Застосування дистального трансрадіального доступу для реканалізації хронічних оклюзій променевої артерії

  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
  • А. Ю. Гаврилишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2942-6190
  • О. В. Левчишина ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0276-4533
  • С. С. Шпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1522-9265
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(02)/SG024-6771
Ключові слова: ішемічна хвороба серця коронарні провідники артеріальна пункція гідрофільні катетери повторні коронарографії

Анотація

Вектор розвитку інтервенційної кардіології як у світі, так і в нашій країні завжди був спрямований на зменшення інтра- та післяопераційних ускладнень і збільшення комфорту як для пацієнта, так і для оператора. Саме тому на зміну трансфеморального доступу прийшов трансрадіальний. Але попри значні переваги він має суттєві недоліки. Одним з важливих ускладнень є оклюзія променевої артерії. Враховуючи, що кількість пацієнтів із серцево-судинною патологією щорічно збільшується, вірогідна кількість оклюзій теж буде більшою. За даними літератури відомо, що дистальний трансрадіальний доступ можливий для використання в інтервенційній кардіології та корелює з меншою кількістю ускладнень.

Мета нашої публікації – показати на власному досвіді, що таке ятрогенне ускладнення, як оклюзія променевої артерії не є перепоною для зміни доступу на контрлатеральну артерію або більш ризикований трансфеморальний доступ. Також довести, що проведення реканалізації оклюзії є оптимальним методом продовження трансрадіальної інтервенційної процедури.

Матеріали та методи. У проведене дослідження увійшли 318 пацієнтів, яким планувалося повторне інтервенційне втручання. Серед цих пацієнтів у 12 було виявлено оклюзію променевої артерії, що становить 3,7 % випадків від загальної кількості контрольної групи. Успішні реканалізації за допомогою дистального доступу проведені 9 пацієнтам – 75 %, неуспішні спроби – у 3 хворих (25 %). Методика та техніка реканалізації хронічних оклюзій включала послідовне застосування та вибір гідрофільних некоронарних Radiofocus 0.035 і коронарних провідників. У нашому випадку ця лінійка складалася з Fielder FC та ASAHI Gaia Second. Після закінчення процедури та видалення інтродьюсера гемостаз виконували за стандартною методикою з використанням асептичних компресійних пов’язок. Ускладнень гемостазу не виявлено в жодного пацієнта контрольної групи. Післяопераційний період перебігав без суттєвих зауважень.

Висновки. У дослідженні показано можливість використання дистального трансрадіального доступу для реканалізації хронічних оклюзій променевої артерії, що дає змогу не гаяти час на заміну контралатеральної променевої артерії або більш небезпечний трансфеморальний доступ і проводити необхідний обсяг інтервенційного втручання. Крім того, зберігає променеву артерію для подальшого використання при шунтуючих операціях на серці чи гемодіалізної артеріовенозної фістули.

Посилання

1. Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394

2. Piers LH, Vink MA, Amoroso G. Transradial Approach in Primary Percutaneous Coronary Intervention: Lessons from a High-volume Centre. Interv Cardiol. 2016;11(2):88-92. https://doi.org/10.15420/icr.2016:21:3

3. Agostoni P, Biondi-Zoccai GG, de Benedictis ML, Rigattieri S, Turri M, Anselmi M, et al. Radial versus femoral approach for percutaneous coronary diagnostic and interventional procedures; Systematic overview and meta-analysis of randomized trials. J Am Coll Cardiol. 2004;44(2):349-56. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.04.034

4. Valgimigli M, Frigoli E, Leonardi S, Vranckx P, Rothenbuh-ler M, Tebaldi M, et al. Radial versus femoral access and bivalirudin versus unfractionated heparin in invasively managed patients with acute coronary syndrome (MATRIX): final 1-year results of a multicentre, randomised controlled trial. Lancet. 2018;392(10150):835-48. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31714-8

5. Panichkin YuV, Salo SV. [Transradial access in patients with chronic coronary heart disease]. Praktychna medyt-syna. 2003;9(1):98-9. Ukrainian.
Панічкін ЮВ, Сало СВ. Трансрадіальний доступ у паці-єнтів із хронічною формою ішемічної хвороби серця. Практична медицина. 2003;9(1):98-9.

6. Aoun J, Hattar L, Dgayli K, Wong G, Bhat T. Update on complications and their management during Transra-dial cardiac catheterization. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2019;17(10):741-51. https://doi.org/10.1080/14779072.2019.1675510

7. Kotowycz MA, Dzavik V. Radial artery patency after transradial catheterization. Circ Cardiovasc Interv. 2012;5(1):127-33. https://doi.org/10.1161/CIRCINTER-VENTIONS.111.965871

8. Kiemeneij F. Left distal transradial access in the anatomi-cal snuffbox for coronary angiography (ldTRA) and inter-ventions (ldTRI). EuroIntervention. 2017;13(7):851-7. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-17-00079

9. Sheikh AR, Abdelaal E, Sastry S, Karim S, Zeb M. Novel Distal Left Radial Artery Access in Anatomical Snuffbox for Recanalization of Proximal Radial Artery Total Occlusion and Percutaneous Coronary Intervention Through Left Internal Mammary Artery. Circ Cardiovasc Interv. 2018;11(7):e006579. https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.118.006579

10. Amato JJ, Solod E, Cleveland RJ. A “second” radial artery for monitoring the perioperative pediatric cardiac patient. J Pediatr Surg. 1977;12(5):715-7. https://doi.org/10.1016/0022-3468(77)90399-2

11. Pancholy S, Coppola J, Patel T, Roke-Thomas M. Prevention of Radial Artery Occlusion-Patent Hemostasis Evaluation Trial (PROPHET study): a randomized comparison of traditional versus patency documented hemostasis after transradial catheterization. Catheter Cardiovasc Interv. 2008;72(3):335-40. https://doi.org/10.1002/ccd.21639

12. Pacchioni A, Mugnolo A, Sanz Sanchez J, Sgueglia GA,Pesarini G, Bellamoli M, et al. Radial artery occlusion after conventional and distal radial access: Impact of preserved flow and time-to-hemostasis in a propensity-score matching analysis of 1163 patients. Catheter Cardiovasc Interv. 2022;99(3):827-35. https://doi.org/10.1002/ccd.30005

13. Numasawa Y, Kawamura A, Kohsaka S, Takahashi M, Endo A, Arai T, et al. Anatomical variations affect radial artery spasm and procedural achievement of transradial cardiac catheterization. Heart Vessels. 2014;29(1):49-57. https://doi.org/10.1007/s00380-013-0324-3

14. Esente P, Giambartolomei A, Simons AJ, Levy C, Caputo RP. Overcoming vascular anatomic challenges to cardiac cath-eterization by the radial artery approach: specific tech-niques to improve success. Catheter Cardiovasc Interv. 2002;56(2):207-11. https://doi.org/10.1002/ccd.10233

15. Kim Y, Ahn Y, Kim I, Lee DH, Kim MC, Sim DS, et al. Fea-sibility of coronary angiography and percutaneous coro-nary intervention via left snuffbox approach. Korean Circ J. 2018;48(12):1120-30. https://doi.org/10.4070/kcj.2018.0181
Опубліковано
2022-06-24
Як цитувати
Сало, С. В., Гаврилишин, А. Ю., Левчишина, О. В., & Шпак, С. С. (2022). Застосування дистального трансрадіального доступу для реканалізації хронічних оклюзій променевої артерії. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(2), 67-71. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(02)/SG024-6771
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 30 № 2 2022
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>