Аналіз післяопераційного періоду при відстроченому зведенні грудини у немовлят після корекції вроджених вад серця
Анотація
У дітей перших місяців життя відстрочене зведення грудини є однією з небагатьох методик, що дозволяють збільшити серцевий викид після корекції складних вроджених вад серця (ВВС).
Мета дослідження – провести аналіз летальності та виявити предиктори несприятливого результату та частоту некардіальних ускладнень при відстроченому зведенні грудини після корекції ВВС у дітей.
Матеріали та методи. З 2017 по 2019 рік у ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України» було прооперовано 310 немовлят зі складними ВВС. З них у 22 дітей було відстрочене зведення грудини, середній вік становив 3 ± 2,4 місяця, середня вага – 5 ± 2,5 кг. Анестезіологічне забезпечення здійснювали на основі кетаміну (1–2 мг/кг) – у дітей віком менше 1 місяця або інфузії пропофолу (4–6 мг/кг/год) – у дітей віком понад 1 місяць; фентанілу (5–10 мкг/кг/год) і рокуронію (0,2–0,6 мг/кг) та застосовували модифіковану ультрафільтрацію на кінець штучного кровообігу. Зведення грудини проводили в середньому на 3 ± 2-у добу (від 1 до 5-ї доби) після операції.
Результати. Відношення шансів (ВШ) розвитку летального результату при середньому артеріальному тиску (АТсер.) менше 35 мм рт. ст. становило 3,7, ВШ за ризиком розвитку летального результату при SVO2 < 40 % – 0,94. Відношення шансів за ризиком розвитку летального результату при рівні лактату в крові більше 10 ммоль/л у перші три доби післяопераційної інтенсивної терапії досягав 2,1.
Найчастішим ускладненням методики відстроченого зведення грудини був пневмоторакс, він спостерігався у 18,2 % випадків (4 пацієнти).
Частота інфекційних ускладнень (інфекційний медіастеніт) становила 9 % (2 пацієнти).
Висновок. Методика відстроченого зведення грудини є прийнятним методом підтримання серцевого викиду в дітей перших місяців життя з ВВС у післяопераційному періоді. Високий рівень лактату в крові (більше 10 ммоль/л) і, особливо, його подальше зростання, а також менше АТсер. 35 мм рт. ст. можуть слугувати предикторами несприятливого результату кардіохірургічних втручань із відкритою стернотомією.
Посилання
- van der Linde D, Konings EE, Slager MA, Witsenburg M, Helbing WA, Takkenberg JJ, Roos-Hesselink JW. Birth prevalence of congenital heart disease worldwide: a systematic review and meta-analysis. J Am Coll Cardiol. 2011; 58:2241–7. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.08.025
- Prokopovych L, Golovenko O, Truba Y, Boyko S, Lazorishinetz V. [Surgical Treatment of Complex Coarctation of Aorta with Hypoplastic Aortic Arch in Infants]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2016;1(24):61–4. Ukrainian.
- Harder EE, Gaies MG, Yu S, Donohue JE, Hanauer DA, Goldberg CS, Hirsch JC. Risk factors for surgical site infection in pediatric cardiac surgery patients undergoing delayed sternal closure. J Thorac Cardiovasc Surg. 2013 Aug;146(2):326–33. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2012.09.062
- Hurtado-Sierra D, Calderón-Colmenero J, Curi-Curi P, Cervantes-Salazar J, Sandoval JP, García-Montes JA, et al. Outcomes of delayed sternal closure in pediatric heart surgery: single-center experience. Biomed Res Int. 2018 Apr 19;2018:3742362. https://doi.org/10.1155/2018/3742362
- Amato J. Review of the rationale for delayed sternal closure. Crit Care Med. 2000;28(4):1249–51. https://doi.org/10.1097/00003246-200004000-00072
- Abramyan MA. [Prolonged Open Sternotomy in Pediatric Cardiac Surgery]. Heart and Vessels Diseases in Children. 2005;6:18–25. Russian.
- Matsumoto M, Oka Y, Strom J, Frishman W, Kadish A, Becker RM, et al. Application of transesophageal echocardiography to continuous intraoperative monitoring of left ventricular performance. Am. J. Cardiol. 1980;46:95–105. https://doi.org/10.1016/0002-9149(80)90611-6
- Casha AR, Yang L, Kay PH, Saleh M, Cooper GJ. A biomechanical study of median sternotomy closure techniques. Eur J Cardiothorac Surg. 1999;15:365–69. https://doi.org/10.1016/s1010-7940(99)00014-7
- Del Nido PJ, Bichell DP. Minimal-access surgery for congenital heart defects. Semin Thorac Cardiovasc Surg Pediatr Card Surg Annu. 1998;1:75–80. https://doi.org/10.1016/s1092-9126(98)70010-9
- Manrique AM, Vargas DP, Palmer D, Kelly K, Litchenstein SE. The Effects of Cardiopulmonary Bypass Following Pediatric Cardiac Surgery. In: Munoz R, Morell V, da Cruz E, Vetterly C, da Silva J, editors. Critical Care of Children with Heart Disease. Springer, Cham; 2020. p. 113–29. https://doi.org/10.1007/978-3-030-21870-6_10
- Dönmez A, Yurdakök O. Cardiopulmonary bypass in infants. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2014 Jun;28(3):778–88. https://doi.org/10.1053/j.jvca.2013.12.024
