Причини виникнення післяінфарктної недостатності мітрального клапана

  • С. А. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • О. М. Трембовецька ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • О. К. Гогаєва ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • В. Г. Танський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
Ключові слова: мітральна недостатність ішемічного ґенезу, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця

Анотація

В Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН було виконано 142 втручання на мітральному клапані у пацієнтів з ІХС та мітральною недостатністю ішемічного ґенезу. Середній вік пацієнтів на момент операції складав 61,8±7,4 років, тобто у більшості обстежених хворих ішемічна мітральна недостатність діагностувалася у працездатному віці, що підкреслює соціально-економічне значення досліджуваної проблеми.

Згідно з доопераційними даними ЕхоКГ та інтраопераційних хірургічних спостережень, головними причинами виникнення ішемічної мітральної недостатності в досліджуваній групі хворих були дилатація кільця мітрального клапана у 43,0% (n=61) випадків та зміщення папілярних м’язів за рахунок ремоделювання лівого шлуночка у 42,2% (n=60) пацієнтів. Серед хворих, у яких було діагностовано зміщення папілярних м’язів, y 58,3% (n=35) відмічалася симетрична деформація мітрального клапана, а у 41,7% (n=25) – асиметрична деформація мітрального клапана. Симетрична деформація в більшості випадків (60,0%) розвивалася після передньо-перегородкового ІМ та глобального ремоделювання ЛШ і апікального зміщення папілярних м’язів. У той же час задній інфаркт в 76,0% (n=19) випадків призвів до локального ремоделювання та зовнішнього зміщення папілярних м’язів і в результаті – до асиметричної деформації мітрального клапана.

Посилання

1. Островский, Ю. П. Хирургия сердца / Ю. П. Островский. – М. : Медицинская литература, 2007. – 560 с.

2. Kusunose K., Kwon D. H., Motoki H., Flamm S. D., Marwick T. H. Comparison of three-dimensional echocardiographic findings to those of magnetic resonance imaging for determination of left ventricular mass in patients with ischemic and non-ischemic cardiomyopathy // Am J Cardiol. – 2013. – Vol. 112. – P. 604–611.

3. Goldstein D., Moskowitz A. J., Gelijns A. C., et al. Two-year outcomes of surgical treatment of severe ischemic mitral regurgitation // N Engl J Med. – 2016. – Vol. 374. – P. 344–353.

4. Functional capacity late after partial left ventriculectomy: relation to ventricular geometry and performance / Popovic Z., Miric M., Neskovic A. N., Vasiljevic J., Otasevic P., Zarkovic M. et al. // Eur J Cardio-thorac Surg. – 2001. – Vol. 19. – P. 61–67.

5. Nishimura R. A., Otto C. M., Bonow R. O., Carabello B. A., Erwin J. P. ІІІ., Guyton R. A., O’Gara P. T., Ruiz C. E., Skubas N. J., Sorajja P., Sundt T. M. III., Thomas J. D.; ACC/AHA Task Force Members. 2014 AHA/ACC Guideline for the Management of Patients With Valvular Heart Disease: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // Circulation. – 2014. – Vol. 129. – P. 2440–2492.

6. The Euro Heart Failure survey programme a survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe / Clenand J., Swedberg K., Follath F. // Eur Heart J. – 2007. – Vol. 24 (5). – P. 442–463.

7. Surgical left ventricle reconstruction, pathophysiologic insight, results and expectation from the STICH trial / Menicanti L., M. Di Donato // Eur J Cardio-thorac Surg. – 2004. – Vol. 26. – P. 42–47.

8. Kwon D. H., Hachamovitch R., Popovic Z. B., Starling R. C., Desai M. Y., Flamm S. D., Lytle B. W., Marwick T. H. Survival in patients with severe ischemic cardiomyopathy undergoing revascularization versus medical therapy: association with end-systolic volume and viability // Circulation. – 2012. – Vol. 126. – P. S3–S8.

9. Meris A., Amigoni M., Verma A., Thune J. J., Kшber L., Velazquez E., McMurray J. J., Pfeffer M. A., Califf R., Levine R. A., Solomon S. D. Valsartan in Acute Myocardial Infarction (VALIANT) Investigators. Mechanisms and predictors of mitral regurgitation after high-risk myocardial infarction // J Am Soc Echocardiogr. – 2012. – Vol. 25. – P. 535–542.
Опубліковано
2016-09-12
Як цитувати
Руденко, С. А., Трембовецька, О. М., Гогаєва, О. К., Танський, В. Г., & Руденко, А. В. (2016). Причини виникнення післяінфарктної недостатності мітрального клапана. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (25), 18-21. вилучено із https://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/223
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>