Сімейний статус та його асоціація із провідними серцево-судинними факторами ризику ішемічної хвороби серця

  • О. О. Журба КНП «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради», м. Черкаси, Україна https://orcid.org/0009-0008-4248-7036
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2-го типу, надлишкова маса тіла, ожиріння, куріння, гіподинамія, самотність

Анотація

Мета – встановити зв’язок між сімейним статусом та частотою серцево-судинних факторів ризику: цукровим діабетом 2-го типу, артеріальною гіпертензією, надлишковою масою тіла, курінням та гіподинамією.

Матеріали та методи. У дослідження увійшли пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким виконано коронарне шунтування на працюючому серці. Загальна кількість осіб вибірки становила 3674 особи, середній вік пацієнтів – 60,6 ± 0,8 року. Матеріалом для аналізу стали анамнестичні дані, дані з історії хвороби та результати загального клінічного й лабораторного обстеження. Дизайн дослідження побудований залежно від віку пацієнта відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Взаємозв’язок сімейного статусу з провідними серцево-судинними факторами ризику розраховували за допомогою: відношення шансів (OR, odds ratio) та відносного ризику (RR, relative risk).

Результати. У результаті вивчення зв’язку сімейного статусу, як провідного чинника соціального статусу людини, встановлено, що наявність партнерських стосунків асоціювалася з підвищеним ризиком надлишкової маси тіла у 1,50 раза (р = 0,0003, χ2 = 21,59), артеріальної гіпертензії у 1,07 раза (р = 0,005, χ2 = 7,60) та цукровим діабетом 2-го типу в 1,26 раза (р = 0,04, χ2 = 4,28). При урахуванні віку пацієнтів встановлено, що підвищений ризик мали сімейні особи старечого віку до надлишкової маси тіла (р = 0,0001, χ2 = 20,51), а пацієнти похилого віку до артеріальної гіпертензії (р = 0,002, χ2 = 9,73). З’ясовано, що самотність у пацієнтів з ішемічною хворобою серця асоціювалася з підвищенням частоти осіб з ожирінням (р = 0,08, χ2 = 3,02) та курців у 4,97 раза (р = 0,0001, χ2 = 182,60). Також визначено, що самотні пацієнти молодого віку достовірно частіше курили (р = 0,0001, χ2 = 102,19).

Висновки. У результаті дослідження встановлено асоціації самотності з провідними серцево-судинними факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця. З’ясовано, що самотнім особам, як групі з несприятливим соціально-економічним статусом, були притаманні підвищені серцево-судинні ризики: ожиріння (р = 0,08, χ2 = 3,02) і куріння (р = 0,0001, χ2 = 121,16). Також встановлено, що самотні пацієнти молодого віку достовірно частіше курили (р = 0,0001, χ2 = 102,19), а сімейні пацієнти старечого віку мали достовірно вищий ризик розвитку надлишкової маси тіла (р = 0,0001, χ2 = 20,51), а похилого віку – артеріальної гіпертензії (р = 0,002, χ2 = 9,73).

Посилання

  1. Janati A, Matlabi H, Allahverdipour H, Gholizadeh M, Abdollahi L. Socioeconomic Status and Coronary Heart Disease. Health Promot Perspect. 2011;1(2):105-110. https://doi.org/10.5681/hpp.2011.011
  2. Paul E, Bu F, Fancourt D. Loneliness and Risk for Cardiovascular Disease: Mechanisms and Future Directions. Curr Cardiol Rep. 2021;23(6):68. https://doi.org/10.1007/s11886-021-01495-2
  3. Rico-Uribe LA, Caballero FF, Martín-María N, Cabello M, Ayuso-Mateos JL, Miret M. Association of loneliness with all-cause mortality: A meta-analysis. PLoS One. 2018;13(1):e0190033. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0190033
  4. Yu B, Steptoe A, Chen LJ, Chen YH, Lin CH, Ku PW. Social Isolation, Loneliness, and All-Cause Mortality in Patients With Cardiovascular Disease: A 10-Year Follow-up Study. Psychosom Med. 2020;82(2):208-214. https://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000777
  5. Peplau LA, Perlman D. Perspectives on Loneliness. In: Peplau LA, Perlman D, editors. Loneliness: A sourcebook of current theory, research and therapy. New York: John Wiley & Sons.;1982. p. 1-18.
  6. Li LZ, Wang S. Prevalence and predictors of general psychiatric disorders and loneliness during COVID-19 in the United Kingdom. Psychiatry Res. 2020;291:113267. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113267
  7. Office for National Statistics. Loneliness – What characteristics and circumstances are associated with feeling lonely? [updated 2018 Apr 10; cited 2024 Nov 16]. Available from: https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/wellbeing/articles/lonelinesswhatcharacteristicsandcircumstancesareassociatedwithfeelinglonely/2018-04-10
  8. Office for National Statistics. Coronavirus and loneliness, Great Britain: 3 April to 3 May 2020: Analysis of loneliness in Great Britain during the coronavirus (COVID-19) pandemic from the Opinions and Lifestyle Survey. [updated 2020 Jun 8; cited 2024 Nov 16]. Available from: https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/wellbeing/bulletins/coronavirusandlonelinessgreatbritain/3aprilto3may2020
  9. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine; Division of Behavioral and Social Sciences and Education; Health and Medicine Division; Board on Behavioral, Cognitive, and Sensory Sciences; Board on Health Sciences Policy; Committee on the Health and Medical Dimensions of Social Isolation and Loneliness in Older Adults. Social Isolation and Loneliness in Older Adults: Opportunities for the Health Care System. Washington (DC): National Academies Press (US); 2020. https://doi.org/10.17226/25663
  10. Hajek A, König HH. Which factors contribute to loneliness among older Europeans? Findings from the Survey of Health, Ageing and Retirement in Europe: Determinants of loneliness. Arch Gerontol Geriatr. 2020;89:104080. https://doi.org/10.1016/j.archger.2020.104080
  11. Solmi M, Veronese N, Galvano D, Favaro A, Ostinelli EG, Noventa V, et al. Factors Associated With Loneliness: An Umbrella Review Of Observational Studies. J Affect Disord. 2020;271:131-138. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.03.075
  12. Calderón-Larrañaga A, Vetrano DL, Ferrucci L, Mercer SW, Marengoni A, Onder G, et al. Multimorbidity and functional impairment-bidirectional interplay, synergistic effects and common pathways. J Intern Med. 2019;285(3):255-271. https://doi.org/10.1111/joim.12843
  13. Lahey R, Khan SS. Trends in Obesity and Risk of Cardiovascular Disease. Curr Epidemiol Rep. 2018;5(3):243-251. https://doi.org/10.1007/s40471-018-0160-1
  14. Rosengren A, Smyth A, Rangarajan S, Ramasundarahettige C, Bangdiwala SI, AlHabib KF, et al. Socioeconomic status and risk of cardiovascular disease in 20 low-income, middle-income, and high-income countries: the Prospective Urban Rural Epidemiologic (PURE) study. Lancet Glob Health. 2019;7(6):e748-e760. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(19)30045-2
  15. Jeste DV, Lee EE, Cacioppo S. Battlingthe Modern Behavioral Epidemic of Loneliness: Suggestions for Research and Interventions. JAMA Psychiatry. 2020;77(6):553-554. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2020.0027
  16. Perissinotto CM, Covinsky KE. Living Alone, Socially Isolated or Lonely--What are We Measuring? J Gen Intern Med. 2014;29(11):1429-1431. https://doi.org/10.1007/s11606-014-2977-8
  17. Valtorta NK, Kanaan M, Gilbody S, Ronzi S, Hanratty B. Loneliness and social isolation as risk factors for coronary heart disease and stroke: systematic review and meta-analysis of longitudinal observational studies. Heart. 2016;102(13):1009-1016. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2015-308790
  18. Muthalaly RG, Nelson AJ, Baradi A, Mehta OH, Wilson AM, Nasis A. Socioeconomic determinants of health, traditional risk factors and cardiovascular outcomes in Australia. Int J Cardiol Cardiovasc Risk Prev. 2023;17:200184. https://doi.org/10.1016/j.ijcrp.2023.200184
  19. Nielsen S, Giang KW, Wallinder A, Rosengren A, Pivodic A, Jeppsson A, et al. Social Factors, Sex, and Mortality Risk After Coronary Artery Bypass Grafting: A Population-BasedCohortStudy.JAmHeartAssoc.2019;8(6):e011490. https://doi.org/10.1161/JAHA.118.011490
  20. Hodgson S, Watts I, Fraser S, Roderick P, Dambha-Miller H. Loneliness, social isolation, cardiovascular disease and mortality: a synthesis of the literature and conceptual framework. J R Soc Med. 2020;113(5):185-192. https://doi.org/10.1177/0141076820918236
Опубліковано
2024-12-27
Як цитувати
1.
Журба ОО. Сімейний статус та його асоціація із провідними серцево-судинними факторами ризику ішемічної хвороби серця. ujcvs [інтернет]. 27, Грудень 2024 [цит. за 21, Січень 2025];32(4):26-3. доступний у: https://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/683