Застосування інклісірану в пацієнтів дуже високого серцево-судинного ризику з дисліпідемією, резистентною до комбінації статинів з езетимібом

Анотація

Актуальність. Ускладнення системного атеросклерозу (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт) є основними чинниками серед причин смертності та інвалідизації в сучасному світі. Актуальність цієї проблеми визначається її масштабами: кількість смертей від кардіоваскулярних захворювань поступово збільшилась з 12,1 млн у 1990 році до 18,6 млн у 2019 році та має тенденцію до росту. На сьогодні стандартна схема лікування дисліпідемії включає статини та езетиміб. Для пацієнтів, що не досягають необхідного зниження показників ліпідограми, доступне інтенсифікування терапії відносно новою групою препаратів – інгібіторами PCSK9 різного механізму дії.

Мета – дослідження ефективності та безпеки використання інклісірану в комплексній терапії дисліпідемії в пацієнтів дуже високого кардіоваскулярного ризику, що вже мають в анамнезі ішемічну хворобу серця та цукровий діабет 2-го типу.

Матеріали та методи. Дослідження за дизайном являло собою серію клінічних випадків, дані яких описово наводяться для порівняння в динаміці. На базі відділення кардіометаболічних захворювань ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України» було відібрано групу із 7 пацієнтів з ішемічною хворобою серця дуже високого кардіоваскулярного ризику та декомпенсованим цукровим діабетом 2-го типу, які не досягали цільових показників ліпідограми на стандартній терапії із застосуванням розувастатину та езетимібу.

Результати. Усі пацієнти досліджуваної групи дуже високого серцево-судинного ризику із резистентною до стандартного комбінованого лікування дисліпідемії при призначенні інклісірану в складі комплексної гіполіпідемічної терапії досягли суттєвого зниження загального холестерину і, що більш важливо, цільових значень ліпопротеїдів низької щільності, а саме < 1,4 ммоль/л, або принаймні зниження на 50 % від початкового показника. Побічних ефектів при використанні інклісірану ми не виявили.

Висновки. У цій серії клінічних випадків наведено високу ефективність інклісірану в складі комплексної гіполіпідемічної терапії в пацієнтів дуже високого кардіоваскулярного ризику, що мають поєднання ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу. Ці результати обумовлюють можливість більш широкого застосування інклісірану в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями дуже високого ризику з метою зменшення кардіоваскулярної захворюваності та смертності.