Ускладнення та летальність після операції коронарного шунтування у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка

  • Ю. В. Кащенко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1389-8262
  • Д. П. Сакевич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4621-6037
  • С. -А. С. Арванітакі ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1086-6847
  • С. А. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6506-713X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(03)/KS034-0914
Ключові слова: ішемічна хвороба серця зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, аорто-коронарне шунтування, інфаркт міокарда, післяопераційні ускладнення та летальність, гостра серцева недостатність, дихальна недостатність, ниркова недостатність

Анотація

Коронарне шунтування є складним, високотехнологічним хірургічним втручанням. Його успіх залежить не тільки від майстерності і досвіду хірурга, а й рівною мірою від злагодженості роботи і професіоналізму всіх служб, що беруть участь в операції. Важка дисфункція лівого шлуночка (ЛШ) після операцій на серці – одна з основних причин кардіогенного шоку, для якої характерно локальне перехідне порушення скоротливості міокарда («оглушений» міокард) і/або значні пошкодження клітин, обумовлені впливом ішемії. У цьому стані нерідко виникають системні метаболічні порушення: підвищення концентрації вільних жирних кислот, лактоацидоз, гіпоксемія, збільшення вмісту катехоламінів. Загальні підходи до визначення ризику операції коронарного шунтування остаточно не визначені. Крім того, дані, що стосуються вибору оптимальної тактики у хворих зі зниженою фракцією викиду (ФВ), поки обмежені. Відносно висока рання операційна летальність у хворих зі зниженою ФВ лівого шлуночка потребує подальшого серйозного вивчення.

Мета – визначити домінуючі ускладнення та причини летальних випадків у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка, після операції коронарного шунтування.

Матеріали дослідження. У дослідження були включені 210 хворих з ФВ 35 % і менше, яким було виконане коронарне шунтування в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» за період з 01.01.2015 по 31.12.2021 р. Серед них було 190 чоловіків (90,5 %) та 20 жінок (9,5 %). Вік пацієнтів становив від 29 до 83 років (61,1 ± 8,9). Більшості пацієнтів виконана реваскуляризація трьох і більше артерій.

 

Результати та їх обговорення. У групі хворих із ФВ 35–30 % у післяопераційному періоді гостра серцева недостатність (ГСН) виникала в 5 (3,8 %) випадках, дихальна недостатність спостерігалась у 3 (2,3 %), ниркова недостатність – у 3 (2,3 %), ускладнення з боку центральної нервової системи (ЦНС) – у 5 (3,8 %) випадках. Водночас разом зі зниженням ФВ зростала частота виникнення післяопераційних ускладнень. У хворих з ФВ нижче ніж 24 % значно зросла частота виникнення післяопераційних ускладнень: ГСН відзначена в 3 (15 %) випадках, дихальна недостатність – у 5 (25 %), ниркова недостатність – у 2 (10 %), ускладнення з боку ЦНС відзначались у 0 (0 %) випадках. Значно зросла тривалість штучної вентиляції легень – 24,9 ± 27,7 години, аналогічно збільшився час перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії – до 12,8 ± 8 дня та загальний термін перебування хворого в стаціонарі – до 20,2 ± 11,7 дня.

Висновки. На основі отриманих даних, ми дійшли таких висновків: у хворих зі зниженою скоротливою здатністюміокардаЛШнайчастішевиникаютьтакіускладнення,якГСН,дихальнаіниркованедостатність,ускладнення з боку ЦНС. Крім того, частота їх виникнення вища, ніж у хворих зі збереженою ФВ і зростає відповідно до її зниження. Одним з найчастіших та найбільш небезпечних для життя ускладнень в цієї групи хворих стала ГСН. Використання внутрішньоаортальної балонної контрапульсації дає змогу уникнути або покращити лікування ГСН і водночас збільшити виживаність у пацієнтів зі зниженою скоротливою здатністю ЛШ.

Посилання

  1. Louagie YA, Jamart J, Gruslin A. Do coronary bypass graft flows differ between on-pump and off-pump operations? Ann Thorac Surg. 2005;79(6):2004-12. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2004.11.022
  2. Rudenko AV, Ursulenko VI, Kupchynskiy AV, Spysarenko SP, Malysheva TA. [10 000 Consecutive off Pump Coronary Artery Bypass Grafting Operations Performed in a Single Cardiac Surgery Clinic]. Cardiovascular Surgery Herald. 2016;(1(24)):6-8. Russian.
  3. Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-Khalidi HR, Hill JA, Panza JA, et al. Coronary-artery bypass surgery in patients with ischemic cardiomyopathy. N Engl J Med. 2016;374(16):1511-20. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001
  4. Petrie MC, Jhund PS, She L, Adlbrecht C, Doenst T, Panza JA, et al.; STICH Trial Investigators. Ten-Year Outcomes After Coronary Artery Bypass Grafting According to Age in Patients With Heart Failure and Left Ventricular Systolic Dysfunction: An Analysis of the Extended Follow-Up of the STICH Trial (Surgical Treatment for Ischemic Heart Failure). Circulation. 2016;134(18):1314-24. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.024800
  5. Gogayeva O. [Coronary Bypass Grafting for High-Risk Patients (Literature review)]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2020;(1(38)):7-12. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.3803/002007-012
  6. Tunç M, Şahutoğlu C, Karaca N, Kocabaş S, Aşkar FZ. Risk Factors for Prolonged Intensive Care Unit Stay After Open Heart Surgery in Adults. Turk J Anaesthesiol Reanim. 2018;46(4):283-91. https://doi.org/10.5152/TJAR.2018.92244
  7. Bucerius J, Gummert JF, Borger MA, Walther T, Doll N, Onnasch JF, et al. Stroke after cardiac surgery: a risk factor analysis of 16,184 consecutive adult patients. Ann Thorac Surg. 2003;75(2):472-8. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(02)04370-9
  8. Brener SJ, Lytle BW, Casserly IP, Ellis SG, Topol EJ, Lauer MS. Predictors of revascularization method and long-term outcome of percutaneous coronary intervention or repeat coronary bypass surgery in patients with multivessel coronary disease and previous coronary bypass surgery. Eur Heart J. 2006;27(4):413-8. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehi646
  9. Darwazah AK, Bader V, Isleem I, Helwa K. Myocardial revascularization using on-pump beating heart among patients with left ventricular dysfunction. J Cardiothorac Surg. 2010;5:109. https://doi.org/10.1186/1749-8090-5-109
  10. Légaré JF, Buth KJ, King S, Wood J, Sullivan JA, Hancock Friesen C, et al. Coronary Bypass Surgery Performed off Pump Does Not Result in Lower In-Hospital Morbidity Than Coronary Artery Bypass Grafting Performed on Pump. Circulation. 2004;109(7):887-92. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000115943.41814.7D
  11. Rudenko AV, Nastenko IA, Zhurba OA, Nosovets OK, Shardukova YV, Lasoryshinets VV. [Evaluation of risk factors for operations coronary bypass surgery on a beating heart]. Cybernetics and Computer Engineering Journal. 2017;(2(188)):75-87. Russian. https://doi.org/10.15407/kvt188.02.075
  12. Caputo M, Reeves BC, Rajkaruna C, Awair H, Angelini GD. Incomplete Revascularization During OPCAB Surgery is Associated With Reduced Mid-Term Event-Free Survival. Ann Thorac Surg. 2005;80(6):2141-7. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2005.05.077
  13. Greaves SC, Rutherford JD, Aranki SF, Cohn LH, Couper GS, Adams DH, et al. Current Incidence and determinants of perioperative myocardial infarction in coronary artery surgery. Am Heart J. 1996;132(3):572-8. https://doi.org/10.1016/s0002-8703(96)90240-9
  14. Thourani VH, Weintraub WS, Stein B, Gebhart SS, Craver JM, Jones EL, et al. Influence of diabetes mellitus on early and late outcome after coronary artery bypass grafting. Ann Thorac Surg. 1999;67(4):1045-52. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(99)00143-5
  15. Weightman WM, Gibbs NM, Sheminant MR, Thackray NM, Newman MA. Risk prediction in coronary artery surgery: a comparison of four risk scores. Med J Aust. 1997;166(8):408-11. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1997.tb123190.x
  16. Orr RK, Maini BS, Sottile FD, Dumas EM, O’Mara P. A Comparison of Four Severity-Adjusted Models to Predict Mortality After Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Arch Surg. 1995;130(3):301-6. https://doi.org/10.1001/archsurg.1995.01430030071015
Опубліковано
2022-09-26
Як цитувати
Кащенко, Ю. В., Сакевич, Д. П., Арванітакі, С.-А. С., & Руденко, С. А. (2022). Ускладнення та летальність після операції коронарного шунтування у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(3), 9-14. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(03)/KS034-0914
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 30 № 3 2022
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>