Досвід транскатетерного лікування дефектів міжшлуночкової перегородки

  • Н. С. Ящук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • І. О. Дітківський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • Б. В. Черпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • О. А. Мазур ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • В. М. Бешляга ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
Ключові слова: дефект міжшлуночкової перегородки, транскатетерне лікування, оклюдер, спіраль

Анотація

У даному дослідженні ми представляємо наш досвід транскатетерного лікування дефекту міжшлуночкової перегородки та спробу оцінити його безпечність та ефективність.

Матеріали та методи. У період із серпня 2012 по лютий 2017 року в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН» було виконано 52 транскатетерні процедури із закриття дефекту міжшлуночкової перегородки. У 49 пацієнтів (94%) були вроджені дефекти міжшлуночкової перегородки, двом пацієнтам (3,8%) закривали решунт після хірургічного лікування вади, ще одному пацієнту (1,2%) закривали посттравматичний дефект міжшлуночкової перегородки. У двох пацієнтів дефект був закритий «гібридним» методом. 17 дефектів були м’язовими (32,7%), 35 дефектів (68,3%) – перимембранозними. Середній вік пацієнтів становив 15,86±16,37 р.

Результати. Процедура була успішною у 49 пацієнтів (94,2%). Значні ускладнення мали два пацієнти (3,8%), в тому числі виражений гемоліз, що потребував хірургічного вилучення оклюдера, та відрив хорди тристулкового клапана з вираженою недостатністю на клапані. Два пацієнти (3,8%) мали транзиторні порушення провідності в ранньому післяопераційному періоді, один із них потребував тимчасової шлуночкової стимуляції в перші дві доби після імплантації оклюдера. Жоден пацієнт не мав повної АВ-блокади, пов’язаної з процедурою. Середній період спостереження становив 29,4±17,3 міс.

Висновки. Транскатетерне закриття дефекту міжшлуночкової перегородки є безпечним та ефективним методом лікування. Кількість ускладнень, пов’язаних із процедурою транскатетерного лікування, є не більшою, ніж після хірургічного лікування дефекту. Для детальнішої оцінки необхідний більший досвід і довший період спостереження, проведення рандомізованого мультицентрового дослідження.

Посилання

1. Federico Borges, Angelo Sparano. Percutaneous transcatheter closure of perimembranous ventricular septal defects in one working group, Long-Term Follow up // Journal of pediatric and neonatal care. – Jul 2016. – Vol. 5 (1); 00168.

2. Baim D., Keane J. Transcatheter closure of ventricular septal defects / Lock J. E., Block R., Mc Kay R. et al. // Circulation. – 1988. – Vol. 78 (2). – P. 361–8.

3. Le Throng (2008) International experience with the PFM VSD coil. Congenital and structural interventions. Frankfurt, Germany.

4. Interventional VSD-closure with the Nit-Occlud® Lй VSD-coil in 110 patients – early and midterm results of the EUREVECO-registry / Nikolaus Haas, Laura Kock et al. // Pediatr Cardiol. – 2017 Feb. – Vol. 38 (2). – P. 215–227.

5. Percutaneous closure of post-traumatic ventricular septal defect with a patent ductus arteriosus occluder / Er-Ping Xi, Jian Zhu et al. // Clinics (Sao Paolo). – 2012 Nov. – Vol. 67 (11). – P. 1281–3.

6. Zhong-Dong Du, MD; Ziyad M Hijazi, MD. Transcatheter Closure of Ventricular Septal Defect. – Home SVCC.

7. Horst Sievert, Shakeel A. Qureshi et al. Percutaneous Interventions for Congenital Heart Disease. 2007 Informa UK Ltd.

8. John D. Carroll, John G. Webb. Structural heart disease interventions. 2016. Wolter Kluwer / Lippincott Williams and Wilkins.

9. Complete atrioventricular block after percutaneous device closure of perimembranous ventricular septal defect: A single center experience on 1046 cases / Bai Y. et al. // Heart Rhytm. – 2015 Oct. – Vol. 12 (10). – P. 2132–40.

10. Xunmin C., Shisen J. et al. Comparison of results and complicationsof surgical and Amplatzer device closure of perimembranous ventricular septal defects // Int J Cardiol. – 2007. – Vol. 120. – P. 28–31.

11. A comparative study: early results and complications of percutaneous and surgical closure of ventricular septal defects / Zhen Q., Zhao Z. et al.// Cardiology. – 2009. – Vol. 114. – P. 238–43.

12. Transcatheter device closure of perimembranous ventricular septal defects: mid-term outcomes / Jian Yang, Lifang Yang et al. // European heart Journal. – 2010. – Vol. 31. – P. 2238–45.

13. Transcatheter closure of congenital ventricular septal defects: results of the European registry / Mario Carminati, Gianfranco Butera et al. // European heart Journal. – 2007. – Vol. 28. – P. 2361–8.

14. Transcatheter closure of perimembranous ventricular septal defect in children using symmetric occluders: an 8-year multiinstitutional experience / Wang L., Cao C. et al. // Ann Thorac Surg. – 2012. – Vol. 94. – P. 592–8.

15. Catheter closure of perimembranous ventricular septal defect using the new Amplatzer membranous VSD occluder: initial clinical experience / Hijazi Z. A., Hakim F. et al. // Catheter cardiovascular interv. – 2002. – Vol. 56. – P. 508–15.

16. Jian Yang MD, Lifang Yang MD. Transcatheter versus surgical closure of perimembranous ventricular septal defects in children. A randomized controlled trial // Jornal of the American college of Cardiology. – 2014. – Vol. 63 (12). – P. 1159–68.

17. D. Sheshagiri Rao, Ramachandra Baric, Acula Siva Prasad. Hemolysis induced by PMIVSD occluder // Indian heart Journal. – Sept 2016. – Vol. 68. – P. 60–63.

18. A review of spontaneous closure of ventricular septal defect / Jun Zhang, MD, MS Jong Mi Ko et al. // Proc (Bayl Univ Med Cent). – 2015 Oct. – Vol. 28 (4). – P. 516–20.

19. A case of hemolysis after percutaneous ventricular septal defect closure with a device / Martinetz M. W., Mookadam M. et al. // J Invasive Cardiol. – 2007. – Vol. 19. – P. E192– E194.

20. Mulvaney S. Hemolysis after Amplatzer device closure of ventricular septal defect. – Images Pediatr Cardiol. – 2007 Jul-Sep. – Vol. 9 (3). – P. 4–5.

21. Transcatheter closure of perimembranous ventricular septal defects with ductal occluders / Jayaranganath Mahimaragaiah et al. // Cardiology in the Young. – 2005. – Vol. 25, Issue 5. – P. 918–26.

22. Tugcin Bora Polat, Esma Turkmen. Transcatheter closure of ventricular septal defect using the Amplatzer Duct Occluder II device: a single center experience // Postepy Kardiol Interwencyjnej. – 2016. – Vol. 12 (4). – P. 340–7.

23. Brina Suligoj, Natasa Cernic. Retrograde transcatheter closure of ventricular septal defect with Amplatzer Duct Occluder II // Adv Interv Cardiol. – 2016. – Vol. 12 (2). – P. 177–178.
Опубліковано
2017-05-15
Як цитувати
Ящук, Н. С., Дітківський, І. О., Черпак, Б. В., Мазур, О. А., Бешляга, В. М., & Лазоришинець, В. В. (2017). Досвід транскатетерного лікування дефектів міжшлуночкової перегородки. Український журнал серцево-судинної хірургії, (1 (27), 94-100. вилучено із https://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/186
Розділ
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4