Перший клінічний досвід комбінованого лікування хворих із дефектом міжпередсердної перегородки та фібриляцією передсердь із застосуванням двохетапного підходу

  • А. О. Ковальчук ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
  • Т. В. Кравченко ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
  • С. І. Естрін ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
  • С. О. Антонюк ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
  • Є. С. Акобіров ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
  • О. В. Чижикова ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН» (Харків)
Ключові слова: дефект міжпередсердної перегородки, фібриляція передсердь, хірургічне лікування, радіочастотна абляція

Анотація

Наявність дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП) патофізіологічно асоційована з розвитком фібриляції передсердь (ФП), що потребує комбінованого підходу до лікування сполучення обох патологій.

Мета роботи – дослідити на обмеженому клінічному матеріалі ефективність лікування ФП методом катетерної радіочастотної абляції (РЧА), яка виконувалась перед хірургічною корекцією вторинного ДМПП.

Матеріали та методи. У 2015–2017 рр. прооперовано 5 дорослих пацієнтів із вторинним ДМПП у поєднанні з медикаментозно рефрактерною ФП. Перед закриттям ДМПП в усіх випадках першим етапом виконувалась черезшкірна катетерна РЧА в лівому передсерді (ЛП), катетер у порожнину ЛП вводився через дефект у перегородці. У всіх пацієнтів виконано циркулярну електричну ізоляцію усть легеневих вен (ЛВ) та здійснено додаткові ушкодження в ЛП. В терміни від 1 (n=2) до 3 (n=3) міс. після катетерної РЧА всім хворим другим етапом за показаннями зроблено хірургічну пластику ДМПП заплатою з аутоперикарда з використанням штучного кровообігу.

Результати та обговорення. В результаті первинної РЧА в ЛП ФП успішно усунена в усіх випадках. Після втручання всі хворі приймали аміодарон 200 мг/доб. Трьом пацієнтам препарат було скасовано через 1 міс., двоє продовжували приймати. У цих двох з огляду на зміни міокарда передсердь вважали збереження стабільного синусового ритму без прийому аміодарону безперспективним, через 1 міс. після РЧА їм виконано оперативну пластику ДМПП. У трьох пацієнтів через 3 міс. виконувалося повторне катетерне втручання, під час якого було завдано додаткових ушкоджень у ділянках патологічної активності. Епізодів рецидиву ФП між двома етапами лікування не відзначено в жодному випадку. Другим етапом пацієнтам проведено успішну хірургічну корекцію ДМПП. В терміни спостереження від 3 до 18 міс. після операції в усіх пацієнтів зберігався синусовий ритм, з них двоє продовжують приймати аміодарон.

Висновки. При сполученні вторинного ДМПП із ФП альтернативою поєднаної операції може бути усунення ФП методом катетерної РЧА з подальшою оперативною пластикою ДМПП.

Посилання

1. Katherine Kearney, Rowan Stephenson, Tristan D. Yan. A systematic review of surgical ablation versus catheter ablation for atrial fibrillation // Annals of Cardiothoracic Surgery. – 2014. – Vol. 3 (1). – P. 15–29.

2. Safety and feasibility of transseptal puncture for atrial fibrillation in patients with atrial septal defect closure devices / Xuping Li, M.D., Eric Wissner, F.H.R.S., […], Feifan Ouyang, M.D. // Heart Rhythm. – 2013, November 18.

3. Thoracoscopic surgical ablation versus catheter ablation for atrial fibrillation / Kevin Phan, Steven Phan, Aravinda Thiagalingam et al. // European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. – 2016. – Vol. 49 (4). – P. 1044–1051.

4. Sing-Chien Yap. Atrial fibrillation and stroke after atrial septal defect closure. Is earlier closure warranted? // Heart. – 2015. – 101 (9). – P. 661–662.

5. Linda Henry, Niv Ad. Performance of the Cox Maze procedure – a large surgical ablation center’s experience // Annals of Cardiothoracic Surgery. – 2014. – Vol. 3 (1). – P. 62–69.

6. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS / Paulus Kirchhof, Stefano Benussi, […], Panagiotis Vardas, ESC Scientific Document Group // European Heart Journal – 2016. – Vol. 37 (38). – P. 2893–2962.

7. Percutaneous radiofrequency catheter ablation for atrial fibrillation prior to atrial septal defect closure / Mark A. Crandall, M.D., Emile G. Daoud, M.D., Curt J. Daniels, M.D., Steven J. Kalbfleisch, M.D. // Journal of Cardiovascular Electrophysiology. – 2012. – Vol. 23. – P. 102–104.

8. ACC/AHA 2008 Guidelines for the management of adults with congenital heart disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (writing committee to develop guidelines on the management of adults with congenital heart disease) / Warnes C. A., Williams R. G., Bashore T. M., […], Webb G. D. // Circulation. – 2008. – Vol. 118. – P. 714–833.

9. Atrial flutter/fibrillation in patients receiving transcatheter closure of atrial septal defect / Shuenn-Nan Chiu, Mei-Hwan Wu, […], Jou-Kou Wang // Journal of the Formosan Medical Association. – 2017. – Vol. 116 (7). – P. 522–528.

10. Totally thoracoscopic ablation for treatment of atrial fibrillation after atrial septal defect device closure / Young Su Kim, M.D., Dong Seop Jeong, M.D., […],Young Keun On, M.D. // The Korean Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. – 2014. – Vol. 47 (3). – P. 280– 282.

11. Long-term outcomes after ablation of persistent atrial fibrillation: an observational study over 6 years / Gareth J. Wynn, Moutaz El-Kadri, Iram Haq, […], Dhiraj Gupta // Open Heart. – 2016. – Vol. 3 (2). – P. 394.

12. Stefano Bartoletti, M.D., Pasquale Santangeli, M.D., Andrea Natale, M.D. Catheter ablation of atrial fibrillation in patients with hardware in the heart – septal closure devices, mechanical valves and more // Journal of Atrial Fibrillation. – 2013. – Vol. 6 (1). –P. 851.
Опубліковано
2018-05-14
Як цитувати
Ковальчук, А. О., Кравченко, Т. В., Естрін, С. І., Антонюк, С. О., Акобіров, Є. С., & Чижикова, О. В. (2018). Перший клінічний досвід комбінованого лікування хворих із дефектом міжпередсердної перегородки та фібриляцією передсердь із застосуванням двохетапного підходу. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (31), 122-126. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/27(122-126)
Розділ
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК