
  2. Desmet W, Bogaert J, Dubois C, Sinnaeve P, Adriaenssens T, Pappas C, et al. High-dose intracoronary adenosine for myocardial salvage in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction. Eur Heart J. 2011;32(7):867-77. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq492
  3. Rentrop KP, Blanke H, Karsch KR, Wiegand V, Kostering H, Oster H, et al. Acute myocardial infarction: intracoronary application of nitroglycerin and streptokinase. Clin Cardiol. 1979;2(5):354-63. https://doi.org/10.1002/clc.4960020507
  4. Lo YS. Intravenous versus intracoronary streptokinase in acute myocardial infarction. Clin Cardiol. 1985;8(12):609-19. https://doi.org/10.1002/clc.4960081202
  5. Koren G, Weiss AT, Hasin Y, Appelbaum D, Welber S, Rozenman Y, et al. Prevention of Myocardial Damage in Acute Myocardial Ischemia by Early Treatment with Intravenous Streptokinase. N Engl J Med. 1985;313(22):1384-9. https://doi.org/10.1056/NEJM198511283132204
  6. Hillis LD, Borer J, Braunwald E, Chesebro JH, Cohen LS, Dalen J, et al. High dose intravenous streptokinase for acute myocardial infarction: preliminary results of a multicenter trial. J Am Coll Cardiol. 1985;6(5):957-62. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(85)80294-1
  7. Simoons ML, Serruys PW, vd Brand M, Bar F, de Zwaan C, Res J, et al. Improved survival after early thrombolysis in acute myocardial infarction. A randomised trial by the Interuniversity Cardiology Institute in The Netherlands. Lancet. 1985;2(8455):578-82. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(85)90584-7
  8. Burket MW, Smith MR, Walsh TE, Brewster PS, Fraker TD Jr. Relation of effectiveness of intracoronary thrombolysis in acute myocardial infarction to systemic thrombolytic state. Am J Cardiol. 1985;56(7):441-4. https://doi.org/10.1016/0002-9149(85)90882-3
  9. Sheehan FH, Mathey DG, Schofer J, Dodge HT, Bolson EL. Factors that determine recovery of left ventricular function after thrombolysis in patients with acute myocardial infarction. Circulation. 1985;71(6):1121-8. https://doi.org/10.1161/01.cir.71.6.1121
  10. Sikri N, Bardia A. A History of Streptokinase Use in Acute Myocardial Infarction. Tex Heart Inst J. 2007;34(3):318-27.
  11. Rezkalla SH, Stankowski RV, Hanna J, Kloner RA. Management of No-Reϐlow Phenomenon in the Catheterization Laboratory. JACC Cardiovasc Interv. 2017;10(3):215-23. https://doi.org/10.1016/j.jcin.2016.11.059. Erratum in: JACC Cardiovasc Interv. 2017;10(12):1282.
  12. Ibanez B, James S, Agewall S, Antunes MJ, Bucciarelli-DucciC, Bueno H, et al.; ESC Scientiϐic Document Group. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. Eur Heart J. 2018;39(2):119-77. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
  13. Fram DB, Aretz T, Azrin MA, Mitchel JF, Samady H, Gillam LD, et al. Localized intramural drug delivery during balloon angioplasty using hydrogel-coated balloons and pressure-augmented diffusion. J Am Coll Cardiol. 1994;23(7):1570-7. https://doi.org/10.1016/0735-1097(94)90658-0
  14. Niccoli G, Kharbanda RK, Crea F, Banning AP. No-reflow: Again prevention is better than treatment. Eur Heart J. 2010;31(20):2449-55. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq299
  15. Mubagwa K, Mullane K, Flameng W. Role of adenosine in the heart and circulation. Cardiovasc Res. 1996;32(5):797-813. https://doi.org/10.1016/S0008-6363(96)00140-X
  16. Mehra A, Mohan B. Value of FFR in clinical practice. Indian Heart J. 2015;67(1):77-80. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2015.02.025
  17. Ross AM, Gibbons RJ, Stone GW, Kloner RA, Alexander RW; AMISTAD-II Investigators. A Randomized, Double-Blinded, Placebo-Controlled Multicenter Trial of Adenosine as an Adjunct to Reperfusion in the Treatment of Acute Myocardial Infarction (AMISTAD-II). J Am Coll Cardiol. 2005;45(11):1775-80. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.02.061
  18. Marzilli M, Orsini E, Marraccini P, Testa R. Beneϐicial Effects of Intracoronary Adenosine as an Adjunct to Primary Angioplasty in Acute Myocardial Infarction. Circulation. 2000;101(18):2154-9. https://doi.org/10.1161/01.cir.101.18.2154
  19. Hanna GP, Yhip P, Fujise K, Schroth GW, Rosales OR, Anderson HV, et al. Intracoronary adenosine administered during rotational atherectomy of complex lesions in native coronary arteries reduces the incidence of no-reϐlow phenomenon. Catheter Cardiovasc Interv. 1999;48(3):275-8. https://doi.org/10.1002/(SICI)1522-726X(199911)48:3<275::AID-CCD8>3.0.CO;2-M
  20. Gibson CM. Has My Patient Achieved Adequate Myocardial Reperfusion? Circulation. 2003;108(5):504-7. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000082932.69023.74
  21. Khan KA, Qamar N, Saghir T, Sial JA, Kumar D, Kumar R, et al. Comparison of Intracoronary Epinephrine and Adenosine for No-Reϐlow in Normotensive Patients With Acute Coronary Syndrome (COAR Trial). Circ Cardiovasc Interv. 2022;15(2):e011408. https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.121.011408
  22. Baky SH, Singh BN. Verapamil Hydrochloride: Pharmacological Properties and Role in Cardiovascular Therapeutics. Pharmacotherapy. 1982;2(6):328-53. https://doi.org/10.1002/j.1875-9114.1982.tb03210.x
  23. Taniyama Y, Ito H, Iwakura K, Masuyama T, Hori M, Takiuchi S, et al. Beneϐicial Effect of Intracoronary Verapamil on Microvascular and Myocardial Salvage in Patients With Acute Myocardial Infarction. J Am Coll Cardiol. 1997;30(5):1193-9. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(97)00277-5
  24. Taniyama Y, Ito H, Iwakura K, Masuyama T, Hori M, Takiuchi S, et al. Beneϐicial Effect of Intracoronary Verapamil on Microvascular and Myocardial Salvage in Patients With Acute Myocardial Infarction. J Am Coll Cardiol. 1997;30(5):1193-9. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(97)00277-5
  25. Brown BG. Response of normal and diseased epicardial coronary arteries to vasoactive drugs: quantitative arteriographic studies. Am J Cardiol. 1985;56(9):23E-29E. https://doi.org/10.1016/0002-9149(85)91172-5
  26. Reyman HC. Diss. de vasis cordis propriis. Bibl Anat. 1737;2:359-79.
  27. Porstmann W, Iwig J. Die intramurale Koronarie im Angiogramm. Fortschr Geb Rontgenstr Nuklearmed. 1960;92(2):129-33. German. https://doi.org/10.1055/s-0029-1226492
  28. Ryan TJ. Revascularization: Reflections of a Clinician. J Am Coll Cardiol. 1998;31(4 Suppl B):89B-96B. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(98)00020-5
  29. Jonassen AK, Mjos OD, Sack MN. p70s6 kinase is a functional target of insulin activated Akt cell-survival signaling. Biochem Biophys Res Commun. 2004;315(1):160-5. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2004.01.029
  30. Jonassen AK, Brar BK, Mjos OD, Sack MN, Latchman DS, Yellon DM. Insulin administered at reoxygenation exerts a cardioprotective effect in myocytes by a possible anti-apoptotic mechanism. J Mol Cell Cardiol. 2000;32(5):757-64. https://doi.org/10.1006/jmcc.2000.1118
  31. Jonassen AK, Sack MN, Mjos OD, Yellon DM. Myocardial Protection by Insulin at Reperfusion Requires EarlyAdministration and Is Mediated via Akt and p70s6 Kinase Cell-Survival Signaling. Circ Res. 2001;89(12):1191-8. https://doi.org/10.1161/hh2401.101385
  32. Helgeland E, Guvåg S, Jonassen AK. Insulin induced cytoprotection by mimicking postconditioning at myocardial reperfusion. J Mol Cell Cardiol. 2007;42(6):S185-S186. https://doi.org/10.1016/j.yjmcc.2007.03.567
  33. Slettom G, Jonassen AK, Tuseth V, Pettersen RJ, Larsen TH, Seifert R, et al. Percutaneous Catheter-based Intracoronary Infusion of Insulin – A Dose Finding Study in the Porcine Model. Basic Clin Pharmacol Toxicol. 2011;108(6):414-20. https://doi.org/10.1111/j.1742-7843.2011.00672.x
  34. Thuraisingham S, Tan KH. Dissolution of thrombus formed during direct coronary angioplasty with a single 10 mg intracoronary bolus dose of abciximab. Int J Clin Pract. 1999;53(8):604-7.
  35. Bartorelli AL, Trabattoni D, Galli S, Grancini L, Cozzi S, Ravagnani P. Successful dissolution of occlusive coronary thrombus with local administration of abciximab during PTCA. Catheter Cardiovasc Interv. 1999;48(2):211-3. https://doi.org/10.1002/(sici)1522-726x(199910)48:2<211::aid-ccd20>3.0.co;2-v
  36. Simon DI, Xu H, Ortlepp S, Rogers C, Rao NK. 7E3 MonoclonalAntibody Directed Against the Platelet Glycoprotein Iib/Iiia Cross-reacts With the Leukocyte Integrin Mac-1 and Blocks Adhesion to Fibrinogen and ICAM-1. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 1997;17(3):528-35. https://doi.org/10.1161/01.atv.17.3.528
  37. Kintscher U, Kappert K, Schmidt G, Doerr G, Grill M, Wollert-Wulf B, et al. Effects of abciximab and tiroϐiban on vitronectin receptors in human endothelial and smooth muscle cells. Eur J Pharmacol. 2000;390(1-2):75-87. https://doi.org/10.1016/S0014-2999(99)00912-7
  38. Thiele H, Schindler K, Friedenberger J, Eitel I, Fürnau G, Grebe E, et al. Intracoronary Compared With Intravenous Bolus Abciximab Application in Patients With ST-Elevation Myocardial Infarction Undergoing Primary Percutaneous Coronary Intervention: The Randomized Leipzig Immediate Percutaneous Coronary Intervention Abciximab IV Versus IC in ST-Elevation Myocardial Infarction Trial. Circulation. 2008;118(1):49-57. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.747642
  39. Desch S, Siegemund A, Scholz U, Adam N, Eitel I, de Waha S,et al. Platelet inhibition and GP IIb/IIIa receptor occupancy by intracoronary versus intravenous bolus administration of abciximab in patients with ST-elevation myocardial infarction. Clin Res Cardiol. 2012;101(2):117-24. https://doi.org/10.1007/s00392-011-0372-6
  40. Jia H, Lu C, Sun P. Intracoronary administration of tiroϐiban during percutaneous coronary intervention facilitates patients with acute coronary syndrome. Oncotarget. 2017;8(63):107303-11. https://doi.org/10.18632/oncotarget.19179
  41. Zhao YJ, Fu XH, Ma XX, Wang DY, Dong QL, Wang YB, et al. Intracoronary ϐixed dose of nitroprusside via thrombus aspiration catheter for the prevention of the no-reflow phenomenon following primary percutaneous coronary intervention in acute myocardial infarction. Exp Ther Med. 2013;6(2):479-84. https://doi.org/10.3892/etm.2013.1139
  42. Leesar MA, Jneid H, Tang XL, Bolli R. Pretreatment With Intracoronary Enalaprilat Protects Human Myocardium During Percutaneous Coronary Angioplasty. J Am Coll Cardiol. 2007;49(15):1607-10. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2007.01.060
  43. Zhang W, Dai J, Zheng X, Xu K, Yang X, Shen L, et al. Myocardial protective effect of intracoronary administration of nicorandil and alprostadil via targeted perfusion microcatheter in patients undergoing elective percutaneous coronary intervention: A randomized controlled trial. Medicine (Baltimore). 2021;100(15):e25551. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000025551
Опубліковано
2022-12-26
Як цитувати
Сало, С. В., Шумаков, В. О., Гаврилишин, А. Ю., Левчишина, О. В., & Шпак, С. С. (2022). Внутрішньокоронарне введення лікарських засобів у клінічній практиці. Літературний огляд. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(4), 12-19. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/SS051-1219
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 30 № 4 2022
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2