Інтраопераційна характеристика пацієнтів з ішемічною мітральною недостатністю
Анотація
Проблема хірургічного лікування ішемічної мітральної недостатності (ІМН) актуальна і на сучасному етапі розвитку кардіохірургії. Дискутуються питання показань до різних методsв корекції, удосконалюються методики. Раніше всі операції виконувалися за клапанозамісною методикою, а в останні роки почали диференційовано підходити до вибору методики хірургічної корекції мітральної недостатності ішемічного ґенезу. Матеріал дослідження склали 142 пацієнти. Хворі були розділені на дві групи залежно від хірургічної тактики лікування. В першу групу (n=93) ввійшли хворі, яким було виконано пластичні втручання на клапанах. Хворим другої групи (n=49) виконувалося протезування мітрального клапана. Тривалість оклюзії аорти досить значно відрізнялася в обох групах. У першій групі вона становила 98,8±29,2 хв., тоді як у другій дорівнювала 115,8±33,2 хв., що можна пояснити більшим об’ємом втручання при протезуванні мітрального клапана, оскільки іноді протезуванню передували спроби виконання пластичної операції. Важливим і основним принципом лікування ІМН була повна реваскуляризація міокарда. Кількість дистальних анастомозів була зумовлена кількістю уражень ВА і варіювала від одного до шести. ПМШГ (83,1%) шунтувалася частіше, ніж усі інші артерії, за винятком ПВА. ПВА шунтували майже з тією ж частотою, що і ПМШГ ЛВА, – у 85,2% (121). У 108 (76,1%) пацієнтів методом вибору корекції мітральної недостатності була та чи інша методика пластики мітрального клапана. Однак при ревізії та вивченні результатів в інтраопераційний період у 15 (13,9%) пацієнтів виконання клапанозберігаючої операції визнано незадовільним. У цих випадках вирішено було виконати протезування мітрального клапана штучним протезом. Отже, із усіх 49 протезувань мітрального клапана штучним протезом тільки 34 (69,4%) пацієнтам було вирішено виконувати операцію за даним методом із самого початку, а для 15 (30,6%) хворих протезування клапана стало методом вибору після неуспішної клапанозберігаючої корекції мітральної недостатності.
Посилання
2. Moonesinghe SR, Harris S, Mythen MG, et al. Survival after postoperative morbidity: a longitudinal observational cohort study. Br J Anaesth 2014;11; 977-984.
3. Goldstein D, Moskowitz AJ, Gelijns AC, et al. Two-year outcomes of surgical treatment of severe ischemic mitral regurgitation. N Engl J Med 2016; 374; 344-353.
4. Kron IL, Hung J, Overbey JR, et al. Predicting recur-rent mitral regurgitation after mitral valve repair for severe ischemic mitral regurgitation. J Thorac Cardiovasc Surg 2015;149;752-761.