Стимуляція лівої ніжки пучка Гіса через міжшлуночкову перегородку
Анотація
Вступ. Впровадження методів постійної стимуляції провідної системи у пацієнтів при брадіаритміях дозволяє зберегти фізіологічну послідовність збудження і скорочення шлуночків та уникнути розвитку серцевої недостатності внаслідок електричної та механічної дизсинхронії у пацієнтів із високою часткою шлуночкової стимуляції.
Опис випадку. Пацієнтка М. віком 61 рік проходила обстеження і лікування в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН» із 25.01.2022 по 27.01.2022 у відділенні хірургічного лікування складних порушень ритму серця із діагнозом: повна атріовентрикулярна блокада проксимального типу. Хворій був імплантований двокамерний штучний водій ритму серця Vitatron Q50A2 із використанням шлуночкового електрода для стимуляції пучка Гіса (Medtronic 3830 – 69 cm) та спеціальною доставною системою до нього (C315HIS). В рентгенопераційній до хворої були під’єднані 12 відведень ЕКГ від електрофізіологічної станції LabSystem Pro (Bard, USA) для аналізу критеріїв захоплення провідної системи на стимуляції під час встановлення шлуночкового електрода, а також був заведений діагностичний чотириполюсний електрод у правий шлуночок для реєстрації потенціалу пучка Гіса як рентгенанатомічний орієнтир. Під час встановлення шлуночкового електрода в зону пучка Гіса внаслідок високих порогів гісової стимуляції було прийнято рішення перейти до альтернативної методики стимуляції провідної системи серця – стимуляції лівої ніжки пучка Гіса через міжшлуночкову перегородку. Після поступового проходження електрода через перегородку було досягнуто захоплення провідної системи серця, хоча і не реєструвалося чіткого потенціалу лівої ніжки пучка Гіса. Інтервал від стимулу до піку R хвилі у відведенні V6 становив 68 мс, а інтервал від стимулу до піку R хвилі у відведенні V1 – 110 мс. Різниця інтервалів сягала 42 мс, що свідчило про критерії неселективної стимуляції лівої ніжки пучка Гіса, з порогами стимуляції нижче 1V на довжині імпульсу 0,5 мс. У післяопераційному періоді хворій було проведено оцінювання глобальної поздовжньої деформації лівого шлуночка на постійній шлуночковій стимуляції, що проводилася за стандартною методикою з використанням спекл-трекінг-ехокардіографії – ознак асинхронії не було виявлено. Також при проведенні трансторакальної ехокардіографії у В-режимі із субкостального доступу було візуалізовано та підтверджено локацію ендокардіального електрода в серединних сегментах міжшлуночкової перегородки з боку правого шлуночка.
Висновки. Стимуляція лівої ніжки пучка Гіса також, як і гісова стимуляція, зберігає електричну та механічну синхронію лівого шлуночка при нижчих порогах стимуляції, більшій амплітуді сигналу чутливості та менших ризиках дислокації електрода.
Посилання
- Wilkoff BL, Cook JR, Epstein AE, Greene HL, Hallstrom AP, Hsia H, Kutalek SP, Sharma A; Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator Trial Investigators. Dual-Chamber Pacing or Ventricular Backup Pacing in Patients With an Implantable Defibrillator: The Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator (DAVID) Trial. JAMA. 2002;288(24):3115-23. https://doi.org/10.1001/jama.288.24.3115
- Sweeney MO, Hellkamp AS, Ellenbogen KA, Greenspon AJ, Freedman RA, Lee KL, Lamas GA; MOde Selection Trial Investigators. Adverse effect of ventricular pacing on heart failure and atrial fibrillation among patients with normal baseline QRS duration in a clinical trial of pace-maker therapy for sinus node dysfunction. Circulation. 2003;107(23):2932-7. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000072769.17295.B1
- Cho SW, Gwag HB, Hwang JK, Chun KJ, Park KM, On YK, Kim JS, Park SJ. Clinical features, predictors, and long-term prognosis of pacing-induced cardiomyopathy. Eur J Heart Fail. 2019;21(5):643-51. https://doi.org/10.1002/ejhf.1427
- Vijayaraman P, Bordachar P, Ellenbogen KA. The Continued Search for Physiological Pacing: Where Are We Now? J Am Coll Cardiol. 2017;69(25):3099-114. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.05.005
- Vijayaraman P, Naperkowski A, Subzposh FA, Abdelrahman M, Sharma PS, Oren JW, Dandamudi G, Ellenbogen KA. Permanent His-bundle pacing: Long-term lead performance and clinical outcomes. Heart Rhythm. 2018;15(5):696-702. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.12.022
- Hou X, Qian Z, Wang Y, Qiu Y, Chen X, Jiang H, Jiang Z, Wu H, Zhao Z, Zhou W, Zou J. Feasibility and cardiac synchrony of permanent left bundle branch pacing through the interventricular septum. Europace. 2019;21(11):1694-702. https://doi.org/10.1093/europace/euz188
- Huang W, Chen X, Su L, Wu S, Xia X, Vijayaraman P. A beginner’s guide to permanent left bundle branch pacing. Heart Rhythm. 2019;16(12):1791-6. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.06.016
- Jastrzębski M, Burri H, Kiełbasa G, Curila K, Moskal P, Bednarek A, Rajzer M, Vijayaraman P. The V6-V1 inter-peak interval: a novel criterion for the diagnosis of left bundle branch capture. Europace. 2022;24(1):40-7. https://doi.org/10.1093/europace/euab164
