Лікування пізнього інфекційного протезного ендокардиту, ускладненого інфарктом мозку з вегетаціями: яка медикаментозна тактика?
Анотація
Протезний ендокардит є проблемним ускладненням у довгостроковій перспективі. Вегетація, як тромбоемболічне ускладнення, призводить до різного ступеня неврологічного дефіциту.
Опис випадку. Хвора Ф., 35 років, госпіталізована 05.09.2016 р. у відділення хірургії набутих вад серця НІССХ ім. М. М. Амосова з діагнозом: двостулковий клапан, стеноз аорти 4-го ступеня з кальцинозом 3+, мітралізація, постстенотичне розширення висхідної аорти, серцева недостатність ІІА типу. Операція проведена 07.09.2016 р.: протезування аортального клапана за методикою тасьмового огортання висхідної аорти (модифікація ІІ). Хвору виписано зі стаціонару на 9-у добу після операції в задовільному стані. Пацієнтка Ф. була повторно госпіталізована в НІССХ ім. М. М. Амосова з діагнозом: пізній інфекційний ендокардит протезованого аортального клапана 20.11.2019 р. Стан після протезування аортального клапана та тасьмового огортання висхідної аорти в 2016 р., атріовентрикулярна блокада 1-го ступеня, інфаркти мозку множинної локалізації, з геморагічним перетворенням, елементами афазії, атаксією, правобічною пірамідною недостатністю та підозрою на менінгіт. Після тривалої терапії хвора успішно відповіла на лікування і була виписана зі стаціонару в задовільному стані без оперативного лікування. Через 6 місяців прийшла на перевірку. Ефект позитивний.
Висновки. Враховуючи тяжкий неврологічний стан хворої, своєчасне та правильне медикаментозне лікування може бути правильним рішенням для лікування хворих з пізнім інфекційним ендокардитом. Таким чином, повторна операція не завжди є вибором лікування. Консервативна терапія, яка може виявитися ефективною при протезному ендокардиті, розглядається як альтернатива хірургії за відсутності грубих морфологічних змін у корені аорти і за збереженої функції протеза.
Посилання
- Elgalad A, Arafat A, Elshazly T, Elkahwagy M, Fawzy H, Wahby E, et al. Surgery for Active Infective Endocarditis of the Aortic Valve With Infection Extending Beyond the Leaflets. Heart Lung Circ. 2019;28(7):1112-1120. https://doi.org/10.1016/j.hlc.2018.05.200
- Oliveira M, Guittet L, Hamon M, Hamon M. Comparative Value of Cardiac CT and Transesophageal Echocardiography in Infective Endocarditis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Radiol Cardiothorac Imaging. 2020;2(3):e190189. https://doi.org/10.1148/ryct.2020190189
- Hryniewiecki T, Zatorska K, Abramczuk E, Zakrzewski D, Szymański P, Kuśmierczyk M, et al. The usefulness of cardiac CT in the diagnosis of perivalvular complications in patients with infective endocarditis. Eur Radiol. 2019;29(8):4368-4376. https://doi.org/10.1007/s00330-018-5965-2
- Duval X, Le Moing V, Tubiana S, Esposito-Farèse M, Ilic-Habensus E, Leclercq F, et al.; AEPEI-TEPvENDO study group. Impact of Systematic Whole-body 18F-Fluorodeoxyglucose PET/CT on the Management of Patients Suspected of Infective Endocarditis: The Prospective Multicenter TEPvENDO Study. Clin Infect Dis. 2021;73(3):393-403. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa666
- de Camargo RA, Sommer Bitencourt M, Meneghetti JC, Soares J, Gonçalves LFT, Buchpiguel CA, et al. The Role of 18F-fluorodeoxyglucose Positron Emission Tomography/ Computed Tomography in the Diagnosis of Left-sided Endocarditis: Native vs Prosthetic Valves Endocarditis. Clin Infect Dis. 2020;70(4):583-594. https://doi.org/10.1093/cid/ciz267
- Ten Hove D, Slart RHJA, Sinha B, Glaudemans AWJM, Budde RPJ. 18 F-FDG PET/CT in Infective Endocarditis: Indications and Approaches for Standardization. Curr Cardiol Rep. 2021;23(9):130. https://doi.org/10.1007/s11886-021-01542-y
- Habib G, Erba PA, Iung B, Donal E, Cosyns B, Laroche C, et al.; EURO-ENDO Investigators. Clinical presentation, aetiology and outcome of infective endocarditis. Results of the ESC-EORP EURO-ENDO (European infective endocarditis) registry: a prospective cohort study. Eur Heart J. 2019;40(39):3222-3232. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz620