Наш досвід резекції гігантської акінетичної аневризми лівого шлуночка (із загрозою розриву стінки) із пластикою лівого шлуночка і аортокоронарним шунтуванням (випадок із практики)

  • А. А. Джуманіязов Хорезмський філія Республіканського спеціалізованого центру кардіології (Узбекистан)
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, аневризма ЛШ, аневризмектомія, пластика ЛШ

Анотація

Методика пластики лівого шлуночка (ЛШ) двоярусним швом, з одномоментним усуненням перегородкової частини купола головки аневризми шляхом її гофрування нижньоярусним швом, є ефективним методом пластики ЛШ після резекції середніх і великих аневризм лівого шлуночка (АЛШ).

Мета роботи – аналіз досвіду впровадження у практику Центру методики пластики ЛШ двоярусним швом з одномоментним усуненням перегородкової частини купола головки аневризми шляхом її гофрування нижньоярусним швом розробленої в НІССХ імені М. М. Амосова.

Матеріали та методи. Пацієнт Ю.Ж., 57 років, двічі переніс ГІМ – у 2012 і 2017 гг. Виконана коронаровентрикулографія, на якій – множинні ураження коронарних артерій серця; КДО ЛШ – 430 мл, ФВ ЛШ– 28%. На ЕхоКГ – аневризма ЛШ, витончення стінки АЛШ, тромбоз ЛШ, КДО ЛШ– 367 мл, ФВ ЛШ – 37%. Виконана операція: аортокоронарне шунтування, резекція аневризми лівого шлуночка (аневризмектомія), тромбектомія з ЛШ, ендовентрикулопластика ЛШ з плікацією міжшлуночкової перегородки в умовах ІК і КП.

Результати та обговорення. Після операції в пацієнта задишки немає, збільшилася толерантність до фізичного навантаження, КДО ЛШ зменшився з 430 до 212 мл, ФВ ЛШ збільшилася з 28 до 48%. Через 2 місяці після операції хворому проведена навантажувальна проба – тредміл-тест, на якому толерантність до фізичного навантаження середня, МЕТ 5.4, у ході проведення тесту ознак ішемії міокарда та порушення ритму серця не відзначено. Методика, розроблена в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, уже на госпітальному етапі після операції дозволяє отримати поліпшені показники скорочувальної функції ЛШ. Дані контрольної ехокардіографії (ЕхоКГ) показали ефективність і надійність методики у відновленні адекватної геометрії порожнини ЛШ при багатьох варіантах АЛШ.

Висновки. Розроблена методика вже на госпітальному етапі після операції показує позитивну динаміку в стані пацієнта, дозволяє отримати поліпшені показники скоротливої функції лівого шлуночка, про що свідчить достовірне збільшення ФМ ЛШ і зменшення обсягів ЛШ.

Посилання

1. Варианты подготовки больных ИБС с низкой фракцией выброса левого желудочка перед коронарным шунтированием / Григорьев Е. В., Гейзе А. В., Сизова И. Н. и др. // Кардиология и сердечно-сосудистая хирургия. – 2012. – Т. 5, № 1. – С. 88–93.

2. Непосредственные результаты аневризмэктомии с эндовенрикулопластикой в лечении больных с постинфарктной аневризмой левого желудочка / Акчурин Р. С., Ширяев А. А., Галяутдинов Д. М. и др. // Бюллетень НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания, 12 Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 28– 31 октября 2007. – С. 56.

3. Непосредственные результаты хирургического лечения постинфарктных аневризм левого желудочка / Взязников В. А., Пенегин В. Р., Вознесенская Е. Н. и др. // Бюллетень НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания, 12 Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 28–31 октября 2007. – С. 70.

4. Изменения миокардиальной фукнции левого желу-дочка у больных с постинфарктным кардиосклерозом по данным тканевой допплеровской визуализации после аортокоронарного шунтирования, комбиниро-ванного с аневризмэктомией левого желудочка / До-лженко М. Н., Руденко А. В., Поташев С. В. и соавт. // Серце і судини. – 2008. – № 2. – С. 34–41.

5. Диагностическая ценность современных методов ви-зуализации сердца у пациентов с постинфарктной аневризмой левого желудочка / Долженко М. Н., Ру-денко А. В., Поташев С. В. и др. // Серце і судини. – 2009. – № 1. – С. 74–80.

6. Руденко С. А. Аневризма левого желудочка: современные принципы хирургического лечения // Симпозiум. – 2008. – № 5 (51). – C. 65–68.

7. Аналiз безпосереднiх результатiв лiкування аневризм лiвого шлуночка серця з рiзко зниженою фракцiєю ви-киду / Руденко С. А. та ін. // Серцево-судинна хiрургiя: Щорiчн. наук. праць Асоцiацiї серцево-судинних хiрургiв України. – К., 2013. – Вип. 21. – С. 445–447.

8. Ургентное аортокоронарное шунтирование на работа-ющем сердце после тромболитической терапии на фо-не острого коронарного синдрома / Урсуленко В. И., Гогаева Е. К и др. // Кардиохирургия и интервенцион-ная кардиология. – 2015. – № 2. – С. 35–38.

9. Ventricular aneurysm resection: trends in surgical risk / Cosgrove D. M., Lytle B. W., Taylor P. C. et al. // Circulation. – 2014. – Vol. 79 (suppl I). – P. 97.

10. Ventricular aneurysmectomy: a 25-year experience / Coltharp W. H., Hoff S. J., Stoney W. S. et al. // Ann Surg. – 1994. – Vol. 219. – P .707.

11. Surgical ventricular reconstruction with radiofrequency ablation-induced markings / Babokin V., Shipulin V., Batalov R., Popov S. // J. Thorac Cardiovascular Surgery. – 2013. – Vol. 146 (5). – P. 1133–8.

12. Faxon D. P., Ryan T. J., David K. B. Prognostic significance of angiographically documented left ventricular aneurysm from the Coronary Artery Surgery Study (CASS) // Am J Cardiol. – 2013. – Vol. 50. – P .157.

13. Natural history of saccular aneurysm of the left ventricle / Grondin P., Kretz J. G., Bical O. et al. // J Thorac Cardiovasc Surg. – 2015. – Vol. 77. – P. 57.

14. Jatete А. О. Left ventricular aneurysmectomy resection on reconstruction // J. Thorac Cardiovasc Surg. –2015. – Vol. 59. – P. 321.

15. Surgical therapy for left ventricular aneurysms; A ten year experience // Magovern G. J., Sakert T., Simpson К. et al. // Circulation. – 2016. – Vol. 79 (suhhl 1). – P. 100–104.
Опубліковано
2018-05-14
Як цитувати
Джуманіязов, А. А. (2018). Наш досвід резекції гігантської акінетичної аневризми лівого шлуночка (із загрозою розриву стінки) із пластикою лівого шлуночка і аортокоронарним шунтуванням (випадок із практики). Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (31), 115-121. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/26(115-121)
Розділ
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК