Поширеність пародонтопатогенних видів мікроорганізмів у пацієнтів із клапанною патологією серця
Анотація
Пародонтопатогенні бактерії були виявлені у пацієнтів із різними серцево-судинними захворюваннями, в тому числі атеросклерозом, атеросклеротичними аневризмами, захворюваннями периферичних артерій, ішемічною хворобою серця, клапанними ендокардитами. Це пов’язано з наявністю пародонтопатогенів у кровоносному руслі.
Мета даного дослідження – визначити поширеність пародонтопатогенної мікрофлори в пародонтальних кишенях (ПК) і на клапанах серця у пацієнтів із набутими вадами серця, які потребують хірургічного лікування (протезування клапана серця); на основі побудови кореляційних плеяд визначити особливості взаємовідносин між пародонтопатогенною мікрофлорою.
Матеріали та методи дослідження. Для проведення клініко-мікробіологічних досліджень було обстежено 32 пацієнти з набутими вадами серця (середній вік 52,4±11,1 року), що проходили хірургічне лікування в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова. Проведено стоматологічне, пародонтологічне, рентгенологічне і мікробіологічне дослідження. Мікробіологічне дослідження на представників основної пародонтопатогенної мікрофлори (ПЛР-діагностика) проводили у вмісті пародонтальних ктшень (32 зразки) і біологічному матеріалі – мітральний, аортальний клапани серця (32 зразки), вилученому під час оперативного втручання.
Результати дослідження. За допомогою мікробіологічного дослідження (ПЛР-реакція в реальному часі) були виявлені всі представники пародонтопатогенної мікрофлори на видаленому клапані серця (біологічний матеріал). Найбільша поширеність як у біологічному матеріалі (60%), так і в пародонтальній кишені (86,7%) була зареє-стрована для пародонтопатогенної бактерії Porphyromonas gingivalis. Менша поширеність у біологічному матеріалі виявлена у T. denticola(40,0%), T. forsythia(36,7%), P. intermedia(10,0%) і Aggregatibacter actinomycetemcomitan(10%). За допомогою методу повного кореляційного аналізу із включенням алгоритмів лінійної та нелінійної кореляції та кореляційних відносин отримані такі взаємовідносини між пародонтопатогенною мікрофлорою: P. gingivalis – P. intermedia(ρ=0,47, р=0,006); P. gingivalis – Т. forsythensis(ρ=0,72, р=0,001), P. gingivalis – Т. denticola (ρ=0,47, р=0,01), P. intermedia – Т. denticola(ρ=0,38, р=0,03), Т. forsythensis – Т. denticola(ρ=0,76, р=0,001). Пародонтопа-тогенний мікроорганізм Aggregatibacter actinomycetemcomitan(Aa) не корелює з іншими представниками пародон-топатогенної мікрофлори (р=0,3).
Висновки.Значна поширеність захворювань тканин пародонта (100%) у пацієнтів із набутою вадою серця вна-слідок транзиторної бактеріємії призвела до поширення представників пародонтопатогенної мікрофлори на ви-далених клапанах серця. Виявлення пародонтопатогенної мікрофлори на аортальному та мітральному клапанах серця може негативно впливати на перебіг захворювання серця.
Посилання
2. Витовский Р. М., Мазур И. П., Слободяник М. В. Микробиомы пародонтальных карманов и биологического материала у пациентов с генерализованным пародонтитом и клапанной патологией сердца // Стоматология Эстетика Инновации. – 2018. – № 2. – С. 185–201.
3. Мазур І. П., Харченко Н. Л. Мікробіологічний моніторинг транзиторної бактеріємії у стоматологічних хворих // Дентальні технології. – 2010. – № 1 (44). – С. 10–13.
4. Periodontal pathogens in atheromatous plaques. A controlled clinical and laboratory trial / Aquino AR., Lima KC, Paiva MS, Rфзas IN, Siqueira JF Jr. // J. Periodontal Res. – 2011. – Vol. 46 (3). – P. 303–309.
5. Etiology of valvular heart disease in the 21st century / Konstantinos Dean Boudoulas, Jeffrey S. Borer, Harisios Boudoulas // J Cardiology. – 2013. – Vol. 126. – P. 139–152.
6. Ghazal Aarabi, Guido Heydecke and Udo Seedorf. Roles of Oral Infections in the Pathomechanism of Atherosclerosis // International Journal of Molecular Sciences. – 2018. – Vol. 19 (7).
7. Francisco Artur Forte Oliveira, DDS, MSc, Clarissa Pessoa Fernandes Forte, DDS, MSc. Molecular Analysis of Oral Bacteria in Heart Valve of Patients With Cardiovascular Disease by Real-Time Polymerase Chain Reaction // Medicine. – 2015. – Vol. 47. – P. 1–5.
8. Identification of periodontal pathogens in atheromatous plaques / Haraszthy VI, Zambon JJ, Trevisan M et al. // J. Periodontol. – 2012. – Vol. 71. – P. 1554–1560.
9. Hajishengallis G, Lamont RJ. Beyond the red complex and into more complexity: the polymicrobial synergy and dysbiosis (PSD) model of periodontal disease etiology // Oral Microbiol. –2012. – Vol. 27. – P. 409–419.
10. Periodontal disease and coronary heart disease incidence: a systematic review and meta-analysis / Humphrey L.L., Fu R., Buckley D.I. et al. // J. Gen. Intern.Med. – 2012. – Vol. 23. – P. 2079–2086.
11. Role of Systemic Markers in Periodontal Diseases: A Possible Inflammatory Burden and Risk Factor for Cardiovascular Diseases? / L Sravya, S Warad, K Vijayalaxmi, P Sejal and DJ Hazeil // Ann Med Health Sci Res. – 2014. – Vol. 4 (3). – P. 388–392.
12. Periodontal bacterial invasion and infection: contribution to atherosclerotic pathology / Reyes L, Herrera D, Kozarov E, Roldan S, Progulske-Fox A // J Clin Periodontol. – 2013. – Vol. 40. – P. 30–50.
13. The Merck Manual. Руководство по медицине. Диагностика и лечение / гл. ред. Марк Х. Бирс; пер. с англ. под ред. А. Г. Чучалин. – Литтерра, 2011. – 3695 с.
