Кардіоренальний синдром у пацієнтів з інфекційним ендокардитом, ускладненим гострою серцевою недостатністю
Анотація
Кардіоренальна взаємодія при гострій серцевій недостатності (ГСН) стає все більш визнаним чинником, який потрібно враховувати під час лікування кардіохірургічних пацієнтів. Досягнення адекватного контролю водного балансу та одночасне збереження функції нирок, стає метою оптимальної стратегії ведення хворих з ГСН.
Переважна більшість випадків госпіталізації у відділення реанімації та інтенсивної терапії у хворих на інфекційний ендокардит на доопераційному етапі пов’язана з розвитком ГСН.
Термін «кардіоренальний синдром» використовується для визначення порушення функції нирок на тлі ГСН. Через відсутність чітких клінічних проявів кардіоренального синдрому при інфекційному ендокардиті діагностика та лікування цієї патології можуть бути відстроченими та сприяти зростанню кількості післяопераційних ускладнень. Останні дані як у фундаментальній науці, так і в клінічних дослідженнях змінюють наше уявлення про кардіоренальний синдром. На сьогодні виявлено декілька типів порушення взаємодії між нирками та серцем.
Мета – вивчити особливості кардіоренального синдрому у хворих на інфекційний ендокардит, ускладнений гострою серцевою недостатністю.
Матеріали та методи. Основу цього дослідження становили клінічні дані 41 хворого на активний інфекційний ендокардит, які пройшли хірургічне лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з 01.01.2020 по 31.08.2020 р. З метою вивчення особливостей клінічного прояву і перебігу кардіоренального синдрому був проведений порівняльний аналіз за даними анамнезу, результатами лабораторних та інструментальних методів дослідження між групою хворих на інфекційний ендокардит, ускладнений доопераційною серцевою недостатністю, та пацієнтами без клінічних проявів серцевої недостатності на момент госпіталізації. Для поглибленого вивчення пошкодження міокарда при серцевій недостатності проводили аналіз рівнів тропоніну, NT-proBNP, лактату; порушення роботи сечовидільної системи оцінювали за рівнем сечовини та креатиніну, об’ємом діурезу.
Результати. Виявлений достовірний взаємозв’язок між рівнями NT-proBNP та креатиніну на доопераційному етапі (р ˂ 0,001) як показник наявності кардіоренального синдрому у хворих на інфекційний ендокардит. У ранньому післяопераційному періоді зберігались ознаки кардіоренального синдрому у хворих на інфекційний ендокардит, ускладнений доопераційною гострою серцевою недостатністю (креатинін – 157,0 ± 8,5 мкмоль/л (р < 0,001), NT-proBNP – 8214,9 ± 2390,0 пг/мл (р = 0,010)). Нормалізацію показників роботи нирок було зареєстровано на 14-у добу після операції.
Висновки. Проведення кардіохірургічного втручання у хворих на інфекційний ендокардит сприяє зменшенню проявів кардіоренального синдрому, починаючи з 14-ї доби післяопераційного періоду.
Посилання
- Rewa O, Bagshaw SM. Acute kidney injury–Epidemiology, outcomes and economics. Nat Rev Nephrol. 2014;10(4):193-207. https://doi.org/10.1038/nrneph.2013.282
- Aronson D. Cardiorenal syndrome in acute decompensated heart failure. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2012;10(2):177-89. https://doi.org/10.1586/erc.11.193
- Bagshaw SM, George C, Bellomo R; ANZICS Database Management Committee. Early acute kidney injury and sepsis: a multicentre evaluation. Crit Care. 2008;12(2):R47. https://doi.org/10.1186/cc6863
- Bagshaw SM, Uchino S, Bellomo R, Morimatsu H, Morgera S, Schetz M, et al.; Beginning and Ending Supportive Therapy for the Kidney (BEST Kidney) Investigators. Septic Acute Kidney Injury in Critically Ill Patients: Clinical Characteristics and Outcomes. Clin J Am Soc Nephrol. 2007;2(3):431-9. https://doi.org/10.2215/CJN.03681106
- Ronco C, McCullough P, Anker SD, Anand I, Aspromonte N, Bagshaw SM, et al.; Acute Dialysis Quality Initiative (ADQI) consensus group. Cardio–renal syndromes: report from the consensus conference of the Acute Dialysis Quality Initiative. Eur Heart J. 2010;31(6):703-11. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp507
- McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. Corrigendum to: 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(48):4901. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab670
- Cruz DN, Bagshaw SM. Heart-Kidney Interaction: Epidemiology of Cardiorenal Syndromes. Int J Nephrol. 2010;2011:351291. https://doi.org/10.4061/2011/351291
- Evans L, Rhodes A, Alhazzani W, Antonelli M, Coopersmith CM, French C, et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock 2021. Crit Care Med. 2021;49(11):e1063-e1143. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000005337
