Досвід ендоваскулярного лікування атрезії легеневої артерії
Анотація
Мета роботи – аналіз результатів застосування ендоваскулярних методів лікування при атрезії легеневої артерії (АЛА).
Матеріали та методи дослідження. Лікування цієї вади серця в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» із застосуванням ендоваскулярних методів почали з 2006 року. За цей час прооперовано 138 пацієнтів, з них 57 жіночої (41,3 %) та 81 (58,6 %) чоловічої статі, причому за допомогою ендоваскулярних методів – 23 пацієнтам, на відкритому серці – 115 пацієнтам. Середній ліжко-день становив 25 ± 16,3 днів. Всього на відкритому серці прооперовано 115 пацієнтів. З них 62 (54 %) були пацієнти чоловічої і 53 (46 %) жіночої статі. На день операції середній вік цих пацієнтів становив 607,8 ± 1023,7 дня, відповідно маса у середньому – 8,8 ± 8,1 кг. Середній ліжко-день, проведений у стаціонарі – 26,0 ± 18,6 днів. У разі ендоваскулярних втручань середній вік на день операції 23 пацієнтів (18 чоловічої (77 %) і 5 (23 %) жіночої статі) на першому етапі сягав 220,5 ± 650,2 дня, маса – 5,0 ± 4,4 кг. Кількість днів, проведених у шпиталі – 22 ± 5,7 дні. У лікуванні АЛА застосовують поетапність, коригуючи частину вади на кожному етапі, і завдяки цьому зменшують травматичність операції. У нашому випадку корекцію вади проводили на відкритому серці та за допомогою ендоваскулярних методів лікування. Після проведених ендоваскулярних втручань летальних наслідків не спостерігалося. Операції на відкритому серці були проведені за неможливості виконати ендоваскулярні втручання. При цьому стан таких пацієнтів зазвичай був більш важким. Слід також зауважити, що сама операція на відкритому серці є серйозною травмою для організму. У зв’язку із зазначеним післяопераційний період у цієї частини пацієнтів частіше перебігав з ускладненнями. Як наслідок більш важкого передопераційного стану пацієнтів та самої операційної травми в окремих випадках при втручаннях на відкритому серці частина пацієнтів не перенесла операцію. У результаті загальна смертність у групі пацієнтів, яким виконано втручання на відкритому серці, становила 13,0 %. Крім того, в 7 випадках подібне оперативне втручання було доповнено процедурою Rashkind. У разі повторного оперативного втручання через 6 місяців виконано стентування відкритої артеріальної протоки. Повторне оперативне втручання пацієнтів супроводжувалося покращенням стану, і вони були виписані з клініки в задовільному стані.
Висновки
1. Хірургічна вальвулопластика і балонна вальвулопластика (БВ) – ефективні методи лікування АЛА з добрими безпосередніми та віддаленими результатами, проте вимагають подальших досліджень для обґрунтованого вибору методу хірургічного втручання і прогнозування результатів лікування.
2. БВ – прийнятна альтернатива хірургічному лікуванню у хворих з ознаками вираженої серцевої недостатності та з ускладненою анатомією вади.
3. БВ – малотравматичний, ефективний і безпечний метод лікування АЛА, що збільшує шанси таких пацієнтів на виживання навіть у випадках важкого їх стану при поступленні в стаціонар і може бути альтернативою в таких пацієнтів як перший етап лікування для їх підготовки для наступного етапу лікування, в тому числі й на відкритому серці.
Посилання
- Burakovskiy VI, Bokeria LA. [Cardiovascular surgery]. 2nd ed. Moscow: 1996. Russiаn.
- Rabinowitz EJ, Epstein S, Kohn N, Meyer DB. Promoting Pulmonary Arterial Growth via Right Ventricle-to-Pulmonary Artery Connection in Children With Pulmonary Atresia, Ventricular Septal Defect, and Hypoplastic Pulmonary Arteries. World J Pediatr Congenit Heart Surg. 2017;8(5):564-9. https://doi.org/10.1177/2150135117717266
- Mainwaring RD, Patrick WL, Roth SJ, Kamra K, Wise- Faberowski L, Palmon M, et al. Surgical Algorithm and Results for Repair of Pulmonary Atresia With Ventricular Septal Defect and Major Aortopulmonary Collaterals. J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;156(3):1194-204. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2018.03.153
- Patel K, Rajan SK, Garg P, Gajjar T, Mishra A, Kumar R, et al. Mid- Term Outcome of Right Ventricle to Pulmonary Artery Shunt for Older Children and Young Adults With Ventricular Septal Defect, Pulmonary Atresia, and Hypoplastic Pulmonary Arteries. Semin Thorac Cardiovasc Surg. 2019;31(4):837-44. https://doi.org/10.1053/j.semtcvs.2019.05.014
- Ide Y, Murata M, Ito H, Sakamoto K. One-stage definitive repair of complete atrioventricular septal defect and pulmonary atresia with major aortopulmonary collateral arteries. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2018;26(2):343-5. https://doi.org/10.1093/icvts/ivx333
- Somerville J. Management of pulmonary atresia. Br Heart J. 1970;32(5):641-51. https://doi.org/10.1136/hrt.32.5.641
- Imanov E, Dytkyvskyi I, Plyska O, Golovenko O, Truba Y, Siromaha S, et al. [Surgical Treatment Experience of Hypoplastic Syndrome of Left Heart Parts by Hybrid Methods]. Ukr. ž. med. bìol. sportu. 2017;(3):56-60. Ukrainian. https://doi.org/10.26693/jmbs02.03.056
- Rashkind WJ, Miller WW. Creation of an Atrial Septal Defect Without Thoracotomy. A Palliative Approach to Complete Transposition of the Great Arteries. JAMA. 1966;196(11):991-2.
- Hofferberth SC, Esch JJ, Zurakowski D, Baird CW, Mayer JE, Emani SM.Pulmonary atresia with ventricular septal defect and major aortopulmonary collaterals: collateral vessel disease burden and unifocalisation strategies. Cardiol Young. 2018;28(9):1091-8. https://doi.org/10.1017/S104795111800080X
- Ikai A. Surgical strategies for pulmonary atresia with ventricular septal defect associated with major aortopulmonary collateral arteries. Gen Thorac Cardiovasc Surg. 2018;66(7):390-7. https://doi.org/10.1007/s11748-018-0948-4
- Puga FJ, Leoni FE, Julsrud PR, Mair DD. Complete repair of pulmonary atresia, ventricular septal defect, and severe peripheral arborization abnormalities of the central pulmonary arteries. Experience with preliminary unifocalization procedures in 38 patients. J Thorac Cardiovasc Surg. 1989;98(6):1018-28; discussion 1028-9.
- Tchervenkov CI, Roy N. Congenital heart surgery nomenclature and database project: pulmonary atresia – ventricular sepal defect. Ann Thorac Surg. 2000;69(3 Suppl 1):97-105. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(99)01285-0
- Collett RW, Edwards JE. Persistent Truncus Arteriosus: A Classification According to Anatomic Types. Surg Clin North Am. 1949;29(4):1245-70. https://doi.org/10.1016/s0039-6109(16)32803-1
