Вибір оптимальних варіантів хірургічного лікування відкритої артеріальної протоки Панічкін Ю. В., Дітківський І. О., Бешляга Е. В., Гаврілишин А. Ю., Коноплева Ю. Л. ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)

  • Ю. В. Панічкін ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • І. О. Дітківський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • Е. В. Бешляга ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. Ю. Гаврілишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • Ю. Л. Коноплева ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
Ключові слова: відкрита артеріальна протока, хірургічна корекція вродженої вади, транскатетерне лікування, оклюдер

Анотація

Метою даної роботи є порівняння хірургічних та ендоваскулярних методів лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП) з метою визначення оптимального методу корекції.

Матеріали та методи. У дослідження було включено 1113 пацієнтів, яким на базі ДУ НІССХ імені М. М. Амосова НАМН у період з 2008 по 2017 р. виконане хірургічне або транскатетерне усунення вади. Хірургічне втручання було проведено у 452 (40,6%) пацієнтів, транскатетерна корекція виконана у 661 (59,4%). Вибір методу лікування залежав від віку і ваги пацієнта, форми ВАП та наявності супутніх ускладнень.

Результати та обговорення. Залежно від методу корекції виявлено оптимальні варіанти хірургічного лікування ВАП. Значущої різниці в ефективності між хірургічною та транскатетерною методикою не виявлено, однак за кількістю периопераційних ускладнень було доведено менший ризик транскатетерної методики (1,2% проти 10,5%) та зменшення часу перебування у стаціонарі (7–10 діб при хірургічній корекції, до 3–4 діб при ендоваскулярній методиці). Крім того, задовільний результат операції також спостерігався значно рідше при корекції вади оклюдерами, ніж при його хірургічному видаленні (2,1% проти 8,6%).

Висновки. Транскатетерна методика лікування ВАП є більш безпечною порівняно з хірургічною, має менше ускладнень і краще переноситься пацієнтами. Однак незважаючи на явні переваги ендоваскулярного методу, у зв’язку з великою вартістю приладів для оклюзії ВАП зусилля більшості дослідників спрямовані на подальший пошук шляхів вдосконалення та здешевлення пристроїв для транскатетерного лікування вади.

Посилання

1. Catheter closure of moderate- to large- new Amplatzer duct occluder: immediate and short-term results / Маsura J., Walsh K. P., Thanopoulous B. et al. // J Am Coll Cardiol. – 1998. – Vol. 31. – P. 878–82.

2. Percutaneous closure of small (<2.5 mm) patent ductus arteriosus using coil embolization / Cambier P. A., Kirby W. C., Wortham D. C. et al. // Am J Cardiol. – 1992. – Vol. 69. – P. 815–6.

3. Transcatheter closure of patent ductus arteriosus with Nit-Occlud coils / Celiker A., Aypar E., Karagoz T. et al. // Catheter Cardiovasc Interv. – 2005. – Vol. 65. – P. 569–76.

4. Gruenstein D. H., Bass J. L. Experimental Аеvaluation of a new articulated Amplatzer ductal occlude device without fabric // Catheter Cardiovascular Interventional. – 2009. – Vol. 74. – P. 482–487.

5. John L. Bass, Neil Wikson. Transcatheter Occkusion of the Patent Ductus Arteriosus in Infants. Experimental Testing of a New Amplatzer Levice // Catheter Cardiovasc Intervtnt. – 2014. – Vol. 83. – P. 250–255.

6. Uemura H. Surgical and catheter procedures in adult congenital heart disease: simple national statistics of the UK tell us something // General thoracic and cardiovascular surgery. – 2013. – Vol. 61 (7). – P. 376–389.

7. Chance of surgery in adult congenital heart disease / Verheugt C. L., Uiterwaal C. S., Vaartjes I. et al. // Eur J Prev Cardiol. – 2017. – Vol. 24 (12). – P. 1319–1327.

8. Warnes C. A. Adult congenital heart disease: the challenges of a lifetime // European heart journal. – 2017. – Vol. 38 (26). – P. 2041–2047.

9. Особенности методики проведения доклинического эксперимента по имплантации окклюдера из бетациркониевого сплава на свиньях как биологической модели / Паничкин Ю. В., Скиба И. О., Захарова В.П. и др. // Серце і судини. – 2015. – № 4 (52). – С. 25–30.

10. Разработка и биологическое апробирование нового спирального окклюдера для эндоваскулярного закрытия артериального протока из низкопрофильного бета-циркониевого сплава // Паничкин Ю. В., Скиба И. О., Захарова В.П. и др. // Серце і судини. – 2017. – № 3 (59). – С. 52–60.
Опубліковано
2018-05-14
Як цитувати
Панічкін, Ю. В., Дітківський, І. О., Бешляга, Е. В., Гаврілишин, А. Ю., & Коноплева, Ю. Л. (2018). Вибір оптимальних варіантів хірургічного лікування відкритої артеріальної протоки Панічкін Ю. В., Дітківський І. О., Бешляга Е. В., Гаврілишин А. Ю., Коноплева Ю. Л. ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ). Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (31), 81-85. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/17(081-085)
Розділ
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ