Аналіз факторів ризику виникнення гострої серцевої недостатності у пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією та імплантованими кардіо-ресинхронізуючими пристроями в анамнезі, в яких зберігається вторинна мітральна недостатність тяжкого ступеня

  • Р. В. Буряк ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0846-8703
  • К. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1508-9293
  • О. А. Крикунов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7769-458X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4112/051035-039/9.73
Ключові слова: ДКМП, мітральна недостатність, кардіо-ресинхронізувальна терапія

Анотація

Мета роботи – дослідити особливості симптоматології та провести аналіз факторів ризику гострої серцевої недостатності у пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) з імплантованими кардіо-ресинхронізуючими пристроями (КРП) в анамнезі, в яких зберігається вторинна мітральна недостатність (МНд) важкого ступеня.

Матеріали та методи. У дослідження після отримання інформованої згоди залучили 144 хворих з ДКМП із МНд важкого ступеня. Супутня тристулкова недостатність(ТНд) реєструвалась у 142 (98,6 %) випадках. Медіана фракції викиду лівого шлуночка становила 27,0 (23,0–31,6). У 40 (27,8 %) пацієнтів була постійна форма фібриляції передсердь, а у 24 (16,7 %) пацієнтів була атріовентрикулярна блокада І ст. Медіана показника рівня NT-proBNP становила 2600 (2133–3200) пг/мл, що свідчить про наявність тяжкої хронічної серцевої недостатності.

Результати. Медіана терміну після імплантації КРП становила 36 (3,5–60) місяців. При проведенні порівняльного аналізу між хворими з ДКМП з та без КРП виявлено статистично значущі відмінності між клінічними характеристиками, а саме: вік (р = 0,020), меншу частоту серцевих скорочень (р = 0,004), нижчі показники гемоглобіну (р = 0,017), вищу швидкість осідання еритроцитів (р = 0,000), також частіше спостерігалась гостра серцева недостатність (ГСН) на госпітальному етапі (р = 0,030). Частота виникнення ГСН на госпітальному етапі у пацієнтів з КРП була 13,8 %, а в групі без КРП – 3,5 %. Розраховано, що відношення шансів виникнення ГСН становило 4,44 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,039–18,971), а відносний ризик ГСН – 3,966 (95% ДІ 1,054–14,915).

Висновки. Результати нашого дослідження демонструють, що у пацієнтів з ДКМП наявність вторинної мітральної недостатності важкого ступеня після імплантації кардіо-ресинхронізуючих приладів є одним із значущих факторів ризику ГСН та наступних госпіталізацій з приводу серцевої недостатності, тому цих пацієнтів потрібно ретельно та регулярно спостерігати і вчасно пропонувати інші методи лікування мітральної недостатності.

Посилання

  1. Bakalakos A, Ritsatos K, Anastasakis A. Current perspectives on the diagnosis and management of dilated cardiomyopathy Beyond heart failure: a Cardiomyopathy Clinic Doctor’s point of view. Hellenic J Cardiol. 2018 Sep-Oct;59(5):254-61. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2018.05.008
  2. Weintraub RG, Semsarian C, Macdonald P. Dilated cardiomyopathy. Lancet. 2017 Jul 22;390(10092):400-14. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31713-5
  3. Patel JB, Borgeson DD, Barnes ME, Rihal CS, Daly RC, Redfield MM. Mitral regurgitation in patients with advanced systolic heart failure. J Card Fail. 2004;10(4):285-91. https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2003.12.006
  4. Shah N, Shah S, Sato K, Downey S, Flamm S, Tang HW, Cho L, Griffin B, Kwon D. Prognostic impact of functional mitral regurgitation in patients with non-ischemic cardiomyopathy: association of myocardial fibrosis and left ventricular remodeling. Journal of the American College of Cardiology. 2019;73(9 Suppl 1):1456. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(19)32062-5
  5. Dietz MF, Prihadi EA, van der Bijl P, Ajmone Marsan N, Delgado V, Bax JJ. Prognostic implications of staging right heart failure in patients with significant secondary tricuspid regurgitation. J Am Coll Cardiol HF. 2020;8(8):627-36. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2020.02.008
  6. Blondheim DS, Jacobs LE, Kotler MN, Costacurta GA, Parry WR. Dilated cardiomyopathy with mitral regurgitation: decreased survival despite a low frequency of left ventricular thrombus. Am Heart J. 1991;122(3 Pt 1):763-71. https://doi.org/10.1016/0002-8703(91)90523-K
  7. Nishimura RA, Otto CM, Bonow RO, Carabello BA, Erwin JP 3rd, Fleisher LA, et al. 2017 AHA/ACC focused update of the 2014 AHA/ACC guideline for the management of patients with valvular heart disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2017 Jul 11;70(2):252-89. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.03.011
  8. Yancy CW, Jessup M, Bozkurt B, Butler J, Casey DE Jr, Colvin MM, et al. 2016 ACC/AHA/HFSA focused update on new pharmacological therapy for heart failure: an update of the 2013 ACCF/AHA guideline for the management of heart failure: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. J Am Coll Cardiol. 2016 Sep 27;68(13):1476-88. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.011
  9. Bartko PE, Arfsten H, Heitzinger G, Pavo N, Strunk G, Gwechenberger M, Hengstenberg C, Binder T, Hulsmann M, Goliasch G. Papillary Muscle Dyssynchrony-Mediated Functional Mitral Regurgitation: Mechanistic Insights and Modulation by Cardiac Resynchronization. JACC Cardiovasc Imaging. 2019 Sep;12(9):1728-37. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2018.06.013
  10. Ypenburg C, van Bommel RJ, Borleffs CJ, Bleeker GB, Boersma E, Schalij MJ, et al. Long-term prognosis after cardiac resynchronization therapy is related to the extent of left ventricular reverse remodeling at midterm follow-up. J Am Coll Cardiol. 2009 Feb 10;53(6):483-90. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2008.10.032
  11. Di Biase L, Auricchio A, Mohanty P, Bai R, Kautzner J, Pieragnoli P, et al. Impact of cardiac resynchronization therapy on the severity of mitral regurgitation. Europace. 2011 Jun;13(6):829-38. https://doi.org/10.1093/europace/eur047
  12. Onishi T, Onishi T, Marek JJ, Ahmed M, Haberman SC, Oyenuga O, Adelstein E, Schwartzman D, Saba S, Gorcsan J. Mechanistic features associated with improvement in mitral regurgitation after cardiac resynchronization therapy and their relation to long-term patient outcome. Circ Heart Fail. 2013;6(4):685-93. https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.112.000112
Опубліковано
2020-12-16
Як цитувати
Буряк, Р. В., Руденко, К. В., & Крикунов, О. А. (2020). Аналіз факторів ризику виникнення гострої серцевої недостатності у пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією та імплантованими кардіо-ресинхронізуючими пристроями в анамнезі, в яких зберігається вторинна мітральна недостатність тяжкого ступеня. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (41), 35-39. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4112/051035-039/9.73
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 4 (41) 2020
Розділ
НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>