Клінічний випадок хірургічного лікування ішемічної хвороби серця на тлі коагулопатії невідомої етіології

  • М. Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0292-3250
  • О. М. Уніцька ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4588-3073
  • А. Ю. Черпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0002-7476-9085
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/RU015-8993
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, коронарне шунтування, кардіохірургічний гемостаз, фактори згортання, метаболічний синдром, вегетаріанство, компоненти крові, крововтрата, кардіохірургія, функції тромбоцитів, переливання крові

Анотація

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – одне з найпоширеніших серцево-судинних захворювань та основних причин смертей у світі. Дієта є першим пунктом профілактики ІХС. Вегетаріанці мають значно нижчий ризик смерті від ІХС, але водночас також спостерігаються зміни системи гемостазу внаслідок дефіциту факторів згортання крові, що синтезуються у печінці. Кардіохірургічне втручання пацієнтам з гемостатичними порушеннями потрібно виконувати у спеціалізованих центрах з необхідним забезпеченням.

Опис випадку. Пацієнт Г., 73 років, з перенесеним інфарктом міокарда, госпіталізований в НІССХ ім. М. М. Амосова зі скаргами на стенокардію, загальну слабкість та набряки. З анамнезу життя відомо, що хворий протягом 20 років дотримується дієти з повним виключенням мʼясних і молочних продуктів, рідко вживає рибу; крім того, курив упродовж 20 років у молодому віці. Після коронарографії у хворого виникла кровотеча з ротової порожнини неясного походження, яка тривала протягом 1 хвилини і минула самостійно. За даними обстеження, у пацієнта було виявлено багатосудинне ураження коронарних артерій і показане кардіохірургічне втручання: коронарне шунтування. На консиліумі було прийнято рішення про виконання операції за життєвими показаннями та розрахований ризик летального результату за шкалою EuroSCORE II 7,0 %. Ранній післяопераційний період ускладнився кровоточивістю з подальшою ревізією перикарда для виявлення джерела кровотечі. Запідозрили коагулопатію невідомого походження. Розпочато гемостатичну терапію. Темп та рівень ексудації суттєво зменшився, операцію завершено. Після оперативних втручань та введення гемостатичних препаратів проведено тромбоеластографію, під час якої виявлено гіперкоагуляцію плазми. Хворого виписано для продовження серцево-легеневої реабілітації та призначено амбулаторне лікування.

Висновки. Цей клінічний випадок описує успішне лікування багатосудинного ураження коронарних артерій за допомогою шунтування в пацієнта вегетаріанця з порушенням коагуляції. Дослідження впливу вегетаріанської дієти на систему гемостазу вказують на те, що вегетаріанці можуть мати нижчу концентрацію факторів згортання, час утворення тромбіну також подовжується завдяки рекомендаціям щодо харчування, які надає ця дієта. Крім того, своєчасність виявлення дефіциту факторів згортання крові в плазмі пацієнта з таким анамнезом може полегшити діагностику системи гемостазу.

Посилання

  1. Jensen RV, Hjortbak MV, Bøtker HE. Ischemic Heart Disease: An Update. Semin Nucl Med. 2020;50(3):195-207. https://doi.org/10.1053/j.semnuclmed.2020.02.007
  2. Stone PH, Libby P, Boden WE. Fundamental Pathobiology of Coronary Atherosclerosis and Clinical Implications for Chronic Ischemic Heart Disease Management-The Plaque Hypothesis: A Narrative Review. JAMA Cardiol. 2023;8(2):192-201. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2022.3926
  3. Tong TYN, Appleby PN, Bradbury KE, Perez-Cornago A, Travis RC, Clarke R, et al. Risks of ischaemic heart disease and stroke in meat eaters, fish eaters, and vegetarians over 18 years of follow-up: results from the prospective EPIC-Oxford study. BMJ. 2019 Sep 4;366:l4897. https://doi.org/10.1136/bmj.l4897
  4. Lawton JS, Tamis-Holland JE, Bangalore S, Bates ER, Beckie TM, Bischoff JM, et al. 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2022;145(3):e18-e114. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001038
  5. Gogayeva O. [Cardiac Surgery of Complicated Forms of Coronary Artery Disease: Features of the Perioperative Period in High-Risk Patients]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2021;(2(43)):14-22. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4306/g020014-022/005.4-089
  6. Meesters MI, von Heymann C. Optimizing Perioperative Blood and Coagulation Management During Cardiac Surgery. Anesthesiol Clin. 2019;37(4):713-728. https://doi.org/10.1016/j.anclin.2019.08.006
  7. Bartoszko J, Karkouti K. Managing the coagulopathy associated with cardiopulmonary bypass. J Thromb Haemost. 2021;19(3):617-632. https://doi.org/.1111/jth.15195
  8. Brown J. Effect of a Vegetarian-like Diet on Blood Coagulation and Other Health Parameters in Blood Types A and O: An Evaluation of the “Blood Type Diet” [thesis]. Arizona State University;2013. Available from: https://keep.lib.asu.edu/items/151495
  9. Kjellberg G, Holm M, Lindvall G, Gryfelt G, van der Linden J, Wikman A. Platelet function analysed by ROTEM platelet in cardiac surgery after cardiopulmonary bypass and platelet transfusion. Transfus Med. 2020;30(5):369-376. https://doi.org/10.1111/tme.12678
Опубліковано
2024-03-27
Як цитувати
Руденко, М. Л., Уніцька, О. М., & Черпак, А. Ю. (2024). Клінічний випадок хірургічного лікування ішемічної хвороби серця на тлі коагулопатії невідомої етіології. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(1), 89-93. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/RU015-8993
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 32 № 1 2024
Розділ
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>