Вплив тривалості гострого коронарного синдрому на результат ендоваскулярного лікування

  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4409/s.044-43-48
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, стентування коронарних артерій, фактори ризику, ангіопластика, гострий коронарний синдром

Анотація

Багатоцентрові дослідження довели високу ефективність перкутанного коронарного втручання в аспекті відновлення прохідності інфаркт-залежної артерії (ІЗА) і поліпшення прогнозу при гострому інфаркті міокарда (ГІМ). Механізм поліпшення клінічного результату після процедури перкутанного коронарного втручання є багатофакторним.

Метою цього дослідження було вивчити вплив стентування ІЗА на клінічний перебіг, прогноз і стан скоротливості серця у пацієнтів з різним терміном розвитку гострого інфаркту міокарда та його вплив на найближчий і віддалений термін після втручання.

Основною причиною сприятливого клінічного перебігу та поліпшення прогнозу захворювання є раннє (у перші години захворювання) відновлення антеградного кровотоку шляхом стентування ІЗА. Таким чином вдається значно поліпшити кровопостачання періінфарктної зони та обмежити зону некрозу й зберегти скоротливість серця.

В аналізовану групу включено 684 пацієнти з ГІМ, які перебували на ендоваскулярному лікуванні у відділенні екстреної ендоваскулярної хірургії серця Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України з 01 січня 2017 по 01 січня 2021 року. У всіх пацієнтів було виконано стентування коронарних артерій. Статус STEMI мав місце у 495 (72,4 %) пацієнтів, а non-STEMI – у 189 (27,6 %).

Середній вік оперованих становив 61,8 ± 12,1 року. Жінок було 289 (42,3 %), чоловіків – 395 (57,7 %). Розподіл пацієнтів залежав від вихідного класу за класифікацією Killip. Вперше у віддалені терміни вивчено клінічний стан і функціональну здатність серцевого м’яза у пацієнтів з ГІМ залежно від стану стентованого сегмента і термінів проведення ендоваскулярних процедур після початку захворювання.

Висновки. Доведено високу ефективність і безпеку коронарного стентування, що дає змогу рекомендувати цю процедуру для широкого застосування. Проведення ендопротезування з використанням матричних і модульних стентів, а також статинів дозволяє знизити частоту in-stent стенозу і поліпшити клінічний перебіг захворювання на віддаленому етапі. Найбільш ефективним є проведення стентування у пацієнтів з ГІМ у максимально ранні терміни захворювання зі збереженням скоротливості лівого шлуночка з виконанням, можливо, повної реваскуляризації міокарда, що сприяє збереженню життєздатного міокарда в періінфарктній зоні, поліпшенню скорочувальної здатності міокарда і запобіганню процесам ремоделювання міокарда лівого шлуночка.

Посилання

  1. Maillard L, Hamon M, Monassier J-P, Raynaud P. STENTIM 2. Six months angiographic results. Elective Wiktor stent implantation in acute myocardial infarction compared with balloon angioplasty [abstract]. Circulation. 1998;98:1-21.
  2. Harjai KJ, Stone GW, Boura J, Mattos L, Chandra H, Cox D, Grines L, O’Neill W, Grines C; Primary Angioplasty in Myocardial Infarction Investigators. Comparison of outcomes of diabetic and nondiabetic patients undergoing primary angioplasty for acute myocardial infarction. Am J Cardiol. 2003;91(9):1041-1045. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(03)00145-0.
  3. Maillard L, Hamon M, Khalife K, Steg PG, Beygui F, Guermonprez JL, Spaulding CM, Boulenc JM, Lipiecki J, Lafont A, Brunel P, Grollier G, Koning R, Coste P, Favereau X, Lancelin B, Van Belle E, Serruys P, Monassier JP, Raynaud P. A comparison of systematic stenting and conventional balloon angioplasty during primary percutaneous transluminal coronary angioplasty for acute myocardial infarction. STENTIM-2 Investigators. J Am Coll Cardiol. 2000;35(7):1729-1736. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(00)00612-4.
  4. Nairooz R, Sardar P, Amin H, Swaminathan RV, Kim LK, Chatterjee S, Feldman DN. Meta-analysis of randomized clinical trials comparing bivalirudin versus heparin plus glycoprotein IIb/IIIa inhibitors in patients undergoing percutaneous coronary intervention and in patients with ST-segment elevation myocardial infarction. Am J Cardiol. 2014;114(2):250-259. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2014.04.033.
  5. Rao SV, Cohen MG, Kandzari DE, Bertrand OF, Gilchrist IC. The transradial approach to percutaneous coronary intervention: historical perspective, current concepts, and future directions. J Am Coll Cardiol. 2010;55(20):2187-2195. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2010.01.039.
  6. O’Gara PT, Kushner FG, Ascheim DD, Casey DE Jr, Chung MK, de Lemos JA, et al. 2013 ACCF/AHA guideline for the management of ST-elevation myocardial infarction: executive summary: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2013 Jan 29;61(4):485-510. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2012.11.018.
  7. Bernat I, Horak D, Stasek J, Mates M, Pesek J, Ostadal P, Hrabos V, Dusek J, Koza J, Sembera Z, Brtko M, Aschermann O, Smid M, Polansky P, Al Mawiri A, Vojacek J, Bis J, Costerousse O, Bertrand OF, Rokyta R. ST-segment elevation myocardial infarction treated by radial or femoral approach in a multicenter randomized clinical trial: the STEMI-RADIAL trial. J Am Coll Cardiol. 2014 Mar 18;63(10):964-972. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.08.1651.
  8. Harold JG, Bass TA, Bashore TM, Brindis RG, Brush JE Jr, Burke JA, et al. ACCF/AHA/SCAI 2013 Update of the Clinical Competence Statement on Coronary Artery Interventional Procedures: a Report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association/American College of Physicians Task Force on Clinical Competence and Training (Writing Committee to Revise the 2007 Clinical Competence Statement on Cardiac Interventional Procedures). Circulation. 2013 Jul 23;128(4):436-72. https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e318299cd8a.
  9. Bangalore S, Amoroso N, Fusaro M, Kumar S, Feit F. Outcomes with various drug-eluting or bare metal stents in patients with ST-segment-elevation myocardial infarction: a mixed treatment comparison analysis of trial level data from 34 068 patient-years of follow-up from randomized trials. Circ Cardiovasc Interv. 2013 Aug;6(4):378-390. https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.113.000415.
  10. Verdoia M, Secco GG, Cassetti E, Schaffer A, Barbieri L, Perrone-Filardi P, Marino P, Suryapranata H, Sinigaglia F, De Luca G. Platelet PIA1/PIA2 polymorphism and the risk of periprocedural myocardial infarction in patients with acute coronary syndromes undergoing coronary angioplasty. Blood Coagul Fibrinolysis. 2014;25(2):107-113. https://doi.org/10.1097/MBC.0b013e3283650717.
  11. Bangalore S, Guo Y, Samadashvili Z, Blecker S, Xu J, Hannan EL. Everolimus-eluting stents or bypass surgery for multivessel coronary disease. N Engl J Med. 2015 Mar 26;372(13):1213-1222. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1412168.
  12. Waksman R, Bertrand O, Driesman M, Gruberg L, Rossi J, Mehta S, Swymelar S, Dvir D, Xue Z, Torguson R. Bivalirudin versus unfractionated heparin during percutaneous coronary intervention in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome initially treated with fondaparinux: results from an international, multicenter, randomized pilot study (SWITCH III). J Interv Cardiol. 2013 Apr;26(2):107-113. https://doi.org/10.1111/joic.12005.
  13. Sakakura K, Wada H, Taniguchi Y, Mori M, Momomura S, Ako J. Intravascular ultrasound-guided coronary stenting without contrast medium for the treatment of catheter-induced aortocoronary dissection. Cardiovasc Interv Ther. 2013;28(1):71-75. https://doi.org/10.1007/s12928-012-0114-3.
  14. Harrison RW, Aggarwal A, Ou FS, Klein LW, Rumsfeld JS, Roe MT, Wang TY; American College of Cardiology National Cardiovascular Data Registry. Incidence and outcomes of no-reflow phenomenon during percutaneous coronary intervention among patients with acute myocardial infarction. Am J Cardiol. 2013 Jan 15;111(2):178-184. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2012.09.015.
  15. Hong YJ, Jeong MH, Choi YH, Ko JS, Lee MG, Kang WY, Lee SE, Kim SH, Park KH, Sim DS, Yoon NS, Youn HJ, Kim KH, Park HW, Kim JH, Ahn Y, Cho JG, Park JC, Kang JC. Impact of plaque components on no-reflow phenomenon after stent deployment in patients with acute coronary syndrome: a virtual histology-intravascular ultrasound analysis. Eur Heart J. 2011 Aug;32(16):2059-2066. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp034.
  16. Vranckx P, Farooq V, Garg S, Van Es GA, Silber S, Windecker S, Stone GW, Serruys PW. Different cardiac biomarkers to detect peri-procedural myocardial infarction in contemporary coronary stent trials: impact on outcome reporting. Heart. 2012 Oct;98(19):1424-1430. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2012-302267.
  17. Zimarino M, Affinito V. The prognosis of periprocedural myocardial infarction after percutaneous coronary interventions. Cardiovasc Revasc Med. 2013 Jan-Feb;14(1):32-36. https://doi.org/10.1016/j.carrev.2012.10.006.
  18. Cox DA, Stone GW, Grines CL, Stuckey T, Cohen DJ, Tcheng JE, Garcia E, Guagliumi G, Iwaoka RS, Fahy M, Turco M, Lansky AJ, Griffin JJ, Mehran R; CADILLAC Investigators. Outcomes of optimal or “stent-like”balloon angioplasty in acutemyocardial infarction: the CADILLAC trial. J Am Coll Cardiol. 2003;42(6):971-977. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(03)00911-2
Опубліковано
2021-09-21
Як цитувати
Сало, С. В. (2021). Вплив тривалості гострого коронарного синдрому на результат ендоваскулярного лікування. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (44), 43-48. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4409/s.044-43-48
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 3 (44) 2021
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>