Оцінювання оптимізації легеневого і системного кровотоку в дітей після двонаправленого кавапульмонального анастомозу
Анотація
У пацієнтів після двонаправленого кавапульмонального анастомозу потік крові по верхній порожнистій вені, забезпечуючи ефективний легеневий кровотік, є найбільш важливим фактором, що впливає на насичення крові киснем. Потік крові по нижній порожнистій вені рециркулює у системний кровотік. Дослідження співвідношення цих потоків дасть змогу краще зрозуміти фізіологію кровообігу після анастомозу та визначити системну насиченість крові киснем і оптимальний термін виконання оперативного втручання.
Мета роботи. Визначити об’ємний кровотік у верхній порожнистій вені, розрахувати коефіцієнт легеневого/системного кровотоку в дітей після двонаправленого кавапульмонального анастомозу та оцінити його вклад у серцевий викид і сатурацію кисню в системному кровотоку.
Матеріали та методи. За період із січня 2010 по червень 2021 року в ДУ «Національний інститут серцевосудинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» проведено гемодинамічну корекцію у 51 пацієнта з вродженими вадами серця зі збідненим легеневим кровотоком. Пацієнтів чоловічої статі було 29 (57 %), жіночої – 22 (43 %). Середній вік пацієнтів на момент операції становив 34 ± 18,2 міс. (від 2 до 120 міс.), середній вік пацієнтів на момент обстеження – 43,5 ± 28,4 міс. (від 12 до 134 міс.). Основним методом діагностики у визначенні вади та оцінювання безпосередніх і віддалених результатів було ехокардіографічне дослідження та зондування порожнин серця. Для оцінювання оптимізації легеневого/системного кровотоку використовували рівняння, отримані відповідно до методу Фіка. Окремо розрахували коефіцієнт легеневого/системного потоку для 35 пацієнтів. Серед обстежених 35 пацієнтів 18 дітей були віком понад 2,5 року, тому умовно поділили всіх обстежених на 2 вікові групи: І група (n = 17) – віком до 2,5 року, ІІ група (n = 18) – віком понад 2,5 року, щоб оцінити вклад верхньої порожнистої вени у системний кровотік залежно від віку.
Результати. Коефіцієнт легеневого/системного потоку розрахований для 35 пацієнтів Qp/Qs = (82 % – p p 66 %) / (97 % – 66 %) = 0,52. Розрахований серцевий індекс за даними ЕхоКГ становив 4,0 ± 0,85 л/хв/м2, що співвідноситься з насиченістю верхньої порожнистої вени (r = 0,60, p = < 0,001). Потік верхньої порожнистої вени = 2,08 л/хв/м2. Відзначалась дуже цікава тенденція зниження середнього показника системної сатурації у пацієнтів після двонаправленого кавапульмонального анастомозу залежно від віку і терміну оперативного втручання. Так, у 17 пацієнтів І групи розрахований Qp/Qs становив (84 % – 67 %) / p p (97 % – 67 %) = 0,57. У пацієнтів ІІ групи середня системна сатурація кисню досягала 78 ± 2 % (від 65 до 81 %). Розрахований Qp/Qs для 18 пацієнтів ІІ групи = (78 % – 66 %) / (97 % – 66 %) = 0,39 що свідчить про p / p зниження легеневого/системного коефіцієнта з ростом дитини. Зменшення системного насичення після двонаправленого кавапульмонального анастомозу у пацієнтів зі збільшенням віку та площі поверхні тіла пов’язане зі зменшенням пропорційного потоку з верхньої порожнистої вени. Тому на нашому клінічному матеріалі ми підтвердили феномен зміни легеневого/системного коефіцієнта залежно від віку, що був описаний Salim et al. за результатами дослідження, яке було проведено на здорових малюках.
Висновки. Внесок потоку верхньої порожнистої вени у загальний серцевий викид після двонаправленого кавапульмонального анастомозу безпосередньо має зв’язок із віком пацієнта і поступово знижується у пацієнтів старшої вікової групи, на що вказує зниження системної сатурації, тому клінічний ефект двонаправленого кавапульмонального анастомозу може бути значно кращий при виконанні операції в період раннього дитинства.
Посилання
- Hopkins RA, Armstrong BE, Serwer GA, Peterson RJ, Oldham HN Jr. Physiological rationale for a bidirectional cavopulmonary shunt. A versatile complement to the Fontan principle. J Thorac Cardiovasc Surg. 1985;90:391-398.
- Sharma R. The bidirectional Glenn shunt for univentricular hearts. Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;34(4):453-456. https://doi.org/10.1007/s12055-018-0653-z.
- Edelson JB, Ravishankar C, Griffis H, Zhang X, Faerber J, Gardner MM, Naim MY, Macsio CE, Glatz AC, Goldberg DJ. A Comparison of Bidirectional Glenn vs. Hemi-Fontan Procedure: An Analysis of the Single Ventricle Reconstruction Trial Public Use Dataset. Pediatr Cardiol. 2020;41(6):1166-1172. https://doi.org/10.1007/s00246-020-02371-6.
- Salim MA, DiSessa TG, Arheart KL, Alpert BS. Contribution of superior vena caval flow to total cardiac output in children. A Doppler echocardiographic study. Circulation. 1995;92(7):1860-1865. https://doi.org/10.1161/01.cir.92.7.1860.
- Zinkovsky MF. [Congenital heart disease]. Vozianov AF, editor. Kyiv; 2009. Russian.
- Talwar S, Siddharth B, Choudhary SK, Airan B. One and half ventricle repair: rationale, indications, and results. Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;34(3):370-380. https://doi.org/10.1007/s12055-017-0628-5.
- Sainathan S, da Fonseca da Silva L, da Silva JP. Ebstein’s anomaly: contemporary management strategies. J Thorac Dis. 2020;12(3):1161-1173. https://doi.org/10.21037/jtd.2020.01.18.
- Ma K, Qi L, Hua Z, Yang K, Zhang H, Li S, Zhang S, He F, Wang G. Effectiveness of Bidirectional Glenn Shunt Placement for Palliation in Complex Congenitally Corrected Transposed Great Arteries. Tex Heart Inst J. 2020;47(1):15-22. https://doi.org/10.14503/THIJ-17-6555.
- Saleem K, Ahmed I, Sultan M, Haq IU, Younus U, Novick WM. Bidirectional Glenn for residual outflow obstruction in Tetralogy of Fallot. Cardiol Young. 2019;29(5):684-688. https://doi.org/10.1017/S1047951119000866.
