Фактори доопераційного стану, що впливають на результати коронарного шунтування при зниженій скоротливій здатності міокарда лівого шлуночка

  • С. А. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-6506-713X
  • Ю. В. Кащенко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна http://orcid.org/0000-0003-1389-8262
  • Л. А. Клименко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • Н. С. Осипенко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • А. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна http://orcid.org/0000-0003-1099-1613
  • О. В. Ювчик ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4009/044038-042/163
Ключові слова: інфаркт міокарда, фактори доопераційного стану, знижена скоротлива здатність міокарда лівого шлуночка

Анотація

Інфаркт міокарда залишається однією з частих причин інвалідизації хворих. Перенесений інфаркт міокарда в 15–30 % випадків призводить до зниження скоротливої здатності лівого шлуночка. Ізольована медикаментозна терапія в більшості випадків неефективна − ураження коронарних артерій вимагають реваскуляризації, у тому числі коронарного шунтування. Дані, що стосуються вибору оптимальної тактики у таких хворих, також обмежені. Крім того, немає єдиної думки щодо прогнозу летальності та ведення цієї групи пацієнтів.

Матеріали та методи дослідження. У дослідження були включені 190 хворих із фракцією викиду (ФВ) 35 % і менше, яким було виконане аорто-коронарне шунтування в НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 рік. Вік пацієнтів становив від 29 до 83 років (61,13 ± 8,87). Серед них було 170 чоловіків (89,47 %) та 20 жінок (10,53 %). Наші дані свідчать, що у хворих зі зниженою ФВ виникають ускладнення, традиційні для операцій коронарного шунтування, але частота виникнення цих ускладнень більша і зростає разом зі зниженням ФВ (за винятком ускладнень з боку центральної нервової системи (ЦНС), де кореляція відсутня). Водночас зростають такі показники, як тривалість штучної вентиляції легень, кількість днів у відділенні реанімації та загальна кількість днів перебування в ста­ ціонарі. У післяопераційному періоді найчастіше виникали такі ускладнення: гостра серцева, дихальна та ниркова недостатність.

Ураховуючи отримані нами дані, ми дійшли до таких висновків: у пацієнтів зі зниженою скоротливістю міокарда лівого шлуночка основними ускладненнями після операції коронарного шунтування були гостра серцева, дихальна, ниркова недостатність та ускладнення з боку ЦНС. Незалежно від рівня ФВ найчастіше виникали гостра серцева недостатність та ускладнення з боку дихальної системи. Найбільш значущими факторами доопераційного стану хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка, які збільшують ризик виникнення післяопераційних ускладнень та летальності є: ФВ 30 % і нижче, вік пацієнта понад 60 років, зростання рівня креатиніну вище 200 мкмоль/л, наявність легеневої гіпертензії понад 50 мм рт. ст.; наявність супутньої мітральної недостатності (помірної, значної та вираженої) потребує обов’язкової корекції під час операції.

Посилання

  1. Christakis GT, Weisel RD, Fremes SE, Ivanov J, David TE, Goldman BS, Salerno TA. Coronary artery bypass grafting in patients with poor ventricular function. Cardiovascular Surgeons of the University of Toronto. J Thorac Cardiovasc Surg. 1992 Jun;103(6):1083-91; discussion 1091-2.
  2. Hayward PA, Buxton BF. Contemporary coronary graft patency: 5-year observational data from a randomized trial of conduits. Ann Thorac Surg. 2007 Sep;84(3):795-9. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2007.04.028
  3. Reents W, Zacher M, Boergermann J, Kappert U, Hilker M, Färber G, et al. Off-Pump Coronary Artery Bypass Grafting and Stroke-Exploratory Analysis of the GOPCABE Trial and Methodological Considerations. Thorac Cardiovasc Surg. 2018 Sep;66(6):464-9. https://doi.org/10.1055/s-0038-1636936
  4. Skorpil J, Brát R, Docekal B, Motyka O. Myocardial revascularisation in patients with severe left ventricular dysfunction. Early and midterm results. Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2004 Jul;148(1):55-8. https://doi.org/10.5507/bp.2004.009
  5. Palmer G, Herbert MA, Prince SL, Williams JL, Magee MJ, Brown P, et al. Coronary artery revascularization (CARE) Registry: an observational study of on-pump and off-pump coronary artery revascularization. Ann Thorac Surg. 2007 Mar;83(3):986-91; discussion 991-2. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2006.10.057
  6. Ferguson TB Jr, Hammill BG, Peterson ED, DeLong ER, Grover FL; STS National Database Committee. A decade of change--risk profiles and outcomes for isolated coronary artery bypass grafting procedures, 1990-1999: a report from the STS National Database Committee and the Duke Clinical Research Institute. Society of Thoracic Surgeons. Ann. Thorac Surg. 2002 Feb;73(2):480-9; discussion 489-90. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(01)03339-2
  7. Weightman WM, Gibbs NM, Sheminant MR, Thackray NM, Newman MA. Risk prediction in coronary artery surgery: a comparison of four risk scores. Med J Aust. 1997 Apr 21;166(8):408-11.
  8. Orr RK, Maini BS, Sottile FD, Dumas EM, O’Mara P. A comparison of four severity-adjusted models to predict mortality after coronary artery bypass graft surgery. Arch Surg. 1995 Mar;130(3):301-6. https://doi.org/10.1001/archsurg.1995.01430030071015
  9. Petrie MC, Jhund PS, She L, Adlbrecht C, Doenst T, Panza JA, et al.; STICH Trial Investigators. Ten-year outcomes after coronary artery bypass grafting according to age in patients with heart failure and left ventricular systolic dysfunction: an analysis of the extended follow-up of the STICH trial (surgical treatment for ischemic heart failure). Circulation. 2016 Nov 1;134(18):1314-24. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.024800
  10. Dos Santos ER, Lopes CT, Maria VL, de Barros AL. Risk factors for decreased cardiac output after coronary artery bypass grafting: a prospective cohort study. Eur J Cardiovasc Nurs. 2017 Apr;16(4):352-359. https://doi.org/10.1177/1474515116681373
  11. Kirmani BH, Holmes MV, Muir AD. Long-term survival and freedom from reintervention after off-pump coronary artery bypass grafting: a propensity-matched study. Circulation. 2016 Oct 25;134(17):1209-20. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.021933
  12. American Association for Thoracic Surgery Ischemic Mitral Regurgitation Consensus Guidelines Writing Committee, Kron IL, Acker MA, Adams DH, Ailawadi G, Bolling SF, Hung JW,etal.2015TheAmericanAssociationforThoracicSurgery Consensus Guidelines: Ischemic mitral valve regurgitation. J Thorac Cardiovasc Surg. 2016 Apr;151(4):940-56. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2015.08.127
  13. Руденко СА, Тромбовецька ОМ, Гогаєва ОК, Танський ВГ, Руденко АВ. Причини виникнення післяінфарктної недостатності мітрального клапана. Вісник серцево-судинної хірургії. 2016;2(25):18-21.
  14. Rudenko SA, Trembovetstka OM, Gogayeva OK, Tanskyi VG, Rudenko AV. [The mechanisms of ischemic mitral insufficiency]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2016;2(25):18-21. Ukrainian.
  15. Руденко АВ, Руденко СА, Гогаева ЕК, Гутовский ВВ, Руденко НЛ, Демус ВВ и др. Результаты хирургического лечения митральной недостаточности ишемического генеза. Вісник серцево-судинної хірургії. 2014;1(22):296-300.
  16. Rudenko AV, Rudenko SA, Gogayeva EK, Gutovsky VV, RudenkoML,DemusVV,etal.[ResultsofSurgicalTreatment Of Mitral Insufficiency of Ischemic Genesis]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2014;1(22):296-300. Russian.
Опубліковано
2020-09-18
Як цитувати
Руденко, С. А., Кащенко, Ю. В., Клименко, Л. А., Осипенко, Н. С., Руденко, А. В., & Ювчик, О. В. (2020). Фактори доопераційного стану, що впливають на результати коронарного шунтування при зниженій скоротливій здатності міокарда лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (40), 38-42. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4009/044038-042/163
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 3 (40) 2020
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>